Комунікаційні технології

Шосте, створення або посилення новини за рахунок залучення впливових і відомих людей, зірок екрану,  політиків і так  далі.

 

Сьоме,  найперевіреніший і найчастіше найефективніший у плані створення новини спосіб — організація інтриги або скандалу. «Краще інтриги тільки скандал говорять працівники PR.  Однак необхідно розуміти,  що  організувати  цікавий, не  надуманий, а головне —  ефективний у плані залучення уваги до вашої фірми скандал —  справа непроста..   Скандал повинен бути  витонченим, з легким присмаком забороненого, але  такого солодкого плода.

Існують ще прийоми, які надають додаткової ваги  вже  створеній новині, підвищуючи, таким чином, увагу до неї  з боку читачів і журналістів, від  яких прямо залежить публікація написаного вами  повідомлення:  — повідомити яку-небудь новину, що  стосується не тільки вашої компанії або  особи,  що просувається вами, раніше інших, або дати  перший коментар (версію) якої-небудь  події.  Існує   думка, що  перша інтерпретація значимої події  приймається  громадськістю за  основну його  версію. Якщо перша (і основна) версія  буде  належати вам, це істотно підвищить інтерес до вашого клієнта або вашої компанії, а також його (або компанії) авторитетність; — подати  новину як ексклюзивну. Якщо ви додасте до новини повідомлення про  те,  що  таку новину журналісти можуть одержати тільки від  вас  і тільки тут  і зараз, це  додасть їй  ваги й підвищить шанси на  успіх; —  додати новині моніторинговий  характер.  Іноді, для підвищення інтересу до компанії, її  прес-службою проводяться  дослідження  або  опитування, які  обрамляються якимсь супровідним текстом і подаються як самостійний аналітичний матеріал. Часто в подібних випадках використовують принцип пролонгації. Вказується, що подібні дослідження будуть  проводитися, скажемо, щоквартально. Цей  прийом розтягує в часі  вашу можливість регулярно  друкуватися, а також  підсилює інтерес до вашої новини. з одною  простою метою  — для  збільшення тиражів видання.

Цей  самий   прийом використовується в новинах, що  носять  моніторинговий характер. Він  виглядає так: — розбивка новини на частині для  нагнітання інтриги. Висвітлити захід, що  проводиться вашою компанією, можна по-різному. Можна  по закінченню його  строків підготувати великий матеріал, у якому ви  опишіть про  підготовку до заходу, його  хід  і його  підсумки. Цим   ви  досягнете разового, крапкового ефекту без  можливості продовження банкету. Набагато ефективніше подавати інформацію порціонно. Спочатку кинути  до друку

 

анонс  новини,  у наступному матеріалі викласти подробиці підготовки до події, потім коментарі фахівців,  потім додаткові ексклюзивні  подробиці, потім можна підвести проміжні підсумки, далі — репортаж безпосередньо з місця проведення події   й, нарешті, під  урочисті фанфари  закинути в пресу   матеріал з докладним аналізом остаточних підсумків і моніторингом. Таким чином, ви істотно продовжуєте ваше  існування на сторінках газет, розтягуєте подію  в часі, збільшуєте його  масштаб і, звичайно, підвищуєте до неї  інтерес; —  надає істотну вагу   новині гарний  ілюстративний ряд. Тут  навіть коментувати нема  чого,  гарні ілюстрації завжди в ціні, вони  привертають увагу й дуже  збільшують ваші шанси на  публікацію. Це  можуть бути  спеціальні подарунки від  компанії  (безневинна, але  приємна дрібничка), а також (що  особливо актуально  саме  для  завжди голодних журналістів) організований спеціально для  преси  багатий фуршет.

 

 

Література:

1.  Барт  Р.  Мифологии: [Текст] / Роллан Барт;  [перевод, вступ. ст.  и  коммент. С.  Зенкина]. — М.:  Изд-во им.  Сабашниковых, 1996.

2.  Бергер П.  Социальное конструирование реальности. Трактат  по  социологии знания:  [Текст] / П.  Бергер, Т.  Лукман. — М.:  Медиум, 1995.

3.  Бурмака М. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення: автореф. дис. на  здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.

10.01.08 / М. В. Бурмака. — К.,  2004.

4.  Вайшенберг З. Новинна журналістика / З. Вайшенберг. — К.,  2004.

5.  Дьякова Е. Г. Массовая коммуникация  и  проблема конструирования реальности: анализ основных теоретические подходов [Електронний  ресурс] / Елена Дьякова,  Анна Трахтенберг // РАН. Урал. отд-ние. Ин-т  философии и права / [отв. ред. А. В. Гайда]. —  Екатеринбург: УрО РАН, 1999. —  Режим  доступу: http://www.humanities. edu.ru/db/msg/46229.

6. Зверева В. Глянцевый телевизор. Как работает «Фабрика звезд» политического вещания  [Електронний  ресурс] / В. Зверева. — Режим доступу: http://www.politjournal.ru/ index.php?action=Articles&issue=125&tek=4389&dirid=6 

 7.  Іванов  В.  Информация  в  журналистике  / В.  Іванов

//Соціальні   комунікації   сучасного  світу:  науковотеоретитчний збірник. — 2009.

8.  Ильин  И.  Постмодернизм. Словарь терминов: [Текст] / Илья Ильин. — М.:  «Интрада», 2001.

9.  Караменов  М.   Про   ритуальний  характер  політичних розбіжностей [Електронний  ресурс] / Микола Караменов

// Дзеркало тижня. — 2008. — Режим доступу:  http://

www.dt.ua\3000\3050\64119\.

10.  Луман Н.  Реальность массмедиа [Електронний ресурс]

/ Никлас Луман. —  Режим  доступу: http://www.stranaoz.ru/?numid=13&article=621.

11.  Новини VS.Новини. Виборча кампанія  в  новинних телепрограмах. — К.,  2005.

12.  Островська Н.  Наукове  і  журналістське  сприйняття ток-шоу  на   українському  телебаченні  / Н.   Островська  // Соціальні комунікації  сучасного світу: [науковотеоретичний збірник]. — К.,  2009.

13.  Побєдоносцева І. Є.  Телевізійний  дискурс у  культурному  просторі постмодернізму 2005 року: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня  канд. мистецтвознав. наук: спец.

17.00.04 / І. Є. Побєдоносцева. — К.,  2005.

14.  Різун В. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченко / В. Різун // Соціальні комунікації сучасного світу: [науково-теоретитчний збірник]. — 2009.

15.  Тарабанов А. Мифы   и  ритуалы медиатизированной повседневности  [Електронний  ресурс]  / Арсений  Тарабанив. —  Режим  доступу:  www.philosophy.pu.ru/docs/kafedra/antrop/tarabanov_myphy.htm.

16.  Трахтенберг А. Д. Дискурсивный анализ  массовой коммуникации как  идеологический инструмент /Анна Трахтенберг // Вестник Российского университета дружбы народов. — Серия: Политология. — 2006.

17.  Уебстер   Ф. Теории информационного общества: [Текст]

/ Френк Уэбстер; [пер.  с англ.];  под  ред.  Е.  Л.  Вартановой.  — М.:  Аспект Пресс, 2004.

18.  Шапинская Е. Пьер  Бурдье: художественный вкус  и культурный капитал  [Електронний ресурс] / Е. Шапинская, С. Кагарлицкая. — Режим доступу: http://sociologist. nm.ru/articles/burdieau_01.htm.

 

 

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА 

Лекція І

Організація комунікативного простору 

Лекція 2

Комунікаційні моделі

та їх  технологічний потенціал 

Лекція 3

Комунікативні технології пропаганди 

Лекція 4

Комунікативні технології

в сфері  Паблік Рилейшенз

Лекція 5

Іміджеві технології

Лекція 6

Комунікативні технології в сфері  політики 

Лекція 7

Виборчі комунікативні технології 

Лекція 8

Кризові комунікації 

Лекція 9

Технології інформаційних війн

Лекція 10

Комунікативні технології конструювання реальності (медіація)