Конкурентна стратегія зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України в умовах перехідної економіки інверсійного типу

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

ресурсами тощо. Але маємо зауважити, що майже всі вітчизняні підприємства в процесі розробки такої стратегії зіткнуться з особливостями, що будуть притаманні всім учасникам ринкових відносин, а особливо промисловим підприємствам України, які завдяки специфічним історичним умовам розвитку майже всі належать до підприємств військово-промислового комплексу (ВПК). Насамперед, це пов'язано зі ставленням до ЗЕД як до майже єдиного джерела надходження коштів (до 70% всіх фінансових ресурсів підприємства). Серед таких особливостей визначені такі: недостатня розвинутість ринкового середовища і неадекватне ставлення реформаторів до цієї вкрай важливої обставини; функціонування антиринкового за своєю природою виробничо-технологічний простору з глибокою диспропорційністю; наявний стан економічної культури в нашій країні і в країні, що є партнером по зовнішньоекономічним відносинам, як вирішальний фактор формування внутріфірмового механізму прийняття рішень, основа діяльності підприємства, що утворює його зовнішнє оточення, забезпечує єдність діяльності співробітників, контроль та стимулювання їх поведінки; особливості розвитку галузі та стану конкуренції в ній, що суттєво впливає на формування цілей підприємства, а в подальшому на визначення його стратегічних шляхів.

Слід зауважити, що результати застосування конкурентних стратегій ЗЕД в своїй сукупності складають загальний показник зовнішньої торгівлі України, що характеризує зовнішньоекономічні зв'язки на макроекономічному рівні і ефективність включення України до світогосподарських процесів. При цьому, розробка і реалізація кожної окремої конкурентної стратегії має враховувати певні об'єктивні процеси, впливати на місце, яке посідає в них Україна. Включення до даних процесів відбувається безпосередньо на мікроекономічному рівні шляхом втілення в життя конкретних конкурентних стратегій ЗЕД, які, в свою чергу, ґрунтуються на уявленнях про існуючі державні переваги в конкурентній боротьбі на міжнародному ринку будь-якої країни: виробництво декількох видів товарів та послуг; спеціалізація, що допомагає знайти вакантні ніші; товари та послуги, які не підпадають під дію торгових квот та інших обмежень за умов малих експортних обсягів (для держави малої за розмірами), показник економічного потенціалу, стадія техніко-економічного розвитку, забезпеченість природними ресурсами тощо.

Правильний вибір та реалізація конкурентних стратегій діяльності на зовнішніх ринках вітчизняних підприємств, сукупність їх загальних обсягів імпорту і експорту обумовлюють залежність будь-якої країни від міжнародної торгівлі. За сучасного рівня взаємозалежності жодна з держав не може протиставити свої інтереси світовому економічному співтовариству тому, що ризикує опинитися в ізоляції або підірвати існуючу систему з негативними результатами не тільки для конкурентів, а й для власної економіки, що забезпечує відкритість економіки України та інших держав. І хоча дана риса економічної системи має певні недоліки (ризик притиснення національних виробників іноземними конкурентами, зростання залежності окремих галузей від світової кон'юнктури, від торгової та фінансової політики промислово розвинутих країн, переоцінка стану структур і галузей економіки країни та ін.), але навіть часткова ізоляція від зовнішніх ринків ускладнює функціонування економіки, забезпечення макроекономічної рівноваги, подальший розвиток як технічного, так і управлінського рівня вітчизняного виробництва, можливість підприємства “вижити” в скрутних економічних умовах. Ізольована економіка стає “жертвою” патерналізму і відлучення від тих технологічних змін, які відбуваються саме під впливом конкуренції в глобальному масштабі.

Україна має значний експортний потенціал та продовжує активно включатися до світової торгівлі, міжнародного розподілу праці, про що свідчать статистичні дані (табл. 1).

Водночас, доцільно зауважити, що сальдо зовнішньої торгівлі збільшується і має позитивний результат лише з тими країнами світу, які не входили до складу СРСР. У стосунках з колишніми радянськими республіками в торговому балансі зростає дефіцит; тому що частка експортної складової в 2 рази перевищує рівні європейських країн з приблизно такою самою чисельністю населення (отже, домінує сировинна структура експорту, хоча її неефективність була виявлена ще в середині 80-х рр. XX ст., коли частка енергоносіїв у загальному обсязі експорту СРСР перевищила 50%, а в експорті на вільно конвертовану валюту була значно більшою). Причиною цьому є низька конкурентоспроможність значної частини підприємств-експортерів; нерозвиненість базових інститутів ринкової економіки; недосконалість механізмів державного регулювання; нерозвиненість ринкової інфраструктури підтримки експорту.

Таблиця 1

Баланс зовнішньої торгівлі України в 1997-1999 рр. (млн. дол.)

Роки Зовнішньо-торгівельний оборот % до попереднього року Експорт Імпорт Сальдо

1997 37516, 6 98, 8 18970, 3 18546, 3 424, 0

1998 32563, 7 86, 8 16457, 2 16106, 5 350, 7

1999 28154, 8 86, 5 15195, 5 12959, 3 2236, 2

2000 33300 118, 1 18000, 0 15400, 0 2600

Але, водночас, варто відзначити наявність внутрішніх позитивних чинників, серед яких доцільно виділити наявність певних змін у тактиці боротьби українських підприємств за вигідні контракти; наявність значного потенціалу високотехнологічних галузей промисловості (наприклад, у космічній галузі вони приймають участь у ряді міжнародних проектів) ; поступово здійснюється географічна диверсифікація зовнішньої торгівлі України, її закріплення на нових ринках. Попри тривалу і глибоку економічну кризу, в Україні зберігаються передумови для створення конкурентноспроможної економіки і зміцнення позицій на міжнародних ринках – це, насамперед, багаті природні ресурси, вигідне географічне розташування, кваліфікована і порівняно дешева робоча сила, потужний потенціал ВПК, високі технології, наука і відносно ефективна система освіти.

В роботі зазначається, що саме наявність на вітчизняних обробних підприємствах унікальних передових технологій, які базуються на досягненнях вітчизняної прикладної та фундаментальної науки та традиції науково-технічної думки, дає можливість розвитку експортної наукоємної продукції. Такі технології є насамперед в галузях