Конспект лекцій з дисципліни "Фінансовий ринок"

-вимоги до періодичності інформації про емітента і цінні папери, що емітуються тощо.

Всі цінні папери, що обертаються на фондовій біржі, проходять котирування.

Котирування – це визначення максимальної ціни, за якою покупці згодні придбати цінні папери, і мінімальної ціни, за якою продавці згодні продати їх у кожний даний момент часу.

Ціна, за якою здійснюється угода на фондовій біржі, називається курсом цінних паперів.

Порядок котирування регламентується спеціальним положенням фондової біржі, що передбачає подачу емітентом заяви на проведення офіційного котирування його цінних паперів. Цим емітент приймає на себе певні зобов’язання.

Фондова біржа публікує курси цінних паперів у офіційних виданнях фондової біржі.

Торгівля цінними паперами на фондовій біржі здійснюється аукціонним способом, при цьому розрізняють такі види аукціону:

1) простий аукціон – система укладання біржових угод, при якій продавець подає заяву на продаж цінних паперів, а покупці змагаються за право придбати їх;

2) подвійний аукціон – система укладання біржових угод, при якій продавці змагаються за право продати певну кількість цінних паперів, а покупці змагаються за право придбати їх.

Подвійний аукціон може відбуватися у двох формах:

-у формі безперервного ринку - таким чином укладаються біржові угоди за цінними паперами, що користуються постійним попитом. Заяви на придбання цінних паперів задовольняються одразу по їх поданні;

-у формі онкольного ринку – для цінних паперів, попит на які значно коливається період від періоду. У цьому разі заяви спочатку накопичуються, а потім задовольняються.

На фондовій біржі укладаються такі види угод:

-пакетні;

-арбітражні;

-опціонні;

-ф’ючерсні.

Арбітражна угода – це вид біржової угоди, що направлена на отримання доходу від різниці кірсів на цінні папери на різних фондових біржах. Фондовий арбітраж викликає попит на фондових біржах, де курс вищий, і пропозицію на біржах, де курс нижчий, таким чином здійснюється вирівнювання курсів цінних паперів на біржах.

Пакетна угода – це угода, метою якої є отримання пакету цінних паперів.

Опціонна угода – угода метою якої є хеджирування ризику (див. лекцію 7).

Ф’ючерсна угода- (див. лекцію 7).

 

4. Біржові індекси – це статистичні показники, що характеризують стан фондового ринку на основі біржових цін і відбивають тенденцію курсів цінних паперів.

 Використання біржових індексів засновано на перевіреному десятиріччями припущенні, що коливання цін на акції декількох десятків провідних компаній відбивають коливання цін на всі інші акції, коливання і зміни у попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому.

Перевагою індексу є те, що він подає стиснуту інформацію про ціни на ринку в цілому або в його визначеному сегменті у вигляді простої вихідної цифри, що допомагає інвесторам і аналітикам оцінити попит на цінні папери і дати прогноз відносно майбутнього руху цін на них. Тобто на основі біржових індексів інвестор може точно визначити, в які акції і в якій пропорції варто інвестувати кошти, щоб досягти інвестиційних цілей.

Біржовий індекс являє собою число, що характеризує рівень або динаміку цін на акції, включені в біржовий лістинг за станом на визначений момент часу.

У рамках вирішення питання про те, що саме повинен відбивати індекс, можна виділити декілька точок зору, оскільки думки експертів з цього приводу, розбігаються:

-індекс як індикатор стану економіки (загальних характеристик макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату). Прихильники цієї точки зору вважають, що індекс повинен відбивати довгострокові тенденції розвитку економіки;

-індекс як індикатор та інструмент аналізу і прогнозування кон’юнктури ринку (як поточних тенденцій, так і довгострокових змін), тобто індекс повинен відбивати поточну ситуацію на фондовому ринку і прогнозувати локальні коливання кон’юнктури та настроїв учасників;

-індекс як основа для інструментів хеджирування на фондовому ринку – ф’ючерсні й опціонні контракти;

-індекс як індикатор портфеля акцій і орієнтир при оцінці ефективності управління портфелем цінних паперів.

Можливості, що забезпечує використання фондових індексів:

-можливість порівняння змін цін на певні акції з індексом для даного ринку або з індексом для даного сегмента ринку і на підставі цього формування висновків про попит на акції в контексті всього ринку; 

-можливість співставлення змін цін в різних сегментах ринку і формування висновків про те, які з них є в даний час найбільш прибутковими для інвестора;

-можливість співставлення ціни на акції в різних країнах.

У літературі визнають три основні функції фондових індексів: діагностичну, індикативну, спекулятивну.

Діагностична функція виявляється у здатності системи індикаторів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складових. Тобто індекс здатний показати(і в певній мірі предсказати) який сектор економіки має тенденцію до динамічного зростання, який знаходиться у кризовому стані.

Аналогічно, є можливість співставляти тенденції розвитку великого та малого бізнесу, окремих підприємств та промисловості в цілому. І, нарешті, більш-менш стійкі тенденції національного фондового індексу до падіння є свідченням як відносного зменшення зацікавленості економічних суб’єктів до інвестування в межах країни, так і загального погіршення позиції національної економіки в світі.

Індикативна функція індексів виявляється в тому, що наявність об’єктивної оцінки цінової ситуації