Конституційне право України

Принцип поєднання індивідуальних та суспільних інтересів

Принцип непорушності прав людини та громадянина.

Способи закріплення конституційних прав та свобод.

Позитивний – увага акцентується на наявності в особи певного права, для цього способу є характерне формулювання на кшталт «кожен має права». Характерний для Романо-Германській правовій сім’ї

Негативний – увага акцентується на необхідності третіх осіб не порушувати права людини та громадянина. Використовується формулювання «Забороняється порушувати…. «, «Ніхто не може бути позбавлений». Характерний для Англо-американської сім’ї.

Водночас при закріплені якогось права застосовується поєднання цих способів (ст.. 28)

Співвідношення поняття право та свобода

В більшості випадків – тотожні, однак різниця між ними полягає в тому, що поняття свободи позначає невтручання держави в приватне життя особи, в той час як поняття права вимагає від держави вчинення певних позитивних (активних) дій для його реалізації. Разом з тим в КП часто використовується формулювання «Право на свободу», що є підставою для ототожнення.

На сьогодні виділяють 3 покоління прав людини:

В період буржуазних революцій. В цей час на конституційному рівні одержали закріплення так звані природні та громадянські права. Ці права обумовлені внутрішнім розвитком будь-якої особи, а також політичним зв’язком особи та держави.

Права 2 покоління виникають в кінці 19-поч. 20 століття. Реалізація цих прав вимагає активності держави, бо їх здійснення неможливе без панування економіки в державі та активної регулятивної участі держави у перерозподілі надлишкового продукту. (соціальні та економічні права)

Так звані солідарні або колективні права. Ці права виникають після ІІ Світової війни, вон реалізуються для всіх людей одночасно. До них належать екологічні права, право на мир, право на самовизначення

Розрізняють 4 покоління (право на зміну статі, право на тишу, право захист від ГМО одностатевий шлюб та інші)

Гарантії забезпечення прав та свобод особи

КК-П статус залежить чи є механізм забезпечення прав та свобод. В Доктрині під гарантіями прав та свобод розуміють систему норм, принципів, які забезпечують дотримання прав та свобод. Залежно від змісту та характеру розрізняють:

Соціальні – ті суспільні засади, традиції, що сприяють захисту прав та свобод (ідея особистої свободи та готовність її захищати у американців, німецька традиція безумовного виконання закону, англійська традиція щодо дотримання та збереження стародавніх традицій)

Економічні – матеріальний стан громадян, система відносин власності, стан економіки

Політичні – політична система суспільства в основі якої багатопартійність, розвиток інституту громадянського суспільства

Юридичні – Безпосередньо створюють умови та засоби для реалізації та захисту конституційних прав та свобод. Види

Нормативно-матеріальні:

презумпція невинуватості,

принцип розміреної допустимості обмеження прав людини (можуть бути обмежені за умови, коли реалізація права призводить до загрози конституційного ладу, права інших осіб, в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Принцип правової безпеки людини. Це все норми, що забов’язують інформувати громадян про свою діяльність. Надати можливість особі познайомитися з інформацію приватного характеру про дану особу. Норми, що врегульовують порядок впровадження надзвичайного характеру (час, з якого він запроваджується, права, які полягають обмеженню.

Процесуальні:

правила Міранди: особі повідомляються його права; особа має право відмовитися від дачі показань, мотивуючи це тим, що вона має свідчити лише за наявності адвоката; всі дані, які були отримані з порушенням процесуальних правил не можуть бути використані як докази в суді.

Habeas corpus – особа вправі вимагати звільнення, у випадку її затримання, коли підстав для ї затримання є недостатніми. Особа має бути негайно звільнена.

Інституційні – інститут омбудсмана:

Шведська – можливість збереження вагомого впливу омбудсмана на судову гілку, що проявляється в можливості брати участь в судовому розгляді. Шведський омбудсман має право на прийняття актів, що мають обов’язків характер

Англійська модель. Парламентський комісар з питань адміністрації. Це слабка модель. Парламентський фільтр – безпосередньо громадяни не мають право на звернення до британського омбудсмана. Спочатку особа звертається до парламентаря, який в свою чергу перевіряє відповідність скарги юрисдикції омбудсмана і лише потім направляє її до уповноваженого. Акти омбудсмана мають рекомендаційний характер

Французька модель – схожа з англійською моделлю, але відрізняється тим, що омбудсман призначається виконавчою гілкою влади, Президентом та Кабміном. Відсутній парламентський фільтр

Хвилі конституцій:

Перша хвиля конституцій (старі конституції) – Конституцій США 1887, Конституція Норвегії, Конституцій Франції 1891 Ознаки:

Зміни в організації політичної влади. Встановлюється конституційна монархія або республіка, а до цього було абсолютна монархія

З’являється поняття парламентаризму

Закріплюється принцип поділу влади, в його американському або європейському характері.

Закріплюється принцип народного суверенітету, вся влада від народу

Закріплюється 1 покоління прав людини

Друга хвиля (нові конституції) – 1917-1939 рік. Конституція Мексики 1917, Веймарська Конституція 1919, Конституція Австрії 1921. Ознаки:

Розширення меж конституційного регулювання (соціальна та економічна сфера)

Закріплення правового статусу окремих політичних (партій та ін.)

Поява нових конституційних органів.

Закріплюється 2 покоління прав людини

Закріплення правового статусу національних меншин

Третя хвиля (після ІІ Світової конституції до наших днів, Конституція Німеччини1948, Франції1958, Іспанії 1978, Португалії. Ознаки: