Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 

ДУДКО Ірина Дмитрівна

 

УДК 327 (73):070

 

 

23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

 

 

Київ – 2008

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий консультант: доктор історичних наук завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Камінський Євген Євменович.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Гончар Борис Михайлович доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Зернецька Ольга Василівна доктор політичних наук, доцент, професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Федуняк Сергій Георгійович.

Захист дисертації відбудеться 25 листопада 2008 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

 

 

Актуальність теми дослідження пояснюється гострими суперечностями між власне американським і зовнішнім оцінюванням та сприйняттям національних інтересів глобальної держави в умовах нестаціонарної системи міжнародних відносин. Мова йде про ознаки нестабільності або навіть хаотичності характерних для сучасної світ-системи процесів, де спроби Сполучених Штатів продовжити проголошену від початку 1990-х рр. зовнішньополітичну стратегію на однополюсне керівництво світом поєднуються з підкресленою орієнтацією російського та китайського керівництва на формування багатополюсної системи міжнародних відносин за одночасного прагнення послабити і навіть повністю знищити домінування у світових справах трансатлантичної спільноти; безумовними намірами Російської Федерації відновити повний контроль на пострадянських просторах; послабленням авторитету США на міжнародній арені в умовах економічної рецесії, що розпочалася 2007 року кризою на американському іпотечному ринку; фактично повною втратою ефективності потенціалу ООН у прийнятті і реалізації рішень багатостороннього характеру; накопиченням проблемності у міжнародно-політичній ідентичності Євросоюзу; появою глобальних претензій з боку низки великих країн АТР, Латинської Америки та Близького Сходу; обмеженим впливом позбавлених національності неурядових організацій на розробку критичних для світу рішень. 

Період фактичної втрати керованості у міжнародній системі припадає на 2006-2007 роки, хоча початок цьому (через накопичення потенціалу протидії одновимірному американському глобалізмові) було закладено в останню декаду 20-го століття і, нарешті, трагічними подіями 11 вересня 2001 року, що, визначивши по тому відверту суперечливість в методах реалізації зовнішньополітичного курсу США (насамперед, у сфері боротьби з міжнародним тероризмом), виявили не тільки заперечення так званої однополярної системи міжнародних відносин із вирішальною роллю у розробці, прийнятті і затвердженні глобальних рішень єдиної наддержави, а й тенденції до хаотичного стану існуючої світ-системи із відповідним характером міжнародних відносин. 

В дисертації на засадах цілісного підходу здійснена спроба розглянути систему міжнародно-політичних інтересів США, як все ще провідної глобальної держави з великими можливостями в економічній, воєнно-політичній, науковій сферах у системі міжнародних відносин, що визначається як нестаціонарна, нестабільна і хаотична. Береться до уваги не тільки відсутність консолідованого дослідження системи національних інтересів США у цій системі, а й спричинені цим неформалізовані заперечення права цієї держави на домінування у глобальній політиці. Вважається, що саме неправильне тлумачення національного інтересу глобальної наддержави сучасності привело до хибних рішень адміністрації Дж. Буша-молодшого, з одного боку, а з другого – до не менш конфліктного концепту антиамериканізму. В обох варіантах вбачається загроза для глобальної стабільності і миру, а у пошуку консенсусу між інтересами США і решти держав – перспектива консолідації міжнародної системи. 

Визнаємо, що в зарубіжній і вітчизняній політичній думці проблема американських міжнародно-політичних інтересів подається переважно у контексті протиборства різних політичних ідеологій. Тому наукові розробки такої або близької тематики позначені двома крайностями: (а) повним запереченням суті американських стратегій національної безпеки, цілей, критеріїв, форм, засобів і механізмів їхньої реалізації з наголосом на застосуванні збройної сили; (б) обґрунтуванням неможливості інших планів і дій США за умов наростаючих загроз поширення міжнародного тероризму, можливості заволодіння терористами зброєю масового знищення внаслідок порушення режиму нерозповсюдження, збільшення кількості держав, що входять до так званої осі зла тощо.

Виходячи із зазначеного та керуючись міркуваннями розробки рекомендацій зовнішньополітичному відомству України із складного кола питань, пов’язаних з прогнозом подальшого розвитку міжнародної системи та дво-і багатосторонніх відносин між державами і регіональними інтеграційними угрупованнями, дисертантка прагне до розв’язання наступної двоєдиної наукової проблеми:

 – Виявлення і систематизації причинно-наслідкових зв’язків між критеріями і цінностями зовнішньої політики США, а також механізмами і формами забезпечення національних інтересів єдиної глобальної держави на міжнародній арені, що подаються у документах зовнішньої політики Сполучених Штатів як засіб запобігання і подолання конфліктності на початку ХХІ століття.

 – З’ясування і узагальнення всього комплексу цілей міжнародного курсу США на пострадянському просторі, меж готовності Білого дому піти на