Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин

– виявлені перманентні та змінні фактори формування політики американських адміністрацій щодо країн СНД; 

– систематизовані критеріальні виміри розвитку відносин США і України; окреслені їхні перспективи. 

Теоретичне значення дисертації визначається розробкою цілісного концепту критеріїв формування і механізмів забезпечення національних інтересів США після «холодної війни» в рамках нестаціонарної системи міжнародних відносин

Практичне значення одержаних результатів обумовлене політичною актуальністю та концептуальним пріоритетом дослідження, матеріали, основні положення та висновки якого можуть бути використані в діяльності зовнішньополітичних відомств України, науково-дослідних інститутів та центрів, а також при розробці нормативних та спеціальних курсів вищих навчальних закладів з історії сучасного світу та історії сучасних міжнародних відносин.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи пройшли апробацію і були оприлюднені у виступах на 12-ти міжнародних і національних наукових конференціях, а також регулярних «круглих столах» ІСЕМВ НАН України, щорічних наукових конференціях та наукових семінарах кафедри політичної історії КНЕУ; при викладанні автором нормативних та спеціальних курсів «Політична історія ХХ – початку ХХІ століття», «Історія сучасного світу», «Історія міжнародних відносин ХХ – початку ХХІ століття» та підготовці навчальних посібників з названих дисциплін.

Публікації. Теоретичний та фактичний матеріал дисертації знайшов відображення в двох індивідуальних монографіях (12,09 д.а. і 8,37 д.а.), а також у 24-х публікаціях авторки у провідних наукових фахових виданнях.

Логіка і структура дисертації. Коло окреслених в дисертаційній роботі проблем та логіка розташування дослідницького матеріалу зумовили структуру дисертації, яка складається зі вступу, п’яти розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (727 найменувань на 66 сторінках). Повний обсяг тексту дисертаційної роботи складає 455 сторінок, з них основного тексту – 389 сторінок. 

 

 

Перший розділ «Концептуальний вимір міжнародно-політичних інтересів США на етапі однополюсності» є орієнтованим на висвітлення концептуальних та методологічних основ формування національних інтересів США на етапі 1990-х рр. З погляду постановки проблеми він включає в себе розгляд джерельно-документальної бази та історіографії теми дослідження, з’ясування змістовної частини національного інтересу як фундаментальної засади зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів, аналіз формування моделі міжнародно-політичних інтересів США в умовах, які утворились після розпаду СРСР.

В першому підрозділі – «Джерельно-документальна база та історіографія теми» – розглядається коло документів, а також джерел, що склали аналітичну базу дисертаційної роботи, визначили підходи авторки до розгляду питань, які становлять змістовну частину наукової проблеми дослідження. Авторське рішення спрямувати дослідницький процес у таких (трьох) головних напрямках, як відображення теоретичного виміру осмислення національного інтересу як фундаментальної спонуки зовнішньополітичної діяльності Сполучених Штатів; визначення тенденцій формування системи національних інтересів на вищому державному рівні країни; аналіз підходів до практичної реалізації деяких з найбільш характерних напрямів зовнішньої політики США відповідно до офіційно оголошених міжнародно-політичних інтересів країни періоду 1990-х – початку 2000-х рр. зумовило добір документальної бази та аналітичних матеріалів. 

Згідно з авторською класифікацією джерельну базу роботи склали документи та матеріали п’яти груп: американські урядові документи переважно постбіполярного періоду, підготовлені в межах президентської влади Сполучених Штатів; документи конгресу США; міжнародні документи, включно з рішеннями ООН, НАТО, матеріалами стосовно системи міжнародної безпеки СНД; двосторонні угоди, спільні заяви, декларації лідерів США і України, США і Росії, окремі документи воєнно-стратегічного та зовнішньополітичного змісту керівництва Російської Федерації; урядові документи України, що висвітлюють окремі аспекти зовнішньої політики країни, насамперед розвитку партнерства зі Сполученими Штатами; аналітичні матеріали періодичної преси США, Великої Британії, Росії, України стосовно проблем американської зовнішньої політики та сучасних міжнародних відносин.

Історіографія по темі дисертації, і насамперед того її напряму, який відображає теоретичне підґрунтя дослідження, представлена в роботі доробком, насамперед, таких визначних теоретиків американської зовнішньої політики, як Р. Арон, С. Браун, Ю. Вітткоф, А. Волферз, А. Джордж, Ч. Кеглі, Ст. Краснер, Г. Моргентау, М. Нінчіч, Р. Осгуд, Дж. Розенау, Н. Чомски та інших, чиї наукові здобутки склали підвалини для формування уявлень про міжнародно-політичні інтереси США. 

Крім цього, важливу роль в аналізі теоретичних аспектів проблеми національних інтересів Сполучених Штатів відіграли роботи як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, спрямовані на висвітлення історичних та політико-ідеологічних чинників впливу на процес їх формування. Особливе місце в цьому плані посіли історичні й політологічні джерела, комплексне поєднання яких дало цілісну картину зовнішньої політики США в її соціально-економічних, політичних та ідеологічних (доктринальних) вимірах. Це, насамперед, «Американська зовнішня політика у невизначеному світі» (Лондон, 1984 р.), «Головні проблеми американської зовнішньої політики. Документи та ессе» (Торонто, 1989 р.), «До вивчення зовнішньої політики Сполучених Штатів і Радянського Союзу» (Сан-Франциско, Оксфорд, 1991 р.), «Сучасна американська дипломатія» (Уімінгтон, 1996 р.), «Сучасна зовнішня політика США в двох томах» (Москва, 1984 р.), «Історія США в чотирьох томах» (Москва, 1983-1987 рр.), «Історія зовнішньої політики і дипломатії США, 1775-1877» (Москва, 1994 р.) та іншими. До цього слід додати й індивідуальні роботи історичного та політичного характеру американських авторів – Дж. та А. Комбз, І. Крістола, Н. Левіна, В. Ляфебра, Е. Мейя, Д. Мойніхема, Е. Ростоу, Р. Фарелла, Л. Халла, М. Ханта, російських дослідників – Е.О. Іваняна, В.В. Согріна, А.І. Уткіна, українських вчених – Б.М. Гончара, Є.Є. Камінського, С.В. Юрченка, чиї