Культурно-національна конотація структури та семантики заголовку (на матеріалі німецьких журналів)

Актуальність теми зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексне вивчення та виявлення структурних і семантичних особливостей заголовків у сучасних німецьких журналах, їх культурно-національну конотацію з урахуванням новітніх досягнень мовознавства.

Метою дослідження є аналіз заголовків у сучасних німецьких журналах, що передбачає виявлення їх структурних, лексико-семантичних особливостей та країнознавчого аспекту.

Досягнення поставленої мети здійснюється через вирішення наступних завдань:

• визначити поняття заголовку шляхом аналізу досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених-германістів;
• вивчити аспект культурно-національної конотації заголовків журнальних статей;
• дослідити структуру та лексико-семантичні ознаки журнальних заголовків;
• проаналізувати особливості країнознавчого аспекту журнальних заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації

 

Аспект (лат.  aspectus – вигляд, погляд) – точка зору, з якої сприймається або оцінюється те чи інше явище, предмет, подія.

Журнал (фр.  journal) – друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ (засоби масової інформації) і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій.

Заголовок – це назва твору (статті) або окремих його (її) частин.

Компетенція (від. лат. Competencia – коло питань, з якими людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом) – це інтегрований результат опанування змістом загальної середньої освіти, який виражається в готовності учня використовувати засвоєні знання, уміння, навички, а також способи діяльності у конкретних життєвих ситуаціях для розв'язання практичних і теоретичних завдань.

Композиція (від лат. Compositio – складання, зв’язування) – це з’єднання різних частин в єдине ціле.

Компонент – різновид, складова частина чогось.

Конотація (лат. сon – разом, notatio – позначати) – одне з основних понять стилістики, яке означає додаткові семантичні відтінки, що накладаються на основне значення слова в процесі комунікації і надають вислову експресивного забарвлення, певного тону, колориту.

Лінгві́стика – наука про мову в усій складності її прояву; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників.

Постер (англ. poster – «афіша, оголошення, плакат») – художньо оформлений плакат, який використовують з рекламною або декоративною ціллю (частіше з зображенням актора, музиканта, спортсмена).

Преса – друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений тираж.

Сема́нтика (давніше семасіологія) – розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення слів і їх складових частин.

Скетч (англ.  sketch, буквально – ескіз, начерк, від грец.  σχέδίοζ – випадковий, імпровізований) – невелика комічна п'єса з двома, рідше трьома персонажами. Бере початок від народної інтермедії. Скетч отримав найбільше поширення на естраді.

Структу́ра – це взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин цілого, внутрішня будова. Структура також може відноситися до устрою, організації чого-небудь.

Типологія – розділ мовознавства, що займається з'ясуванням найбільш загальних закономірностей різних мов, не пов'язаних між собою загальним походженням або взаємним впливом.

Перелік умовних скорочень

ЗМІ- засоби масової інформації.

МІ- мережа Інтернет.

 

 

1.1. Журнали «Bravo», «DE Magazin Deutschland», «in Touch», «Juma», «Schrumdirum», «Spiegel», «Spielen und Lernen», «VITAL», «Vitamin. de»

1.2. Характеристика поняття культурно-національної конотації 

2.1. Аналіз структури заголовку в сучасних німецьких журналах «Bravo», «DE Magazin Deutschland», «in Touch», «Juma», «Schrumdirum», «Spiegel», «Spielen und Lernen», «VITAL», «Vitamin. de

2.2. Дослідження лексико-семантичних аспектів журнальних заголовків

2.3. Вивчення та аналіз особливостей країнознавчого аспекту журнальних заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації

 

 

Поряд із книжкою вже протягом п’ятисот років існує засіб інформації у вигляді газети й журналу, який хоча постійно й модернізується за змістом, формою і розповсюдженням, проте залишається відносно незмінним попри появу все нових медіа. Як і раніше, преса – це глибокий аналіз суспільного життя, розкриття підґрунтя подій та оцінка дійсності [21].

У будь-якому тексті заголовок є його першим знаком, його першим композиційним компонентом, з якого і розпочинається знайомство читача з текстом. Саме тому заголовок зв’язаний з усім текстом як на змістовному, так і на композиційно-мовному рівні [20].

Дослідженню лінгвістичних аспектів заголовка загалом та газетних заголовків зокрема присвячено достатньо праць вітчизняних і зарубіжних вчених. У науковій українській літературі розглядаються питання типології, актуальності, функціональних особливостей назв текстів з урахуванням їх жанрової специфіки (Ю. О. Карпенко [15], В. А. Кухаренко [17], В. Ф. Іванов [14], В. Й. Здоровега [12, 9]). Зокрема, В. Іванов вважає, що «заголовок – це складова частина, постійний елемент газети – незмінний, повсякденний, завжди присутній у газетному номері». [14, 109] В. А. Кухаренко досліджує також різноманітність функцій заголовка з тим, що він виступає актуалізатором майже всіх текстових категорій [8, 95].