утриманням, годівлею та приготуванням кормів для тварин (halten – тримати, züchten – розводити, füttern – годувати, besamen – запліднювати, mästen – відгодовувати). Ці лексичні одиниці перейшли із загальновживаної лексики до термінологічної системи. Для цього періоду характерна термінологізація одиниць загальновживаного словникового складу і, таким чином, поповнення термінологічної галузі.
Пошук
Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
Другий етап – це ХІХ – початок ХХ сторіччя – період інтенсивного розвитку науки і техніки, в тому числі і тваринництва. Подальшого інтенсивного розвитку набули такі галузі тваринництва, як кормовиробництво, розведення тварин та ветеринарна медицина. З ними розвивалися і відповідні термінологічні групи. У цей час науковці активно працюють над дослідженням не тільки зовнішніх органів тварин, але й внутрішніх органів та процесів, а також над модернізацією утримання та розведення тварин. До кінця другого етапу основний склад терміносистеми тваринництва визначився вже достатньо чітко. Він представлений новими детермінативно-субстантивними композитими: die Grünfütterung – годівля зеленим кормом, der Milchfettgehalt – жирність молока, die Gruppenhaltung – групове утримання, die Reinzucht – виведення чистих ліній, die Kreuzungszucht – промислове схрещення; утвореннями термінологічних словосполучень: die leistungsbezogene Fütterung – відносна продуктивність корму, die trächtige Kuh – тільна корова, das gemerzte Tier – вибракована тварина, die tierische Erzeugung – тваринницьке виробництво; запозиченнями з інших мов, зокрема з грецької та латини: das Protein – протеїн, der Konzentrat – концентрат.
Третій етап розвитку – сучасний період (після 40-го року ХХ ст.). Для сучасного періоду розвитку німецької термінології тваринництва характерна активізація словотворчих процесів. Мовна система, компонентом якої є термінологічна лексика, зокрема її словотвірна система, яка розвивається за своїми внутрішніми законами, знаходиться під великим впливом соціальних факторів. Особливо це відчутно в термінологічній системі, яка швидко розвивається. З розвитком ринку виникає потреба в конкурентноспроможних тваринах, для яких необхідні якісні корми, тому з просуванням селекційної роботи розвивається і кормовиробництво, що приводить до виникнення нових термінів: das Gerstenfuttermehl – ячмінна кормова мука. З інтенсивним розвитком техніки, здобутки якої почали використовувати у молочному тваринництві, виникли нові технічні терміни, пов’язані з машинним, комп’ютерним доїнням та годівлею, а також терміни з назвами видів утримання: der Vakuumtank – вакуумний резервуар, der Pulsator – пульсатор (доїльного апарату), der Boxenlaufstall – боксовий корівник, der Tieflaufstall – приміщення для безприв’язного утримання худоби, der Vollspaltenbodenlaufstall – тваринницьке приміщення зі щілинною підлогою.
Лексика тваринництва німецької мови, як і всі інші термінологічні системи, складається із наступних груп лексики:
1. Загальновживана лексика.
2. Загальнонаукова лексика (термінологія суміжних наук). Існує група термінів, яка має суміжні наукові галузі вживання. Але вони не так широко вживані, як загальнонаукові. Оскільки сучасні процеси ведуть до інтеграції та диференціації наук та їх термінологій, то дуже часто методи інших наук проникають і в термінологію тваринництва: die Schulter -1) плічко, лопатка у тварини; 2) плече людини (медицина, анатомія) ; die Blume – 1) оковалок (тваринництво) ; 2) квітка (біологія) ; der Kamm – 1) шийна частина у тварини; 2) гребінь гори (географія).
3. Конкретно-наукова лексика – “чисті” терміни тваринництва: einstallen – утримувати в стойлі, die Aufzucht – вирощування, розведення, besamen – запліднювати, die Fleischrasse – м’ясна порода, das Fleischvieh – м’ясна худоба, das Herdbuchtier – племінна тварина, die Mast – відгодівля, der Milchleistung – молочна продуктивність.
Із аналізу лексико-граматичної характеристики терміносистеми тваринництва випливає, що в термінології тваринництва існує три структурних типи термінів: 1. Терміни-слова: непохідні, похідні, складні, абревіатури. 2. Терміни-словосполучення. 3. Слова-символи.
1. Найчисленніша група в термінології тваринництва – це терміни-слова. До непохідної групи належать: das Fleisch – м’ясо; die Milch – молоко; die Herde – гурт, отара; das Schwein – свиня; die Kuh – корова; das Kalb – теля.
Похідне слово є найменшою комплексною одиницею словотвірної системи, найменшим “синтагматичним цілим”, якому притаманні синтетичність форм, повторюваність знаків, багатоаспектність мотивації, різноманітність формальних засобів і словотвірних структур: tierisch – тваринний, der Mäster – відгодівельник.
Суттєвою ознакою німецької мови є наявність великої кількості детермінативних субстантивних композит. Термінологія тваринництва не є винятком: die Anfangsmast – початкова відгодівля; die Besamungszucht – селекція із застосуванням штучного запліднення; die Fettmast – сальна відгодівля; die Fleischrasse – м’ясна порода.
Абревіатури. Одним із розповсюджених шляхів розвитку структури термінів, в першу чергу багатослівних, є процес їх скорочення: GV – das Grоssvieh – велика худоба, GVE – die Grossvieheinheit – умовна одиниця великої рогатої худоби, KB – künstliche Besamung – штучне запліднення, BV – Braunvieh – бура худоба.
2. Терміни – словосполучення. Близько 23% від загальної кількості тваринницьких термінів є складними найменуваннями. Ми визначаємо наступні групи термінологічних словосполучень:
а) несталі терміносполучення, де кожний з компонентів – термін: das abgesetzte Tier – тварина, відлучена від матері; das gemerzte Tier – вибракувана тварина; das laktierende Tier – тварина, яка дає молоко; das reinrassige Tier – чистопородна тварина;
б) так звані зв’язані словосполучення, в яких компоненти, взяті ізольовано, можуть бути і не термінами: die stille Brunst – тиха хіть, der leichte Zug – легка тяга, der schwere Zug – важка тяга.
3. Група символо-слів – це особливий комбінований структурний тип термінологічної номінації, до складу якої поруч зі словесними