Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва

4. У загальномовознавчому аспекті результати проведених досліджень виступають ще одним аргументом на користь виділення науково-технічних термінологій як відносно замкнених підсистем загальнолітературної німецької мови. Аналіз ТТНМ дає можливості визначити такі особливості її системної організації:

- Сучасна ТТНМ характеризується генетичною різнорідністю власне термінологічних елементів і тому більшою мірою відкрита для загальномовних процесів німецької мови.

- Полісемія термінів зумовлена розвитком поняття, рідше розвитком лексичного значення терміна. Перехід слова із загальновживаної лексики до термінологічної системи передбачає неповний (полісемантичний) і цілковитий (омонімічний) ступені розбіжності значень між загальновживаним словом і терміном. Внутрішньосистемна багатозначність зумовлена тим, що дефініція терміна включає лише істотні ознаки, але не всі, а тому потенційно розвиток поняття веде до появи багатозначності терміна. Внутрішньосистемна полісемія тваринницьких термінів кількісно набагато менша, ніж полісемія міжсистемна, бо з одного боку значна частина термінів тваринництва утворилася на основі загальновживаних слів, а з другого боку, до складу ТТНМ увійшло багато термінів інших наук, які спеціалізували своє значення.

- У ТТНМ знайшла своє поширення антонімія майже в усіх її проявах. Для терміносистеми тваринництва більш типовими є комплементарні терміни-антоніми, у яких сема протилежності виражає межу якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах.

- Переважна більшість одиниць ТТНМ словотвірно вмотивована, семантична прозорість внутрішньої форми для тваринницької номінації є факультативною ознакою, оскільки для термінів важлива не їх етимологія, а денотативне значення.

- У плані фіксації ТТНМ характеризується високим ступенем субстантивності, у функціонуванні вона реалізує можливості транскатегоріальної транспозиції: поняття тваринництва виражається всіма повнозначними частинами мови.

5. Термінологічна номінація базується на словотвірній системі німецької мови. Для ТТНМ, як і для кожної історично сформованої термінології, абсолютна гармонія між понятійним планом і планом вираження є лінгвістичною абстракцією. З огляду щодо гармонізації терміносистеми особливої та перспективної уваги заслуговують двокомпонентні структурні моделі: іменник + іменник та прикметник + іменник, які разом складають біля 70% від всіх складних двокомпонентних термінів. Найбільш продуктивними виявились суфікси: -ung, -e, -er, -ling, -tion (для іменників) та -ig, -isch, -lich (для термінів-прикметників). Префіксація є більш продуктивною для термінів-іменників та термінів-дієслів.

6. Для номенклатурних позначень майже не має значення, чому даний предмет названий так, а не по-іншому, в той час як для терміна, який прагне мати осмислену внутрішню форму, це дуже важливо.

7. Для німецької тваринницької термінології характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи тому, що вони утворились шляхом використання прямих номінативних значень народних слів, які в процесі становлення тваринницької термінології закріпились як терміни, не змінивши свого основного значення, отримавши лише наукове визначення (die Kuh, das Stier, das Kalb) і, відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами, хоча протилежна мотиваційна спрямованість властива для інтернаціонального лексичного фонду термінології тваринництва, де прозорість внутрішньої форми одиниць зумовлена міжнародною термінологією і номенклатурою тваринництва.

8. Досліджуючи термінологію тваринництва німецької мови ми вирізнили вмотивованість двох рівнів: вмотивованість, що пов’язана з власномовною основою, і вмотивованість, яка викликана виникненням інтернаціоналізмів. В історичному аспекті найвищий ступінь вмотивованості щодо власномовної основи притаманний власне німецькій термінології, яка була зорієнтована на освітні потреби народу і вимагала термінів з прозорою внутрішньою формою.

9. Для внутрішньонаукових потреб вмотивованість терміна є другорядною рисою, оскільки суттєві ознаки терміна даються в його дефініції, а не в назві. Перехід термінів з інших терміносистем до тваринницької термінології супроводжується відповідним переосмисленням їх основного значення. Термінологічне значення швидше пристосовується до нових лексичних умов і приймає відповідне семантичне забарвлення. Особливість цих термінів полягає в тому, що вони функціонують у складі колишньої термінології і в складі нового лексичного поля, будучи його рівноправним членом. Існування цих термінів у новій терміносистемі обумовлюється більшою мірою їх здатністю функціонувати як самостійна лексична одиниця та служити терміноелементом у словотворчих процесах.

10. Німецька тваринницька термінологія відрізняється від інших терміносистем рядом особливостей. Перш за все вона є природно сформованою термінологією, яка віддзеркалює одну з давніх галузей господарської діяльності людини. Термінологія тваринництва тісно пов’язана з народом та його мовою, її основу складають загальновживані слова, які стали термінами, тому вона взагалі зрозуміла широкому колу людей. Вона розвивалась поступово, і її лише незначною мірою торкнулась та “словотворчість”, яка характерна для технічних областей наук.

 

 

Про особливості синонімів у термінології тваринництва німецької мови // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці, 2000. – Вип. 84. – С. 101-107.

Південно-німецькі діалекти та “професійна” мова Баварських фермерів (на матеріалах мови тваринництва) // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці, 2001. – Вип. 32. – С. 85-93.

Загальне про німецьку мову та про деякі особливості розповсюдження слів фермерської мови // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2001. – № 5. – С. 29-34.

Механізми експресивної забарвленості термінів // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Проблеми української термінології. – Львів, 2002. – Вип. 453. – С. 94-96.

Проблеми синонімії в термінології тваринництва німецької мови // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Галицького. – Львів, 1999. – Вип. 3. – С. 11-13.

Імпліцитність як один з видів словотворення у німецькій тваринницькій термінології // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, Науковий світ, 2000. – С. 55-58.

 

Котеленець І. В. Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

Дослідження присвячене вивченню закономірностей структуризації німецької терміносистеми тваринництва та проблемам функціонально-когнітивного дослідження мови у контексті прагмалінгвістичного підходу до мовного спілкування. Екстра- та інтралінгвістичні фактори впливу на розвиток термінології тваринництва, особливості системної організації тваринницької термінології та словотворча структура німецьких термінів тваринництва виявляються шляхом комплексного дослідження мови для спеціальних цілей. У роботі розглядається питання про визначення терміна як такого, його відношення до номенклатури, професійної лексики.

Ключові слова: термін, термінологія тваринництва, загальновживана лексика, вмотивованість, системна організація, лексико-семантична підсистема, номенклатура, термінологічна лексика, професійна лексика.

 

 

Kotelenets I. V. Lexical – semantic characteristics of German stockraising termsystem. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philological sciences by speciality 10. 02. 04 – German languages. – National Taras Shevchenko University of Kyiv. – Kyiv, 2002.

The research is dedicated to study of structuralization regularities of German stockraising termsystem and the issues of necessary further development of functional – cognitive language research in the context of pragmalinquistic approach to the language communication. Extra and intralinquistic factors influencing upon the development of stockraising termsystem, system organization peculiarities of stockraising terminology and word-building structure of German stockraising terms are characterized by complex language research for some special purposes. The issue of term determination as it is, its relation to nomenclature and professional vocabulary have been researched in the paper.

Кeywords: term, stockraising terminology, vocabulary of general usage, motivation, system organization, lexical-semantic subsystem, nomenclature, terminological vocabulary, professional vocabulary.

 

 

Котеленец И. В. Лексико-семантическая характеристика немецкой терминосистемы животноводства. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 04 – германские языки. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам изучения экстра- и интралингвистических факторов влияния на развитие терминологии животноводства, особенностей системной организации терминологии животноводства и словообразовательной структуре немецких терминов животноводства. В работе рассматривается вопрос о определении термина как такового, его отношение к номенклатуре, профессиональной лексике. В нашем исследовании мы придерживаемся точки зрения, что современный уровень научных и специальных знаний делает необходимым разделение на термины и номенклатурные наименования – названия терминов. Номенклатура является промежуточным соединяющим звеном между терминами и именами собственными. В основу наименований могут быть положены совершенно случайные ассоциации. Также в процессе формирования терминологии значительную роль играет профессиональная лексика. Часто становление терминов связано с постепенным преобразованием профессиональной лексики в терминологическую. Схожесть профессионализмов и терминов как языковых единиц состоит в том, что они принадлежат к отраслевой лексике. Именно поэтому ученые нередко отождествляют профессиональную лексику и терминологию, считая, что это класс слов и словосочетаний, которые совпадают. Мы в нашей работе придерживаемся точки зрения, что каждый термин является профессионализмом, но не каждый профессионализм является термином.

Анализ современной терминологической лексики животноводства показал, что она очень многогранна, состоит из терминологических пластов разных эпох, наряду с неологизмами встречаются уже устаревшие слова, рядом со специфически терминологическими образованиями – приспособленные для специальной сферы слова общего употребления или местные диалектные слова, а также просторечия.

Терминология животноводства современного немецкого языка рассматривается как целостная система, которая реализуется в конкретных подсистемах при взаимодействии определенных языковых уровней.

В ходе исследования дается характеристика основным признакам термина и номена, профессиональной лексике, определяется лексический состав терминологии. Практический анализ семантических процессов в составе терминосистемы показал, что для терминологии животноводства немецкого языка присущи все лексико-семантические явления, которые существуют в литературном языке (полисемия, омонимия, антонимия). Если не принимать во внимание искусственно созданную многозначность в системе терминов животноводства, которая связана с экстралингвистическими факторами, полисемантические процессы в терминологии свидетельствуют, с одной стороны, о развитии понятийной системы определенной области знаний, с другой стороны – являются проявлением экономии.

Специфической чертой терминологической системы животноводства является ее особенная привязанность к бытовой лексике. Как раз из бытовой лексики трансформировалось наибольшее количество лексических единиц в терминологию животноводства, что дает право констатировать факт относительной переходности лексического массива животноводства в динамической цепочке “общеупотребительное слово” – “полутермин” – “терминологическая единица”. Для полутермина менее актуальными являются особенности и требования, которые предъявляются к термину, как, например, точность, полнота, краткость, однозначность, милозвучность и т. д., что подтверждается на примере многих терминов животноводства, которые употребляются на различных уровнях узуса с различными коннотативными оттенками, в том числе и пейоративными. Эта условная “полутерминологичность” служит причиной трансформации подобных терминов не в область терминологии, а к номенклатурным образованиям.

Отдельно рассматривавается вопрос мотивированности терминов животноводства. В исследуемой терминологии различается полная мотивированность терминов, частичная мотивированность, отсутствие мотивированности и абсолютная мотивированность. Словообразовательно- морфологический тип мотивации репрезентует определенные формальные средства выражения этого явления – мотиваторы. В животноводческой терминологии мы выделили следующие мотиваторы: лексические мотиваторы, структурные мотиваторы и и морфологические мотиваторы.

В работе проводится анализ терминообразования. Терминологическая номинация базируется на словообразовательной системе национального немецкого языка. Наиболее продуктивным способом является словосложение.

Ключевые слова: термин, терминология животноводства, литературная лексика, мотиворованность, системная организация, номенклатура, профессиональная лексика, словообразование, терминообразование.