Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
знаками входять символи: die – Tageszunahme; Eiweiss -%; Fett -%
У другому розділі “Особливості системної організації тваринницької термінології” досліджується специфіка формування взаємозв’язків між термінологічними підгрупами німецькомовної терміносистеми тваринництва.
При дослідженні було встановлено, що ТТНМ притаманні всі лексико-семантичні явища, які існують в загальнолітературній мові: полісемія, синонімія, омонімія, антонімія.
Що стосується багатозначності термінів тваринництва, то вона виникла через відсутність чітко cформованих понять у цій науці, чим викликає, у свою чергу, відсутність чітко cформованих відповідних термінів. Багатозначність терміна виникає через спеціалізацію загальновживаних слів, при якій відбувається звуження значення цих слів. Дослідження сучасних лінгвістів свідчать про те, що загальновживане слово набуває тільки одного нового значення і стає двозначним. Однак нерідко одне слово вживається для вираження декількох спеціальних понять. У цьому випадку воно багатозначне, хоча значна частина сучасних лінгвістів небезпідставно ставлять під сумнів існування мовної полісемії, розглядаючи її як омонімію.
Термінологія тваринництва не є винятком в цьому випадку, бо у одного й того ж терміна виявляються декілька пов’язаних між собою значень: betäuben – 1) давати наркоз, 2) оглушати, вбивати; die Geile – 1) добриво, 2) виділення під час хіті, 3) яєчко (сіменник самця) ; der Harttraber – 1) рисак покращеної породи, 2) вівця, хвора вітрянкою.
Багатозначні терміни утворюються також шляхом метафоричного або метонімічного використання слів загальновживаного словника для вираження спеціальних понять процесів тваринництва на основі існування в них яких-небудь схожих ознак.
Аналіз німецької тваринницької термінології підтверджує наявність явища синонімії між елементами даної терміносистеми. Основним джерелом утворення синонімічних пар та рядів є запозичення іншомовних термінів. Ця група найчисленніша та характерна для даної галузевої системи. Пропонуємо наступну класифікацію проаналізованих синонімів:
1) синоніми, які створені за суфіксальною, префіксальною та суфіксально-префіксальною моделями: die Streu – die Einstreu, merzen – ausmerzen, die Paarung – die Anpaarung, erträglich – ertragfähig, aufstallen – einstallen;
2) тип синонімії, який виникає на оcнові словоскладання:
- коли синонімічним є один з терміноелементів складного терміна, а інший має спільну основу: die Bestandеsaufstockung – die Bestandеserweiterung – зростання поголів’я, die Gewichtszunahme – der Gewichtszuwachs – приріст, der Milchviehhalter – der Milchviehzüchter – молочний скотар;
- коли синонімічний один або всі терміноелементи складного терміна, але без спільної основи: das Zugtiere – das Spannvieh – робоча худоба;
3) синонімічні пари, в яких цільнооформлені терміни синонімізуються з термінологічними терміносполученнями: die Frühentwohnung – frühzeitiges Absetzen – рання відлучка;
4) структура “цільнооформлений термін – абревіатура”: künstliche Besamung – KB – штучне запліднення, Grossvieh – GV -велика худоба.
Необхідно зазначити також наявність у термінології тваринництва німецької мови контекстуальних синонімів: Vitamin A – Wachstumvitamin. Wachstumvitamin ist für die Funktion der Schleimhäute, die Augenfunktion sowie zur Aufrechterhaltung der normalen Geschlechtsfunktion notwendig. Es wird in der Leber gespeichert. Vitamin A ist sauerstoff- und lichtempfindlich. Pflanzliche Futtermittel enthalten nur das Provitamin Carotin. Dieses ist besonders in Grünfutter, Silagen und Luzernegrünmehl enthalten.
За характером мовної вмотивованості лексико-семантичних варіантів багатозначного слова традиційно визначають два основні типи перенесення значення найменувань: метафору і метонімію. Для термінології тваринництва німецької мови характерні обидва типи перенесення значень. Значна частина понять ТТНМ утворилася на основі метафоричного перенесення значення загальновживаного слова, яке у тваринницькій термінології набуває образного змісту. В основі термінологізації елементів загальнолітературної мови лежить переосмислення переносу значення. Використовування слів загальнолітературної мови для позначення нових предметів і явищ відбувається за законами, які обумовлені закономірностями людського мислення. Зміни в номінативній функції лексичних одиниць загальнолітературної мови сприяють виникненню нових значень слів і виникненню нових термінів. Наприклад, номінативне значення іменників: das Kalb – теля, das Haus – дім, а термін das Kälberhaus – означає “матка корови”. Метафоричного переосмислення зазнали такі поняття: der Milchspiegel – „молочне дзеркало“ означає склад молока і наявність в ньому різних речовин; die Hungergrube – „голодна ямка“ частина на тілі худоби, що проступає дуже чітко. У результаті метафоричного переосмислення на основі схожості цілий ряд слів набув термінологічного значення: der Blättermagen – книжка шлунку жуйних тварин; die Apfelkuh – корова „в яблуках”; gärende Milch – „перегоріле”, (згорівле) молоко; das Eiweiß – білок. На основі схожих якостей та структури відбулося також переосмислення первинних значень термінів: das Milchgebiß – молочні зуби (зуби, які з´являються у ранньому віці, коли тварина випоюється молоком) ; das Milchmaul – означає „біла відзнака на морді тварини“; die Milchlippe – також на основі схожості, коли у тварини є біла відзнака на губі.
Здійснений аналіз показав, що явище антонімії у ТТНМ присутнє, як і ряд інших загальномовних лексико-семантичних процесів, і має свої специфічні риси. На відміну від загальнолітературної німецької мови у складі ТТНМ переважає словотвірний тип антонімії, в т. ч. номенклатурна антонімія; значна частина антонімічних пар є однокореневими, а також термінами-словосполученями.
У складі ТТНМ є антонімія, яка запрограмована іманентними властивостями понять тваринництва. Так у тваринників є поняття weiblich та männlich, що означає протилежні статі: weibliches Tier – männliches Tier. Зазначимо, що для термінологічних систем, а також ТТНМ більш типовими є комплементарні терміни – антоніми, у яких сема протилежності виражає межу якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах: