Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва

а) антонімічні пари утворюються в результаті приєднання префікса -un, значення якого в німецькій мові “не-”: geschlechtlich – ungeschlechtlich, fruchtbar – unfruchtbar;

б) одним із способів передачі протилежного поняття є приєднання до терміна з нейтральною семантикою протилежних за значенням суфіксів -arm, -reich: ertragarm – ertragreich, milcharm – milchreich, eiweissarm – eiweissreich, fettarm – fettreich, fleischarm – fleischreich. Ця група антонімів найчисленніша і, як правило, виражена прикметниками;

в) вираження протилежності понять в ТТНМ також зафіксовано за допомогою словотворення, при якому одне слово повторюється, а друге є носієм протилежності значення: die niedertragende Sau – die hochtragende Sau;

г) зафіксовано приклади антонімічних пар змішаного зразка, де антонімічні відношення побудовані на протилежності першого компонента складного слова до всього слова: Mikroklima – Klima (іm Stall).

Актуальним є питання мотивації термінів. Термінологічна мотивація, власне, як і загальномовна, розглядається як з семантичного, так і з формального погляду. У термінології тваринництва німецької мови визначаємо три типи вмотивованості: словотвірно-морфологічний, синтаксичний, семантичний. Для аналізу терміна характерна перш за все семантична вмотивованість, яка означає “пояснюваність” семантики терміна та його терміноелементів внутрішньою формою слів або словосполучень, що входять до плану висловлення цього терміна. Термінологічна система – це вторинна стосовно мови система, тому слово невмотивоване в мові, ставши терміном, набуває вмотивованості. Змістова вмотивованість – це найбільш важливий вид вмотивованості, бо вона характеризує здатність внутрішньої форми відображати найбільш релевантні ознаки лексичного значення слова. Термінології тваринництва притаманні такі види змістової вмотивованості: повна вмотивованість внутрішньої форми, коли форма виражає ознаку, яка повністю входить у значення; часткова вмотивованість, коли лише частина ознак, виражених у внутрішній формі, знаходить своє відображення у значенні; відсутність вмотивованості, коли жодна морфема із внутрішньої форми не знаходить відповідного у значенні; абсолютна вмотивованість: повний збіг ознак внутрішньої форми та лексичного значення. Найбільш доцільною із всіх перерахованих типів змістової вмотивованості вважається саме повна вмотивованість внутрішньої форми, тому що форма, повністю узгоджена зі значенням, більш сприяє взаєморозумінню, ніж форма, до якої входять зайві або нерелевантні для значення характеристики. У термінології тваринництва німецької мови досить рідко зустрічається абсолютна вмотивованість.

Третій розділ дисертації “Словотворча структура німецьких термінів тваринництва” присвячений аналізові деривативних характеристик та особливостям німецькомовних термінолічних одиниць лексичної системи тваринництва.

Аналіз фактичного матеріалу дає нам можливість визначити як вихідні пункти дослідження, так і конкретні одиниці: прості, непохідні номінації, похідні терміни-деривати, абревіатури, терміни-символи.

Найбільшу кількість складають терміни-деривати. Кореневі слова складають нечисельну групу в термінології тваринництва: die Mast – відгодівля, der Stier – бик, die Kuh – корова, das Schwein – свиня, das Kalb – теля, die Milch – молоко – але вони є ядром лексики термінології тваринництва і виступають як центр словотворчих гнізд. Складні терміни дуже різноманітні за своєю лексико-семантичною структурою. Терміни-однослови серед власне термінів тваринництва німецької мови складають 53%. Основним способом творення термінів-однослів є морфологічний у його різновидах (афіксальний, осново- і словоcкладання).

Під час дослідження термінології тваринництва ми встановили, що суфіксальним способом утворено 1032 терміни, що складає 19, 1% від загальної кількості термінів, утворених морфологічними способами словотворення. Найбільш продуктивними виявились суфікси -ung (для жіночого роду) та -е, -er (для чоловічого роду). Інші суфікси іменників є менш продуктивними в термінотворчих моделях ТТНМ, але серед них можна зазначити: -ling – der Frischling – порося, der Erstling – теличка; -tion – die Konstitution – будова тіла тварини. Для термінів-прикметників найбільш продуктивними зафіксовані суфікси: -isch – tierisch – тваринний; -los – eiweißlos – безбілковий; -іg – fettig – жирний; -bar – ertragbar, fruchtbar – плодючий, урожайний; -al – fötal – плідний, embryonal – ембріональний; -lich – pflanzlich – рослинний. Утворення термінологічних дієслівних одиниць характеризується за допомогою формотворчих суфіксів -en, -eln, -ern, -ieren: züchten – розводити, schlachten – забивати, besamen – штучно запліднювати, fetten – змащувати жиром, ferkeln – опороситися, anschobern – заскирдувати, kälbern – отелитися, silieren – силосувати, kultivieren – культивувати. Фактичний матеріал показує, що префіксація як спосіб терміноутворення в термінології тваринництва є більш продуктивною серед іменників та дієслів.

Для термінів-дієслів характерні як відокремлювані, так і невідокремлювані префікси: an-, auf-, aus-, über-, be-, er-, ver-, zer-, miß-, nach-, unter. Наприклад: anbinden – прив’язувати, anerben – наслідувати, ausmerzen – вибраковувати, ausmisten – прибирати гній, überfüttern – перегодовувати, verbuttern – збивати масло, befruchten – запліднювати, enthornen – обрізати роги, mißarten – вироджуватися.

Для термінів-іменників також характерні префікси: ab-, an-, auf-, aus-, wieder-, über-, be-, bei-, nach-, -unter: die Nachkörung – повторне бонітування, die Nachhut – літньо-осінній випас, das Abferkeln – опорос, die Aufstallung – постановка тварин на відгодівлю, das Ausmelken – видоювання, das Ausmerzen – вибракування, das Ausrindern – схрещування отелень, die Bemuskelung – ступінь розвитку м’язової тканини, das Beifutter – кормова добавка, das Nachmelken – додоювання.

Субстантивація у тваринницькій термінології є продуктивним процесом і являє собою утворення