Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії

- досліджено ідіостиль прем (єр-міністра Великої Британії Тоні Блера.

Теоретична значущість даного дослідження полягає у висвітленні на матеріалі британського варіанта англійської мови:

- різновидів політичного дискурсу та їх ролі у комунікативному просторі;

- антропоцентричних особливостей оформлення повідомлення у політичній сфері;

- принципів організації сучасного лейбористського дискурсу.

Матеріалом дослідження стали промови прем (єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, міністрів діючого кабінету міністрів Великої Британії, а також програмні документи партії (1961-2001 рр.) різної спрямованості, які дозволяють простежити динаміку політичного лейбористського дискурсу Великої Британії. Обсяг матеріалу дослідження становить приблизно 11, 5 тисяч сторінок. Під час роботи над дисертацією широко використовувалася електронна мережа Інтернет, що забезпечило оперативність доступу до нових політичних документів, які є відбиттям змін у житті британського суспільства і, в першу чергу, в політиці.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати і матеріали можуть використовуватися в курсах із теорії дискурсу, риторики, лінгвістики тексту, теорії комунікації, когнітивної лінгвістики, лексикології, соціолінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані для моделювання публічних промов, політичної комунікації в цілому, а також для прогнозування реакції адресата в сфері масової комунікації. Деякі результати дослідження можуть бути використані в інших гуманітарних науках, зокрема, політології, психології, соціології та іміджелогії.

Апробація роботи. Основні результати дослідження викладено в шести статтях, одна з яких написана в співавторстві, та у тезах. Положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (червень 2001), на конференції студентів та аспірантів факультету іноземної філології Київського університету імені Тараса Шевченка (Київ, травень 1999), на міжнародній конференції «Лінгвістика і вербальна комунікація у 21 столітті: тенденції і перспективи» (Київ, травень 2000) та комунікації й породжується на підставі даних когнітивістики, психології, нейролінгвістичного програмування, соціології, психології, лінгвістики, риторики, інформаційних технологій і, відповідно, вимагає поліпарадигматичного аналізу.

2. Динаміка політичного дискурсу, сучасний мультимовний, мультикультурний та мультимедійний комунікативний простір, інформаційна забезпеченість суспільства, розвиток інформаційних і комунікативних технологій зумовлюють диверсифікацію сучасного політичного дискурсу, що має наступні різновиди: промови, інтерв'ю, дебати, маніфести, політична реклама та дискурс у мережі Інтернет.

3. Сучасному лейбористському дискурсу притаманна футуральна перспектива, яка створюється за рахунок уживання промісивів, а також одиниць, лексичне значення яких є тотожним значенню граматичної категорії майбутнього часу.

4. Використання ціннісних концептів у лейбористському дискурсі зумовлене загальною антропоспрямованістю сучасного політичного дискурсу, віковою, соціальною та етнічною сегментацією сучасного британського суспільства. Загальнолюдські цінності вербалізуються за допомогою одиниць family, fairness, freedom, peace, security, equality та opportunity, національно-специфічні через аксіологеми leadership та education; політична цінність єднання нації передається за допомогою займенника all, прислівника together, іменників teamwork, partnership, nation, community.

5. Метафора є найбільш поширеним стилістичним прийомом у лейбористському дискурсі й утворюється на базі лексем таких асоціативних полів, як війна, спорт, природні явища, людське тіло, морська справа. Головними риторичним прийомами переконання адресата залишаються повтор і протиставлення.

6. Ключовими елементами ідіостилю прем'єр-міністра Тоні Блера, який уособлює сучасний лейбористський дискурс, слід вважати: прийом контрасту, футуральну перспективу повідомлення, вживання лексем, які відображають концепт новизни і набувають статусу аргументем.

Структура роботи. Дисертація (179 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, списку промов лейбористів і документів лейбористської партії з 1961 до 2001 року, а також двох додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність вибору теми дисертації, визначаються мета та завдання дослідження, його методологічна основа, розкривається теоретичне значення та практична цінність праці, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі роботи визначаються теоретичні та методологічні умови дослідження, описуються основні підходи до аналізу мовних явищ у сфері політики – антропологічний, когнітивний, соціальний та політологічний. Пропонується аналіз лінгвальних і позалінгвальних чинників, які впливають на оформлення політичної комунікації. Також описується вплив засобів масової інформації на світ сучасної політики, зокрема, його вербальний компонент.

У другому розділі подаються основні соціальні фактори, які вплинули на оформлення сучасного політичного дискурсу Великої Британії, аналізуються різновиди сучасного політичного дискурсу лейбористів – маніфести та дискурс у мережі Інтернет, надається аналіз лексичних засобів впливу на масову свідомість та основних риторичних та стилістичних прийомів, які використовуються у сучасному лейбористському дискурсі.

Третій розділ дисертації присвячений аналізу ідіостилю прем'єр-міністра Великої Британії Тоні Блера. У цьому розділі аналізуються мовні засоби, притаманні промовам прем'єр-міністра, концепт новизни, футуральність і категоричність як основні елементи ідіостилю Тоні Блера.

У висновках узагальнюються основні теоретичні та практичні результати дисертації, наводяться підсумки роботи та рекомендації щодо подальшого дослідження теми.

Список використаної літератури налічує 283 джерела, з них 83 англійською мовою.

Додатки складаються з прикладу електронної сторінки на сайті лейбористів для висловлення думок громадян та електронної сторінки для молоді.

 

 

У першому розділі «Аналіз політичного дискурсу як міждисциплінарна проблема» обґрунтовується виділення політичного дискурсу як різновиду комунікації. З одного боку, виділення такої комунікативної одиниці зумовлене зростаючою важливістю політики та всього, що з нею пов (язано, у сучасному суспільстві. З іншого боку, в сучасній лінгвістиці одночасно відбуваються два протилежних процеси. Першим із таких процесів є інтеграція даних досліджень різних