Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії

Плакати лейбористів є прикладом прийому фенестрації – поєднання вербальних і візуальних засобів переконання. Головними стратегіями впливу на виборців є заклик громадян до патріотизму та звинувачення політичного опонента. Заклик до патріотизму здійснюється за допомогою використання висловлення «because Britain deserves better», еліптична структура якого дає змогу кожному окремому громадянину закінчити висловлення згідно зі своїми бажаннями та сподіваннями.

З метою звинувачення політичного опонента – консерваторів – застосовуються фотографії лідерів консервативної партії, що супроводжуються лексемами з негативною оцінкою. Так, один із плакатів, який з'явився під час виборів 2001 року, мав вигляд кіноафіші. На ньому були зображені лідери консерваторів – Вільям Хейг і Майкл Портофоліо. Кожний з цих лідерів отримав своє прізвисько, відповідно, Mr. Bust і Mr. Boom, що походять від назви політики уряду консерваторів Boom-and-Bust. Назва «фільму», який представляють Торі (The Tories Present) є «Economic disaster II». Використання у назві слова disaster створює негативну перспективу висловлення, а вживання порядкового числівника «II» нагадує громадянам Великої Британії про роки керування Торі й застерігає їх від повторення своєї помилки – віддання переваги консерваторам. Негативна перспектива, яка створюється назвою «Economic disaster II», підкріплюється висловленням «Coming to a home, hospital, school and business near you», що позначає майже всі сфери суспільного буття, яких може торкнутися економічне лихо, спричинене правлінням консерваторів. Внизу плаката розміщений імператив «Don't go back», яке апелює до кожного виборця Великої Британії.

Різновидом політичного дискурсу лейбористів є маніфести партії. У дисертації розглядаються маніфести лейбористів 1955, 1970 та 1997 років, як такі, що найкраще відбивають еволюцію політичної стратегії лейбористської партії.

Для маніфестів лейбористів характерним є використання промісивів із акціональними дієсловами, що пов'язано з орієнтацією текстів документів на майбутнє, наприклад: «... we will increase the share of national income spent on education as we decrease it on the bills of economic and social failure» [Manifesto, 1997]. Маніфести вказаних років відрізняються за кількістю вживання промісивів на одну сторінку тексту: у маніфесті 1997 частотність більша, ніж у 2 рази порівняно з 1955 роком і в 4 рази порівняно з 1970 роком (див. : таблицю 2). Необхідно зазначити, що незважаючи на критику політиків стосовно невиконаних обіцянь, надання обіцянь своїм виборцям залишається обов'язковою тактикою політиків.

 

Таблиця № 2

Частотність застосування промісивів

у маніфестах 1955, 1970 та 1997 років

Кількість промісивівРік / Кількість сторінок1955

(6 сторінок) 1970

(24 сторінки) 1997

(31 сторінка) Всього в тексті4084417На одну сторінку63, 513, 5

 

Відмінною рисою лейбористських маніфестів є використання лексеми forward в ініціальній та фінальній позиціях, що вказує на її вагомий аргументативний потенціал у текстах маніфестів, наприклад: «FORWARD WITH LABOUR» – назва маніфесту та назва першого пункту, «Now it is time to go forward with Labour» [Manifesto, 1955] – останнє речення.

Іншим засобом здійснення впливу в маніфестах є наголошення на діях партії, яке відбувається на фоні звинувачення противника. Розвінчання противника здійснюється за допомогою критики його дій, що здійснюється шляхом створення контрасту на основі контекстуальних антонімів. За допомогою антонімів описується колишня діяльність Торі та майбутня діяльність лейбористів, де дії Торі, відповідно, описуються негативно забарвленими словами або словосполученнями, наприклад: «Britain, though an island nation with limited natural resources, has for centuries been a leader of nations. But under the Conservatives Britain's influence has waned (-). With a new Labour government, Britain will be a leader of the world (+) « [Manifesto, 1997].

Виконання обіцянь, даних під час виборчої кампанії, є невід (ємною умовою утримання електорату, а їх невиконання, відповідно, призводить до втрати голосів виборців. Розвінчання політичного опонента – партії консерваторів – у невиконанні наданих обіцянь здійснюється за допомогою політичного кліше to brеak a promise та словосполучень broken promises і breach of faith, наприклад: «[... ] Mr. Butler promised not to cut food subsidies. In less than a year he broke this promise, and thus deliberately drove up the cost of living» [Manifesto, 1955]; «There have been few more gross breaches of faith than when the Conservatives under Mr Major promised, before the election of 1992 [... ] The Conservatives' broken promises taint all politics» [Manifesto, 1997].

Лексеми, які позначають нові реалії або нововведення лейбористів, утворюються за допомогою словоскладання та афіксації. Словоскладання, переважно, відбувається за допомогою таких елементів, як old, high, well. Ці елементи виступають основними при визначенні позитивних або негативних конотацій похідного слова, наприклад: old (-) – old-fashioned class barriers, high (+) – high-level conference, high-level goodwill; well (+) – well-insulated homes, well-rooted system.

Також для створення композитів використовуються елементи wide, full і self, наприклад: wide – European-wide competition; self – self-defeating choice, self-generated