Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії

Необхідно зазначити, що виділення політичного дискурсу як об'єкта лінгвістичного аналізу не внесло ясності до традиційної класифікації мовлення за стилями та жанрами. Це можна пояснити тим, що у політичному дискурсі поєднуються риси різних стилів мовлення: офіційно-ділового (спільні риси – клішованість, формульність резолюцій звітів та інших політичних документів), суспільно-політичного (спільні риси – лексичні одиниці), наукового (спільні риси – значний власний термінологічний фонд, мова політології як науки), стилю художньої літератури (спільні риси – синкретичність, гетерогенність, відкритість політичного словника, емоційне навантаження політичної лексики).

Головна мета політичного дискурсу – переконати аудиторію – зумовлює постійну антропосрямованість політичного дискурсу. Головними антропологічними факторами, які визначають організацію сучасного політичного дискурсу лейбористів, є мотивація аудиторії, визначення пріоритетних проблем аудиторії та побудова образу адресата. Ці фактори вимагають урахування когнітивних, психологічних і соціальних параметрів аудиторії, рівня освіти, професійної та регіональної належності, віку і статі. На мовному рівні це відбивається на виборі лексичних одиниць, наприклад, спеціалізованої лексики, жаргонізмів, використанні звертань і привітань на мові або відповідному діалекті аудиторії.

Іншим важливим фактором, який впливає на організацію сучасного політичного дискурсу лейбористів, є когнітивні процеси. Їх урахування при аналізі політичного дискурсу дозволяє виокремити мовні одиниці, за допомогою яких здійснюється свідомий вплив на аудиторію, формується відповідний ментальний простір у суспільстві. Основними когнітивними факторами, що впливають на функціонування лейбористського дискурсу, виявилися соціальні, культурні та ідеологічні прототипи. Урахування когнітивних факторів дає змогу формувати в аудиторії бажані стереотипи, уявлення про політичну партію та її лідера, нав'язувати свої погляди та навіть маніпулювати масовою свідомістю. З цією метою у дискурсі лейбористів використовуються лексичні одиниці, які мають статус аксіологем, наприклад, education, welfare state, opportunity тощо, які допомагають створити позитивну перспективу повідомлення.

Головними соціальними факторами слід вважати належність адресата до певного соціального класу, групи, його національність, вік, рівень освіти, професію, життєвий досвід. Урахування соціальних факторів дозволяє змоделювати образ майбутньої аудиторії, що впливає на вибір типу аргументації. Наприклад, для аудиторії з низьким рівнем освіти рекомендується обирати переважно аргументи «за», тоді як для аудиторії з високим рівнем освіти доцільне застосування більшої кількості аргументів «проти».

До соціальних факторів належить також ідеологія суспільства, вплив якої відбивається на різних рівнях організації політичного дискурсу. На лексичному та стилістичному рівнях це здійснюється через використання ідеологем, аксіологем і культурем. Такими одиницями у лейбористському дискурсі можна вважати лексеми modernisation (ідеологема), unity та partnership (аксіологеми). На граматичному рівні вплив ідеології виражається в реалізації комунікативних категорій категоричності / некатегоричності та психологічної категорії переконливості.

Фактором, який певною мірою визначає вербальну організацію сучасного лейбористського дискурсу, є ЗМІ. Останнім часом телебачення суттєво впливає на створення та збереження іміджу політиків, зокрема на їх індивідуальний стиль. Прем'єр-міністр від лейбористів Гарольд Вільсон (1964-1970, 1974-1976) зробив телебачення «зброєю прем'єр-міністра» (prime minister armoury), а діючого прем'єр-міністра Тоні Блера вважають першим телевізійно-обраним прем'єр-міністром Великої Британії. Та в історії лейбористської партій були приклади ігнорування телебачення. Невдала кампанія Майкла Фута у 1983 році стала уроком для сучасних політиків: в еру телебачення лідер партії мусить шукати прихильності телебачення та бути телегенічним.

Розповсюдження ЗМІ, розвиток комунікативних і мультимедійних технологій привели до того, що лейбористський дискурс у Великій Британії пройшов шлях від промов, з якими політики зверталися до невеликої аудиторії, до сторінок в мережі Інтернет. На формування лейбористського дискурсу впливали відомі політики, переважно, лідери партії. Особливо вагомими для розвитку лейбористського дискурсу були часи, коли лейбористи перебували при владі. Результатом розвитку дискурсу лейбористів стала його диверсифікація. Нині лейбористський дискурс має декілька різновидів, серед яких головними є маніфести партії, промови членів лейбористського уряду, політична реклама (слогани та плакати), дискурс у мережі Інтернет.

У другому розділі «Сучасний лейбористський дискурс» подається аналіз різновидів лейбористського дискурсу, лексичних засобів впливу та найпоширеніших стилістичних та риторичних прийомів.

Дискурс у мережі Інтернет – різновид політичного дискурсу лейбористів, що з'явився нещодавно, – характеризується використанням мовних та візуальних засобів аргументації. Серед мовних стратегій здійснення впливу на аудиторію головним є звинувачення політичного противника, яке відбувається через протиставлення лексичних антонімів, наприклад використання антонімічних прикметників to та from (див. : таблицю 1).

Таблиця № 1

Використання антонімічних прийменників to та from

Labour has given

paid holiday to 2. 5 million workers,

equal rights to nearly six million workers,

and extra maternity leave to 3. 7 million womenThe Tories would take away

paid holiday from 2. 5 million workers,

equal rights from six million workers

and extra maternity leave from 3. 7 million women [www. labour. org. uk – 2001]

Слогани та плакати лейбористів є прикладами політичної реклами. Метою створення слоганів є заволодіння увагою адресата та вплив на нього. Слогани лейбористів характеризуються еліптичною структурою. Їх впливова сила досягається імплікацією повного значення, яке експлікується адресатом повідомлення. Мовленнєвий вплив у слоганах лейбористів здійснюється на основі контрасту та використання лексем футуральної семантики new та modernisation, наприклад: «New Life for Britain», «Modernisation for a Purpose», «For the many, not the few». Останній