Механізм формування та реалізації державного управління охороною праці

Надано для використання підприємствам вугільної галузі України Положення про систему стимулювання охорони праці на підприємстві (довідка Міністерства вугільної промисловості за № 2-1382/21 від 17. 02. 1999 р. та № 21-4279/21 від 14. 05. 1999 р.).

Особистий внесок здобувача в результати досліджень. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання щодо розв'язання проблеми удосконалення державного управління охороною праці. Внесок автора в колективні опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались і були схвалені на 7 науково-практичних конференціях різних рівнів, основні з них такі: Міжнародна науково-практична конференція «Проблемы и перспективы развития экономики Украины в условиях рыночной трансформации» (21-22 травня 1999 р., м. Дніпропетровськ), V Міжнародний конгрес українських економістів «Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку» (22-26 травня 2000 р., м. Львів), II міжнародна науково-практична конференція «Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий» (6-7 жовтня 2000 р., м. Донецьк), Міжнародна науково-практична конференція «Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики» (15-16 травня 2001 р., м. Київ), Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток соціально-трудових відносин у сучасних економічних умовах” (25-27 жовтня 2001 р., Донецьк-Слов’яногірськ). Основні положення та висновки дисертації обговорювались на вченій раді та секціях вченої ради Інституту економіки промисловості НАН України, семінарах, які проводилися Управлінням праці та зайнятості населення Донецької облдержадміністрації.

Публікації результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження викладено у 20 наукових роботах, у тому числі: 3 монографії, 2 статті у наукових журналах, 6 статей у збірниках наукових праць, 7 тез доповідей, 2 методичні рекомендації, загальним обсягом 55, 33 д. а., з яких особисто автору належить 8, 52 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 165 найменувань. Повний загальний обсяг роботи містить 200 сторінок комп'ютерного тексту, 7 рисунків, 29 таблиць і 4 додатки.

 

 

Розділ 1. Теоретична та правова підстава управління охороною праці. Загальний рівень охорони праці в Україні має негативні тенденції, які свідчать про неефективність державного управління охороною праці. В таких умовах особливого значення набуває розробка концептуальних підстав розвитку державного управління охороною праці.

Визначення ступеня розробки проблем управління охороною праці свідчить про невідповідність потреб практики управління охороною праці фактичним досягненням у цій сфері. Нерозробленість теоретичних основ державного управління охороною праці обумовили значні недоліки у прийнятій в Україні у жовтні 2001 р. Концепції управління охороною праці, які стосуються стратегії подолання причин неефективності управління охороною праці. Їх обґрунтування та систематизація виявили, що основними недоліками є: ізольованість принципів управління охороною праці від принципів ринкової економіки; невідповідність законодавчих норм з управління охороною праці можливостям їх застосування; фінансове незабезпечення заходів з охорони праці, відсутність пріоритетності у виділенні коштів на ці цілі; невикористання систем стимулювання охорони праці; відсутність чіткої системи відповідальності за недодержання і незабезпечення вимог охорони праці і незастосування заходів відповідальності; низький рівень трудової і виробничої дисципліни; недостатній рівень знань у сфері охорони праці робітників і компетентності керівних кадрів у питаннях забезпечення безпеки праці; низька ефективність внутрішньовідомчого контролю за охороною праці та ін.

Теоретичний аналіз узагальнення наукових праць з проблем управління свідчить про недостатність розробок з питань управління охороною праці. Низька активізація наукових досліджень у цій сфері впливає на ефективність управлінських рішень з комплексного їх розв'язання. Головним чином розкриваються лише окремі елементи системи державного управління охороною праці. Відсутність науково обґрунтованих концептуальних засад державного управління охороною праці (визначення мети, принципів, напрямів, завдань та механізму впровадження) негативно впливає на якість і ефективність заходів у цій сфері. У Концепції управління охороною праці в Україні пріоритетні напрями та заходи не мають загального характеру, їх диференційовано за рівнем і структурами управління. Проте завдання та функції управління охороною праці визначено вкрай обмежено і переважно для рівня підприємства. Простежується послаблення договірного регулювання охорони праці та зниження активізації в роботі громадських об'єднань з охорони праці. Удосконалення концептуальних засад управління охороною праці за визначеними напрямами буде сприяти подальшому розвитку національного законодавства з охорони праці.

Результати проведеного у 2000 р. експертного опитування керівників і фахівців служб охорони праці підприємств Донецької області свідчать, що при реалізації Закону України «Про охорону праці» визначилось багато перешкод, які не сприяють досягненню високого рівня безпеки праці, збереженню життя і здоров'я людей на виробництві. Причини неефективності законодавства про охорону праці пов'язані, за оцінкою експертів, з недосконалістю фінансового забезпечення охорони праці (79%), слабким впровадженням економічного стимулювання охорони праці (66%), незбалансованістю прав і гарантій законодавства з умовами їх реалізації (54%), низьким рівнем відповідальності працівників за невиконання вимог охорони праці (43%) та власників за незабезпечення охорони праці (21%). Спостерігається слабка скоординованість законодавства про охорону праці з податковим, із законодавством про підприємства, про державні адміністрації, про місцеве самоврядування. Закон України “Про охорону праці” не визначає функцій управління охороною праці. Їх подано через обов’язки власника. Внаслідок цього не визначено важливі функції управління – облік, аналіз та