Менеджмент в туризмі

В інтересах досягнення цілей підприємства для підвищення результативності усунення відхилень  дуже важливо мотивувати виконавців за повну самовіддачу. Керівництво повинне справедливо стимулювати виконавців на досягнення результатів, визначених установленими стандартами і своєчасно, результативно усувати причини виникнення відхилень.

 

 

6.1. Поняття та загальна характеристика керівництва.

6.2. Основи керівництва: вплив, лідерство, влада.

6.3. Стилі керівництва.

6.4. Соціальна відповідальність.

6.5. Управлінські рішення.

 

6.1. Поняття та загальна характеристика керівництва

 

Керівництво – це управлінська діяльність, спрямована на забезпечення впливу керуючої підсистеми на керовану з метою виконання місії та цілей організації. Керівництво виступає об'єднуючою функцією управління, яка забезпечує виконання загальних і конкретних функцій управління, дію методів управління та реалізацію управлінських рішень. Американські вчені Р.Блейк та Д.Моутон підкреслювали, що сильне та ефективне керівництво сприяє створенню атмосфери участі та колективної підтримки цілей організації, формуванню стимулів у її членів в усуненні перепон і досягненні максимальних результатів.

Керівник організації – людина, яка впливає на інших через дану йому владу з метою забезпечення завдань організації для досягнення її цілей. Керівник може бути одночасно і лідером.

Отже, керівництво - це процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети. Керівництво в бізнесі - це здатність заставити весь колектив прагнути до виконання завдань, які стоять перед організацією. 

Насамперед, керівництво варто розглядати як процес, який, у свою чергу, може бути розбитий на окремі дії і кроки керівника, які направлені на досягнення проміжних оперативних цілей. Керувати можна навчитися, в потенціалі це дано кожному. Другим елементом керівництва є безпосередній вплив на підлеглих.

Третій елемент керівництва - обов'язкова наявність послідовників і спільної мети, на досягнення якої будуть направлені спільні зусилля.

Результати керівництва з самого початку закладені в системі його здійснення. Результат керівництва - похідна від якості його виконання.

Центральною фігурою в системі менеджменту будь-якої організації є менеджер - керівник, який управляє власне організацією, якимось конкретним видом діяльності, функцією підрозділом, службою, групою людей тощо.

Відомий український економіст Валерій Терещенко підкреслював, що завдання керівника – диригувати, підібрати хороший персонал, розробити організаційну структуру підприємства, вибрати загальний напрям його діяльності, координувати всю роботу, боротися з непродуктивними втратами часу. Найважливіші завдання керівника – вчитись інтенсивно працювати, поліпшувати якість роботи.

Роберт Блейк та Джейн Моутон показали, що для забезпечення ефективного керівництва треба враховувати такі шість елементів:  1) ініціативність; 2) інформованість; 3) захист своєї думки; 4) прийняття рішень; 5) розв'язання конфліктних ситуацій; 6) критичний аналіз. 

 

6.2. Основи керівництва: вплив, лідерство, влада

 

В основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив і влада.

Лідерство – це здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на окремі особи та групи працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей організації.

Вплив – це будь-яка поведінка одного індивіда, яка вносить зміни у поведінку, стосунки, відчуття іншого індивіда.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей за рахунок одержаних повноважень.

Із набуттям формальних повноважень керівник отримує певну владу. Він повинен усвідомлювати, що масштаб влади визначається не лише рівнем його формальних повноважень, а й мірою залежності підлеглих від нього.

Влада керівника виявляється в тому, що від нього значною мірою залежать посади, заробітна плата, просування за службовою ієрархією, доступ до соціальних благ підлеглих. Однак у багатьох випадках і підлеглі мають владу над керівником, оскільки від них певною мірою залежить його поінформованість, неформальні контакти в колективі та ін.

Найкраще для організації, коли її керівник одночасно є й лідером. Однак на практиці нерідко трапляється, що особа, яка є лідером колективу працівників (володіє здатністю впливати), не обіймає керівної посади (не має влади). Непоодинокими є випадки, коли керівник володіє тільки формальними повноваженнями (владою), будучи нездатним через свої особисті якості (відсутність лідерських рис) впливати на колектив. За таких обставин у колективі можливі конфлікти, стресові ситуації, поява боротьби за владу, що може негативно впливати на діяльність організації. У такому разі тільки мудрість, виважена поведінка керівника, вміння використовувати всі надбання сучасного менеджменту можуть стабілізувати ситуацію.

Американський менеджмент виділяє наступні форми влади, які може застосовувати будь-який керівник: 

1.Владу, яка базується на засадах примусу – виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити неприємності, іншими словами, вплив на працівників базується на страху втратити роботу, повагу, захищеність тощо. До недоліків влади примусу належать: значні витрати на управління; відсутність у підлеглих довіри до керівництва; бажання помститися керівникові; поява гальмівних процесів розвитку здібностей людини.

2.Владу, яка базується на засадах винагороди – виконавець вірить в те, що керівник має можливість задовільнити його насущні потреби. При цьому винагорода повинна бути цінною. Посилення влади винагороди часто досягається шляхом особистих послуг. До недоліків влади винагороди належать: обмеженість розмірів винагороди; обмеження використання винагород законодавчими актами, політикою