Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
127
Мова:
Українська
обов'язковим для дотримання правилам діяльності.
Отже, можливі два підходи до визначення якості діяльності "функціонерів" тієї чи іншої організації:
1) орієнтація на досягнутий результат (тут поняття якості та ефективності фактично збігаються);
2) орієнтація на дотримання встановлених правил (тут поняття якості діяльності може повністю "відірватися" від поняття ефективності).
Використання якогось із вказаних підходів зумовлюється ступенем полі дій системи по досягненню поставленої мети, а також рівнем конкретизації наслідків.
В подібних випадках поняття ефективності та якості функціонування системи істотно розрізняються, що обов'язково повинно враховуватися суб'єктом управління. При аналізі стану управлінських процесів йому треба уважно стежити за тим, щоб встановлені правила діяльності реально служили засобами досягнення мети, а також виявляти та враховувати фактори, які впливають на кінцевий результат, і т.ін.
Таким чином, якість функціонування організації визначається ступенем відповідності діяльності її співробітників встановленим правилам, а ефективність – ступенем досягнення поставленої мети.
Розмежування понять якості та ефективності сприяє виявленню проблемних ситуацій, при яких добросовісне виконання співробітниками своїх обов'язків не приводить до бажаного результату, або, навпаки, такий результат досягається лише завдяки порушенню встановлених правил.
Можливість виникнення подібної ситуації потребує переосмислення всіх основних параметрів організації: її мети, процедури функціонування, ресурсного забезпечення, структурної побудови та механізмів управління. Внесення необхідних змін повинно в даному випадку встановити порушений зв'язок між якістю праці членів організації та ефективністю її функціонування.
9.2. Показники ефективності управління
При оцінюванні системи менеджменту, яка діє в організації, слід розрізняти ефективність організаційну соціальну та економічну.
Організаційна ефективність менеджменту характеризує якість побудови організації, її системи управління, прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни тощо. Їх оцінюють за показниками, які відображають якість побудови організації та її системи управління: рівень централізації функції управління, співвідношення чисельності управлінських працівників між різними рівням управління, питома вага керівників у загальній чисельності апарату управління. Коефіцієнт ланковості структури менеджменту, швидкість прийняття управлінських рішень тощо.
Соціальна ефективність менеджменту відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату в колективі, атмосфери захищеності й причетності до цілей організації, перспектив розвитку соціальних ініціатив та ін. Соціальну ефективність менеджменту можна ініціювати з двох точок зору. З одного боку, її оцінюють за показниками, що відображають соціально-культурну сферу функціонування організації: рівень трудової дисципліни, рівень стабільності кадрів, рівень розвитку соціальної інфраструктури на підприємстві та рівень умов праці. З іншого - за показниками, що відображають вплив на досягнення виробничо-господарських результатів і задоволення потреб ринку: продуктивність праці, зарплатовіддача, рівень задоволення потреб споживачів.
Економічна ефективність менеджменту відображає економічні результати діяльності організації за конкретної системи управління. З одного боку, економічну ефективність характеризують показники, що відображають побудову та функціонування систем менеджменту. Це рівень автоматизації робочих місць управлінців, рівень розроблення інструктивного та нормативного матеріалу, загальний діапазон менеджменту і рівень технічної озброєності управлінців. Водночас ефективність системи менеджменту характеризується показниками, які відображають результати виробничо-господарської діяльності організації (табл. 9.1).
Управлінська праця відноситься до найбільш складних видів людської діяльності, її оцінка не завжди може бути зроблена прямим шляхом через відсутність формалізованих результатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому для виміру її ефективності часто застосовуються непрямі методи.
Таблиця 9.1. Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту організації
Загальні показники Часткові показники
Показники ефективності праціПоказники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкладеньПоказники підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів
Збільшення обсягів виробництва продукції у вартісному виразіТемпи росту продуктивності праці
Фондовіддача - виробництво продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондівМатеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції
Виробництво продукції на 1 грн. витрат Частка збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праціВиробництво продукції на 1грн. середньорічної величини нормативних обігових коштівВитрати матеріальних ресурсів у натурально-му виразі на 1 грн. товарної продукції
Відносна економія основних виробничих фондів, нормативних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праціОптимізація чисельності працівників.
Зниження трудомісткості виробівПриріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції.
Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили.
Питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн. приросту продукціїВідношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної продукції
Собівартість
Рентабельність
ПрибутокТермін відшкодування капітальних вкладень - відношення їх до суми приросту одержаного прибутку
Критерієм оцінки управлінської праці є ефективність управлінської праці:
«Ефективність управління», що пов'язано, насамперед, з неадекватністю термінів «ефект» і «ефективність».
Ефект - це підсумок, результат діяльності, тоді як ефективність характеризується відношенням ефекту до витрат ресурсів, що забезпечили одержання ефекту. Якщо ототожнити ефект управління з його результативністю, а витрати - з витратами на управління, то ми дійдемо до наступної логічної формули ефективності управління:
Застосуванню цієї якісної залежності для кількісної оцінки ефективності управління перешкоджає низка обставин, пов'язаних з поняттям "ефективність":
1.виникає проблема оцінки результатів, що не зводяться до єдиного вимірника;
2.складно віднести отримані результати на рахунок визначеного суб'єкта чи виду управління;
3.необхідно враховувати фактор часу - багато управлінських заходів дають ефект через деякий час (підбор