Методологічні основи історії світової педагогіки

-виявляти всіляку повагу і пошану вчительці і всім особам, які працюють у «Будинку дитини», і допомагати вчительці в справі виховання їхніх дітей. Не менше, ніж один раз на тиждень матері можуть розмовляти з вчителькою, давати їй відомості про домашнє життя дитини і отримувати від неї потрібні їм поради і вказівки;

З «Будинку дитини» виключатимуться:

- діти, які приходять брудними і невмитими;

- діти, які виявляться невиправними;

- діти, батьки яких не виявляють належної поваги до осіб, які виховують їхню дитину, або які своєю поганою поведінкою підривають виховну роботу закладу.

 При призначенні річних премій за найкраще утримання братиметься до уваги й те, наскільки батьки справді сприяли роботі вчительки в справі виховання їхніх дітей ... 

В «Будинку дитини» як і в школах для відстаючих дітей, шкільний час має бути дуже тривалим,тобто охоплювати весь день. Для бідних дітей і, зокрема, для «Будинків дитини», розміщених у будинках, де живуть робітники, я запропонувала б розклад з 9 год ранку до 5 год вечора в зимовий час і з 8 год ранку до 6 год вечора влітку. 

Такий трипалий шкільний день необхідний, щоб мати можливість керувати розвитком дітей зі справжньою користю. Без сумніву, коли йдеться про дітей молодшого віку, цей довгий шкільний день маєперериватися принаймні годиннимвідпочинком у ліжку. Саме це на практиці й виявляється найважчим. Зазвичай малята сплять у нас, незручно схилившись над столом, поклавши голопу на руки; але я гадаю, що вже недалекий той час, коли в просторій залі з великими тінистими рослинами скромні маленькі ліжка на низькій сітці (подушка в білій наволочцї) дадуть притулок сплячим дітям. 

А ще бажаніше, щоб навесні і влітку малюки спали на повітрі, простягнувшись на траві або на стіжку сіна, під тінню дерев або в низько підвішених гамаках. 

 

 

НЕ 1.5. Школиі методи виховання дітей дошкільного віку французьких просвітителів

 

1. Поліна Кергомар про дошкільне виховання і дитячі садки у Франції.

2. Школа і виховання О.Декролі.

3.Нова французька школа С.Френе

 

1. Поліна Кергомар про дошкільне виховання і дитячі садки у франції.

 (1838-1925)

 Поліна Керroмар - прогресивна діячка у галузі дошкільного виховання,організатор народної освіти у Франції кінця ХІХ - початку ХХ ст. Великого значення надавала створенню материнських шкіл, розробленню програми виховання в них, пропагувала ідеї суспільного дошкільного виховання. 

 У праці «Дошкільне вихованняі дитячі садкиу Франції. Материнські школи»(1838), уривки з якої наводяться нижче, П. Кергомар висвітлює питання організації, змісту і методів роботи в материнських школах, а також найважливіші теоретичні положення щодо ролі початкового виховання, форми його здійснення, побудови педагогічного процесу. 

Дошкільне виховання і дитячі садки у Франції. Материнські школи

Виховне значення материнської школи

Материнська школає виховнимзакладом.Проте до цього часу материнська школа дбала переважно лише про зовнішню дисципліну, тобто лише про один найменш важливий бік виховання. Завдяки зовнішній дисципліні усуваються штовханина й шум, досягається тиша, без якої неможливе навчання. Це, звичайно, успіх, але тут доречно буде сказати, що бувають перемоги, рівнозначні поразкам. Торжество дисципліни було поразкою виховання. 

 

 

 

2. Школа і виховання О.Декролі.

Овід Декролі (1871-1932)- бельгійський педагог, лікар і психолог кінця ХІХ - початку ХХ ст. виходячи з ідеалістичної теорії інтересів і потре6, розро6ив програму розвитку дітей, яку побудовано на комплексах, так званих центрах інтересів; створив систему дидактичних ігор,спрямованих на сенсорне виховання в дошкільному віці. Система О. Декролl вплинулана побудову педагогічного процесу в школах та дошкільних закладахрізних країн. Упропонованих уривках з творів О. Декролі простежуються мета програма і методи виховання дітей, основою яких є діяльність. 

Загальна мета школи

 Школа має відповідати своїй загальноосвітній меті, співпрацювати з батьками в підготовці дитини до суспільного життя, найближчого майбутнього. Ця підготовка здійснюється в найкращих умовах у процесі ознайомлення дітей з життям у самому житті, яке, зрозуміло, охоплює і суспільне життя.

 Це ознайомлення припускає щодо програми вибір тем, вправ у двох основних галузях знань: 

а) пізнання дитиною своєї власної індивідуальності; сприяння формуванню ії особистості таким чином, щоб допомогти їй усвідомити своє Я, а отже, зрозуміти свої потреби, свої прагнення, свою мету і, врешті-решт, свій ідеал, спираючись водночас на свої творчі сили для досягнення цього ідеалу; 

6) пізнання умов, які створює людство, і природного середовища, в якому дитина живе, від якого вона залежить і на яке вона має впливати для того, щоб ці потреби, прагнення та ідеали стали доступними і щоб потім вони здійснювалися за умовн широкого врахування потреб, прагнень, мети й ідеалів людей, умов пристосування до них і можливості сприяти їм, тобто бути свідомо й активно солідарним. 

 Виходячи з цього, ми можемо спробувати визначити принципи, програму, методи й організацію школи, які підходять для дитиниу віці орієнтування,у виборі професії й початку середньої освіти. 

Дитина має знати, як вона живе, чому вона їсть, п'є, дихає, якимчином вона може рухатись, що відбувається в її грудях, ногах, руках, голові тощо; деякою мірою - яке