Методологічні основи історії світової педагогіки

Предмет:

Педагогіка

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

101

Мова:

Українська

Оцінка:

одним книгам вчити у Великорусі і Малорусі не можна, що чим луч-ше буде зроблена книга для першої, тим гірше для другої і навпаки. Сам п. Ушинський казав, що у Малорусі лучше вже було б вчити по-церковнослов'янському, ніж по його книжці. Згаданий нами раніше бар. Корф, як почав вчити по книжці Ушинського, то висказав печатно, що нерозуміння українцями мови російсько-великоруської є великою перепоною науки і що земства мусять просити уряду дозволити заводити у школи книги, писані народною мовою. Таке ж саме було замічено і у другому місці Южної Русі, де земство ревно взялось за народну освіту: у Борзненському повіті Чернігівської губернії. І там один з учителів народнихп. Добровольськийзложив «Букварь дляюжнорусских школ», виходячи з того начала, що як мова російська і великоруська українським хлопцям, що ще тільки починають вчитись, незрозуміла, то треба зложити буквар з таких слів, котрі общі обом мовам: і російській, і українській. Се щаслива догадка п. Добровольського, і він додержав свого начала у букварі доволі порядочно. Земство борзненське напеча-тало сей буквар на свій кошт, і перше видання вспіло скоро розійтись. Але по російським законам усяка книга для науки у школах мусить бути одобрена учебною радою або коло міністра, або коло попечителя округу. Як прийшов буквар Добровольського до ради попечителя у Києві, там перелякались не самого букваря, а заголовка його «для южнорусских школ». Одначе одобрили його з незначними відмінами, тільки скандалізуючий заголовок викинули і друге видання вийшло без нього. Буквар розходиться по українських школах і легчить дуже початкову науку. Практика вказує, що треба було б і другі книги поробить, збудовані на тім же принципі, тобто не розриваючи з державною мовою і її правописсю у Росії, бо тоді книги не будуть допущені у школи, а тим часом близькі до мови української і повні статей, маючих практичний і теоретичний інтерес для народу українського.

2.Твори длядітей Лесі Українки та Івана Франка.

Леся Українка (1871-1913) -українська письменниця демократичного напряму. Леся Українка розглядала освіту як могутню зброю в боротьбі народу за своє соціальне і національне визволення. Вона піддавала різкій критиці систему народної освіти в царській Росії, в якій панували «голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія без кінця». Поетеса обстоювала високі вимоги до вчителя, її ідеалом є учитель, який не тільки глибоко знає свій предмет, а й орієнтується в інших науках, у літературі і мистецтві, вивчає психологію дитини, застосовує раціональні методи навчання й виховання, утверджує в дітях людську гідність. Велику увагу приділяла Леся Українка вихованню дітей раннього віку. Вона написала низку високохудожніх творів про дітей і для дітей, в яких виявила глибоке знання дитячої психології. Поетеса мріяла про всебічне виховання дітей народу в умовах нового, справедливого суспільного ладу.

З ТВОРІВ ПРО ДІТЕЙ

КОЛИСКОВА

Місяць яснесенький

Промінь тихесенький Кинув до нас.

Спи, мій малесенький! Пізній бо час.

Спи без завадоньки!

Жодної зрадоньки

Ти ще не знав,

Ані розрадоньки

В серці не мав.

Любо ти спатимеш,

Поки не знатимеш,

Що то печаль;

Хутко прийматимеш

Лихо та жаль.

Туга даремная!..

Доля таємная Тебе чека;

Ясна чи темная? Хтозна-яка...

Тяжка хвилинонько!

Гірка годинонько! Лихо не спить...

Леле, дитинонько! Жить — сльози лить.

Сором хилитися, Долі коритися:

Час твій прийде З долею битися — Сон пропаде...

Місяць яснесенький Промінь тихесенький

Кинув до нас... Спи, мій малесенький, Поки є час!

Волинськіобразки. Школа.

Іван Якович Франко (1856-1916)

Видатний український письменник і мислитель, І. Я. Франко написав багато творів на теми виховання дітей і молоді. У цих творах розглянуто широке коло педагогічних проблем: стан освіти в Україні наприкінці XIX — початку XX ст., мету, зміст і методи навчання та виховання, роль учителя і вихователя у навчально-виховному процесі тощо.

І. Я. Франко обґрунтував виховний ідеал нового суспільства — всебічно розвинену особистість, основні риси якої — матеріалістичний світогляд, різнобічний розумовий розвиток, уміння самостійно мислити, високі моральні якості, фізична загартованість, готовність як до розумової, так і до фізичної праці.

Важливі думки висловлював письменник щодо виховання дітей, зокрема раннього віку, в сім'ї. На його переконання, діти мають виховуватися «від малу в поняттях розумних, поступових і на-учних», а батьки необдуманими словами або вчинками не повинні завдавати їм шкоди, порушувати природний перебіг їхнього розумового розвитку.

З листа до Ольги Рошкевич

...Переходжу до виховання дітей, речі не менше важної від попередніх, становлячих одну з найважніших задач усякого подружжя, одну з головних основ родинного щастя. Не буду тут споминати деяких поглядів новіших і давніших учених, котрих розбір відкладаю на пізніше, коли буде до того ліпша спосібність, а подам тільки деякі мислі загальні, котрі, після моєї думки, повинні становити основу виховання дітей.

Передовсім, як ми се вже говорили усно, діти повинні швидше вчитися читати, мислити, ніж молитись. Але наука мусить іти в парі з розвиненням тіла, до того служить не безплодна гімнастика, а праця фізична.

Розуміється, о виховуванню в яких-небудь