Методологія формування рефлексу здоров'я у шкільної молоді

 

 

Згідно з завданнями дипломної роботи можна зробити висновки.

1. Аналізуючи літературні джерела дозволяє зробити висновки, що в сучасному суспільстві спостерігається тенденція значного погіршення відношення школярів до стану свого здоров'я, а також викликає тривогу неналежний розвиток профілактичних заходів щодо впровадження здорового способу життя серед молоді. Учбово-виховний процес з великим об'ємом навантаження, особливо в області сенсорного і розумового розвитку несприятливо позначається на стані здоров'я дітей. При цьому наголошується деяка диспропорція між збільшенням розумового навантаження, яке дитя отримує в результаті великого потоку інформації, і недостатньою руховою активністю школярів Впливі шкільної гіподинамії на дітей всіх вікових груп сприяє збільшенню числа захворювань, зниженню порогу імунобіологічного бар'єру, зростанню простудних захворювань і тим самим зниженню якості освіти.

2. Досліджуючи стан та методологію формування рефлексу здоров'я серед школярів шкіл №97 та №110 можна зробити висновки, що для адекватної оцінки ступеня розвитку здорового образу життя та рефлексу здоров'я серед школярів досліджуються основні фактори, що впливають на впровадження здорового способу життя серед школярів, вивчаються основні складові та компоненти методу оздоровлення «Рух і здоров'я». Була запропонована модель анкетування школярів для виявлення схильності школярів до здорового способу життя. Всього опитано по 65 учнів з кожної школи. Уроки фізкультури подобаються 83 учням – це 64%. Спортивні секції відвідують лише 51 учень – це 39%. Бігом захоплюються всього 34 учні – це 26%. Лише 38 учнів – це 29% хотіли б пов'язати своє подальше життя з фізкультурою. 87 учнів – це 67% згодні з тим, що «Активний рух – ознака здорового способу життя». 

3. Проводячи дослідження впливу факторів ризику на здоров'я молоді в м. Запоріжжя можна зробити висновки: переважна більшість старших підлітків мають недостатньо змістовні уявлення про сутність, компоненти і структуру здорового способу життя. В процесі констатуючого етапу дослідження встановлено, що лише 38,2% опитаних старших підлітків самостійно займаються фізичними вправами, з них щоденно – 7,7%, шість разів за тиждень – 2,2%, один-два рази – 23,1 %. Серед учнів школи №97 6,5% взагалі самостійно не займалися фізичним удосконаленням. Основними причинами, що на думку старших підлітків гальмують їх оптимальний фізичний розвиток, називаються: відсутність вільного часу (27%), втомленість після навчання (25%), інші захоплення (24,4%) тощо. Аналіз результатів формуючого етапу експерименту засвідчив, що практична реалізація потенційних можливостей фізкультурно-оздоровчої діяльності щодо виховання здорового способу життя засобами апробованих педагогічних технологій є ефективною. 

Це підтвердила впроваджена на уроках фізичної культури школи №97 освітньо-розвивальна технологія, що розглядає розвиток учня як суб'єкта особистої діяльності, здатного до самопізнання, саморозвитку й базується на принципах інтеграції та диференціації. Вертикальна диференціація освітніх цілей будувалася за принципом концентризму – від простих знань і умінь щодо здорового способу життя до складніших, інтегрованих. За допомогою горизонтальної диференціації та сукупності знань і умінь щодо здорового способу життя виділявся їх обсяг, адаптований до певних типологічних груп учнів школи №97. 

Експериментальна робота дозволила визначити місце і роль сучасних виховних технологій у вихованні здорового способу життя старших підлітків. У процесі формуючого етапу експерименту були апробовані такі взаємопов'язані та взаємодоповнюючі технології виховання, як тренінги-вправи, проектна (проективна) технологія та технологія створення ситуації успіху. Аналіз результатів експерименту дає підстави зробити висновок, що дані технології, спонукаючи розвиток тих чи інших якостей особистості, забезпечували інтегративний вплив, необхідний для розвитку старших підлітків, здійснення внутрішньої саморегуляції ставлення до здорового способу життя, вдосконалення когнітивних, конструктивних, організаторських, комунікативних знань і умінь школярів на засадах ситуації успіху.

 

Проведена експериментальна робота підтвердила висунуту в дослідженні гіпотезу, що ефективність виховання здорового способу життя учнів 8-9 класів у значній мірі детермінується рівнем їхніх знань і умінь щодо змісту та шляхів фізичного самовдосконалення. Встановлено, що чим він вищий, тим вагомішими є передумови виховання у школярів орієнтацій на здоровий спосіб життя. Формування у старших підлітків знань і умінь щодо підвищення резервів свого організму засобами фізичної культури позитивно вплинуло на періодичність і тривалість їх самостійних занять фізичними вправами, сприяло підвищенню рівня фізичної підготовленості учнів школи №97.

Розвиток внутрішніх сутнісних сил учнів, реалізація процесу фізичного самовизначення, саморозвитку і самовдосконалення значною мірою обумовлюється рівнем розвитку інтелектуальної та особистісної підготовленості. Формування в процесі дослідження у школярів умінь самопізнання, емоційно-ціннісного ставлення до себе, саморегулювання поведінки, діяльності, почуттів і станів сприяло здійсненню ними адекватних самооцінок і самоаналізу, розробці програм саморозвитку та фізичного самовдосконалення. Системоутворюючим чинником саморозвитку і самоактуалізації є особистісно-гуманістичний підхід, орієнтація учнів на позитивне в людях, визнання за кожним права на індивідуальність, “вибір, що веде до зросту”.

Ефективність виховання здорового способу життя старших підлітків детермінується певними умовами, серед яких виокремлюються організаційно-педагогічні умови: наявність у системі роботи загальноосвітньої школи підсистеми виховання здорового способу життя школярів; здійснення чіткого науково обґрунтованого діагностування, проектування, планування, організації й контролю процесу виховання здорового способу життя учнів; реалізація випереджаючого науково-методичного забезпечення даного процесу; організація підготовки вчителів до діяльності у даному напрямі; координація впливів усіх учасників процесу виховання старших підлітків на засадах здорового способу життя; створення в школі необхідних матеріально-спортивних та санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

Дієвий вплив на ефективність виховання в учнів