Методологія формування рефлексу здоров'я у шкільної молоді

Ефективність процесу виховання в старших підлітків здорового способу життя залежали від педагогічних умов: гуманізації навчально-виховного процесу в школі, що полягає у визнанні учня та його прав на вибір видів фізкультурно-оздоровчої діяльності; здійснення особистісно орієнтованого підходу; реалізації суб′єкт-суб′єктної парадигми виховання, яка розглядає формування здорового способу життя як взаємодію, співпрацю та співтворчість зацікавлених сторін; дотримання принципу природовідповідності, врахування типологічних, вікових і статевих особливостей школярів; здійснення навчально-виховного процесу на засадах діагностичного підходу, який передбачає вивчення рівнів пізнавальної активності, навченості, фізичного розвитку, здатності до навчання і самовдосконалення; інтегрованого підходу, взаємопроникнення і взаємодоповнення освітніх ланок за змістом і педагогічними технологіями, що сприяє формуванню у старших підлітків цілісного уявлення про фізичну культуру особистості, здоров′я і здоровий спосіб життя; здійснення диференційованого підходу до процесу формування знань; забезпечення взаємозв'язку й синтезу процесів навчання і учіння, виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку; впровадження нових технологій виховання, сучасних підходів до підбору засобів, методів і способів організації діяльності школярів на засадах здорового способу життя; оптимального поєднання методів виховання здорового способу життя з впливом на свідомість, почуття і волю школярів; цілеспрямованого формування у старших підлітків знань і умінь самопізнання, саморозвитку й підвищення резервів свого здоров′я засобами фізичної культури; дотримання єдності й наступності педагогічних вимог, впливів і оцінок у процесі виховання здорового способу життя старших підлітків.

Апробовані в процесі експериментальної роботи педагогічні технології, форми, методи і прийоми виховання здорового способу життя можуть бути використані вчителями фізичної культури, класними керівниками та директорами загальноосвітніх шкіл у навчальній та позаурочній фізкультурно-оздоровчій діяльності. Актуальними для вчителів фізичної культури є також діагностичні методики вивчення рівнів здорового способу життя, знань і умінь самооцінки фізичної підготовленості старших підлітків. 

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем виховання здорового способу життя учнів 8 - 9 класів. Подальшого вивчення, зокрема, потребують питання розробки і впровадження здоров′язберігаючих технологій навчання і виховання школярів, специфіка виховання здорового способу життя засобами фізичної культури учнів з різними вадами здоров′я та ін.

Компетентнісний підхід обґрунтовує необхідність формування усвідомлених поведінкових реакцій, що дозволяли б успішно розв'язувати завдання самозахисту від ризикової поведінки, долання життєвих труднощів, повсякденних проблем тощо. Однією з найбільш серйозних перешкод на шляху опанування учнями життєвими навичками є нестача відповідних методичних матеріалів, особливо у сільській місцевості. Для вирішення цієї проблеми пропонується зосередити зусилля на:

-розробці методичних посібників: «Традиції здорового способу життя українського народу», «Як покращити своє здоров'я», «Сам собі психолог»;

-розробці навчальних посібників: «Опорні схеми з формування здорового способу життя», «Шляхи і прийоми подолання шкідливих звичок»; «Людина та її здоров'я»;

-розробці посібників для вчителів: «Цікаве про здоров'я»; «Знати, щоб жити і радіти»; «Подбай про здоров'я»; «Шляхи і прийоми зміцнення здоров'я»;

-підготовці до видання робочих зошитів з основ здоров'я; роздаткових матеріалів з питань профілактики захворювань для учнів, викладачів;

-створенні електронних варіантів лекцій, діалогів, бібліографічних оглядів літератури для самоосвіти та самостійно-пошукової роботи; слайдів, аудіовізуальних засобів, відеокасет з питань формування здорового способу життя;

-створенні художніх фільмів, творів художньої літератури, які сприяли б формуванню здорового способу життя.

З метою більш ефективного засвоєння навчального матеріалу рекомендується використовувати методи інтерактивного навчання: групові дискусії, мозковий штурм, рольові ігри, вправи, тематичні тренінги та інше.

Доцільно розробити рекомендації з проведення занять із застосуванням активізуючих методик навчання, а також методик використання традиційних (канонічних) та нетрадиційних (народно-педагогічних) методів навчання; виховання словом.

При розробці навчальних програм слід уникати дублювання матеріалу стосовно здорового способу життя та профілактики захворювань, з цією метою пропонується ширше використовувати міжпредметні зв'язки, координувати діяльність розробників різних навчальних програм і курсів.

 

 

1. Андрощук Н. Основи здоров'я і фізична культура (теоретичні відомості) / Н. Андрощук, М. Андрощук, — Т. : Підруч. і посіб., 2006. — 160 с.

2. Балбенко С. Основи здоров'я та фізичної культури : метод. посіб. для вчителів / С. Балбенко. — Х. : Скорпіон, 2004. — 96 с. — (Предметний тиждень).

3. Богданова Г. Підготовка вчителів до формування в учнів життєвих навичок / Г. Богданова // Здоров'я та фізич. культура. — 2007. — № 9. — С. 6-7

4. Василенко Л. Проект паспорту кабінета «Основи здоров'я та безпеки» : зб. нормат. док. з питань формув. основ здоров'я та безпеки: метод. посіб. для вчителів / Л. Василенко. — Х. : Скорпіон, 2006. — 204 с. — (Кабінет здоров'я в школі).

5. Васьков Ю. Концепція розвитку фізичного виховання в загальноосвітніх школах / Ю. Васьков // Здоров'я та фізич. культура. — 2005. — № 6. — С. 1, 3-5.

6. Всесвітній день здоров'я — 7 квітня // Здоров'я та фізич. культура. — 2007. — № 9. — С. 19-20.

7. Горащук В. Теоретичні підходи до формування культури здоров'я школярів / В. Горащук // Безпека життєдіяльності. —