Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

На воїнів строкової служби негативно впливають такі фак-тори суспільної дійсності, як фактичне безробіття їх батьків і рід-них, невиконання Закону про загальний військовий обов'язок, внаслідок чого в армію потрапляють найбільш незахищені в соці-альному відношенні молоді люди, неможливість працевлаштува-тись після закінчення служби, різке соціальне розшарування гро-мадян, невщухаюча політична боротьба за владу, кризові явища у суспільстві і державі.

Безумовно, в таких складних умовах сьогодення питання про соціальний захист військовослужбовців, членів їх сімей та цивільного персоналу набирає особливої гостроти. Розглянемо головні чинники, які визначають суть, зміст та основні напрямки військово-соціальної роботи.

Військово-соціальна робота у Збройних Силах України є складовою діяльності держави з питань задоволення соціально-економічних і духовних потреб громадян, створення у військових і трудових колективах Збройних Сил України соціальних умов і гарантій, які забезпечили б їх нормальну життєдіяльність, сум-лінне та високоякісне виконання військовослужбовцями і цивіль-ним персоналом покладених на них функціональних та службо-вих обов’язків, і являє собою систему соціально-правових і орга-нізаційних заходів щодо реалізації встановлених законами та ін-шими правовими актами прав, пільг та відповідних компенсацій за складні умови служби військовослужбовців, роботу працівни-ків ЗС України, членів їх сімей.

Метою військово-соціальної роботи є створення у військо-вих та трудових колективах соціальних умов і гарантій, які забез-печували б їх нормальну життєдіяльність, добросовісне і якісне виконання військовослужбовцями і цивільним персоналом пок-ладених посадових обов’язків.

Предметом військово-соціальної роботи є соціальні про-цеси, явища та соціальні відносини у межах Збройних Сил Украї-ни, які несуть у собі певні протиріччя, породжують конфліктні ситуації та певною мірою впливають на стан їх боєготовності. 

До таких протиріч можуть бути віднесені:

— протиріччя між декларованими Конституцією України правами та свободами і визначеними чинним законодавством їх обмеженнями певним категоріям громадян;

— протиріччя між гарантованими законами правами і обо-в'язками військовослужбовців та соціально-економічними мож-ливостями держави щодо їх реалізації;

— протиріччя між декларованими компенсаціями військо-вослужбовцям за обмеження, викликані особливими умовами служби, побуту та практичною їх реалізацією.

До конфліктних ситуацій, у вирішенні яких беруть участь органи військово-соціальної роботи, відносяться:

— конфлікти між військовослужбовцями, які ґрунтуються на порушеннях моральних норм взаємостосунків;

— конфлікти між військовослужбовцями (фізичними осо-бами) та органами військового управління (юридичними особа-ми), які виникають при вирішенні службових питань і проблем соціального забезпечення;

— конфлікти між військовослужбовцями та органами дер-жавного управління, які виникають при вирішенні соціально-побутових проблем.

 

 

Об'єктом військово-соціальної роботи є:

— громадяни України на етапі припису до Збройних Сил, військовослужбовці строкової служби на етапі їх соціально-професійної адаптації;

— особи офіцерського складу, прапорщики та військово-службовці служби за контрактом на завершальному етапі їх слу-жби (за 2 роки до звільнення);

— військовослужбовці всіх категорій та члени їх сімей, які мають особливі пільги і компенсації у зв'язку з їх статусом, а та-кож ті, що зазнали певних ущемлень їх честі та особистої гіднос-ті, гарантованих законами прав, свобод, пільг і компенсацій; 

— військовослужбовці запасу, у відставці та члени їх сімей.

Напрями військово-соціальної роботи:

Функціонально військово-соціальна робота включає в себе вирішення наступних проблем:

1) соціального забезпечення – як сукупності соціальних норм і гарантій, що задовольняють ті чи інші соціально-економічні та духовні потреби військовослужбовців;

2) соціально-правової роботи — як комплексу організацій-но-методичних і правових заходів, спрямованих на доведення до військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України визначених законами соціальних прав, пільг і допо-моги;

3) соціально-професійної адаптації військовослужбовців до умов військової служби на етапі підготовки до неї, як процесу активного їх пристосування до умов і характеру служби, міжосо-бистісних стосунків, умов побуту, дозвілля;

4) соціальної адаптації звільнених у запас військово-службовців та членів їх сімей до нових умов і характеру праці;

5) проектування, організація впровадження цільових ком-плексних програм соціального розвитку Збройних Сил, системи планування та керування соціальними процесами і явищами в них;

6) соціального захисту — реалізації соціально-економічних і правових заходів, що призвані забезпечити гарантований прибу-ток тим, хто не може заробити на засоби існування, а також на-дання можливості безкоштовного отримання житла, охорони здо-ров'я, освіти, в основі яких лежать суспільні фонди споживання.

Перш ніж повести розмову про соці¬альний захист громадян України, військовослужбовців і членів їхніх сімей, необхідно ви-значитись у поняттях.

Категоріальний апарат зазначеної проблеми включає в себе такі терміни:

- соціальна норма - це рівень забез¬печення встановлених соціальних стан¬дартів, який визначається з урахуван¬ням економі-чних можливостей краї¬ни і затверджується щорічно одночас¬но із Законом про Державний бюджет України;

- соціальні гарантії - система соціально-економічних і пра-вових засо¬бів, які забезпечують умови життєдіяльності членів суспільства, реаліза¬цію їхніх інтересів тощо;

- соціальний захист - це система гарантованих Конституці-єю України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення громадя¬нам, які потрапили у складні життєві обста-вини, умов для подолання цих обставин та можливості рівної участі у житті суспільства. Соціальний за¬хист надається через системи обов'язкового соціального страхування та додаткової соціальної допомоги;

- соціальна допомога - це сукупність заходів із забезпечен-ня соціаль¬ного захисту громадян шляхом надан¬ня додаткових до соціального страхування послуг у вигляді матеріальної допомоги, соціального обслуговування та пільг громадянам, які знаходяться у складних життєвих обставинах;