Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
345
Мова:
Українська
justify;">- соціальне обслуговування - це надання спеціальними службами та кваліфікованими спеціалістами різ¬них видів послуг, необхідних соціаль¬но незахищеним особам для адаптації до на-вколишніх умов та повноцінного життя в суспільстві;
- матеріальна допомога - це випла¬ти в грошовій (готівковій чи безготівковій), або натуральній формі, що надаються соціаль-но незахищеним громадянам;
- пільги - це повне або часткове звільнення осіб від вико-нання обов'язків, покладених на них чинним законодавством, або надання цим особам додаткових прав, які можуть мати і матеріа-льний або нематеріальний характер;
- субсидія - це цільова, адресна, безготівкова матеріальна допомога для відшкодування витрат на оплату послуг чи прид-бання життєво необхідних споживчих товарів у визначених за¬конодавством обсягах;
- загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціа-льного захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездат-ності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них об-ставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених За-коном, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим орга-ном, громадянами, а також бюджетних та ін¬ших джерел, перед-бачених Законом;
- малозабезпечені сім'ї (самотні особи), середньомісячний сукупний до¬ход на одну особу яких менше величи¬ни прожитко-вого мінімуму, встановленого законодавством України.
Згідно з чинним законодавством існують види загальноо-бов'язкового дер¬жавного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатно-сті та витратами, зумовленими народженням і похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
- страхування на випадок безробіття;
- інші види страхування, передбачені законами України.
Через систему загальнообов'язкового державного соціаль-ного страхування надаються відповідні види соціального забез-печення.
Згідно з чинним законодавством можуть надаватись такі види соціальних допомог:
- непрацездатним громадянам;
- по догляду;
- малозабезпеченим громадянам;
- сім'ям із дітьми;
- соціальне обслуговування;
- військовослужбовцям і членам їхніх сімей;
- особам, які постраждали від сти¬хійного лиха;
- біженцям;
- на поховання (як додаткова за рахунок місцевих бюдже-тів).
Окремим видом соціальних допо¬мог є визначені чинним законодавс¬твом пільги, які надаються військо¬вослужбовцям і членам їхніх сімей. Вони можуть бути матеріального і нематеріа-льного характеру.
При цьому надання соціальної допо¬моги ґрунтується на ві-дповідних принципах, до яких належать адресність, гуманність при визначенні критеріїв надання, доступність і добровільність отримання, безповоротність, пріоритет¬ність у наданні допомоги неповнолітнім, сім'ям із дітьми, непрацездатним, ці¬льове викори-стання коштів.
Отже, соціальний за¬хист – це система гарантованих Кон-ституцією України економічних, со¬ціальних та правових заходів щодо забезпечення громадянам, які потра¬пили у складні життєві обставини, умов для їх подолання та можливості рівної участі у житті суспільства.
В основі діяльності органів дер¬жавного і військового управління ле¬жать відповідні закони України, підзаконні акти та інші нормативно-пра¬вові документи, які регламентують розв'я-зання завдань соціального за¬хисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Основною умовою розв'язання проблем соціального захис-ту військо¬вослужбовців і членів їхніх сімей є відповідність ви-значених соціальних допомог, пільг, компенсацій тощо рів¬ню економічного розвитку держави.
2. Правовий і соціальний захист підлеглих як
пріоритетний напрямок роботи посадових осіб
військового управління
Гострота соціальної ситуації у країні, у Збройних Силах вимагає від органів військового управління, посадових осіб вжи-вання адекватних заходів щодо пом'якшення і запобігання впливу негативних соціальних факторів на соціально-правовий статус військовослужбовців. Здійснення соціального і правового захисту захисників Батьківщини — необхідна умова підтримки на належ-ному рівні бойової готовності і боєздатності військ, важливий фактор виховання особового складу.
Перш ніж вимагати від людей сумлінного виконання своїх обов'язків, необхідно забезпечити їх усім необхідним для життя і служби, відгородити від свавілля та беззаконня. Саме ця ідея ви-значає суть і зміст військово-соціальної роботи.
З метою забезпечення соціального захисту військовослуж-бовців у нашій країні за останні роки розроблена і прийнята зна-чна кількість нормативно-правових актів щодо соціального за-безпечення, прав та пільг військовослужбовців.
Створена правова база відкриває перед людиною у військо-вій формі більш широкі можливості в реалізації і захисті своїх прав.
Визначальну роль в організації і проведенні військово-соціальної роботи безпосередньо в частинах і підрозділах відіг-рають відповідні командири (начальники).
Основні напрямки діяльності командирів (начальників) щодо забезпечення правового та соціального захисту підлеглих полягають в організації правової підготовки особового складу; забезпеченні заощадження та правильного використання фінан-сових та інших матеріальних засобів, їх дбайливих витрат в інте-ресах соціального захисту військовослужбовців; організації робо-ти з розгляду скарг і заяв військовослужбовців; здійсненні конт-ролю за виконанням законодавства щодо соціального захисту.
Спектр юридичних повноважень командирів і начальників в області військово-соціальної роботи широкий і різноманітний. Як єдиноначальники, вони несуть особисту відповідальність за всі сторони життя довірених їм частин і підрозділів, за матеріаль-не, медичне, фінансове, соціально-правове та побутове забезпе-чення. Вони зобов'язані вживати заходів щодо вирішення побуто-вих питань і забезпечення правового і соціального захисту підле-глих, створювати умови для їх культурного росту та відпочинку, зміцнення здоров'я і фізичного розвитку, при необхідності клопо-тати за них перед начальниками.
Значна роль в організації військово-соціальної роботи без-посередньо у військах належить командиру полку. Користуючись наданими йому правами і виконуючи покладені на нього