Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Для того, щоб показати людині, що навколишні піклуються про неї, і створити почуття життєвої перспективи, ви можете ук-ласти з нею так званий “суїцидальний контракт”. Мається на ува-зі попросити про обіцянку зв'язатися з вами перед тим, як вона зважиться на суїцидальні дії в майбутньому для того, щоб ви ще раз змогли обговорити можливі альтернативи поведінки. Як це не дивно, така угода може виявитися дуже ефективною.

 Зверніться за допомогою до фахівців.

Для тих що переживають суїцидальні тенденції, можливим помічником може виявитися священик. Багато священнослужи-телів є чудовими консультантами — розуміючими, чуйними і гі-дними довіри. 

Іноді єдиною альтернативою допомоги суїциденту, якщо ситуація виявляється безнадійною, стає госпіталізація у психіат-ричну лікарню. Проте, лікарні, звичайно, не є панацеєю. Само-губство може бути зроблене, якщо хворому у короткій відпустці дозволять відвідати домашніх, незабаром після виписування з лікарні чи безпосередньо під час лікування. Дослідження показа-ли, що істотним є те, як суїциденти сприймають ситуацію ліку-вання, чи не розглядають вони лікарню як "в'язницю". Встанов-лено, що ті, хто негативно відноситься до лікування у психіатри-чному стаціонарі, мають найвищий суїцидальний ризик після ви-писування з лікарні. Після виписування з лікарні ті, хто має висо-кий суїцидальний ризик, дуже погано пристосовуються до життя в оточенні. Деякі з них надалі покінчують із собою, інші повто-рюють суїцидальні спроби, у силу чого знову потрапляють у лі-карню.

В умовах високої динаміки психологічних процесів, які проходять у військових колективах в період реформування, ско-рочення військ, змін організаційно-штатної структури частин і підрозділів, що відповідно не завжди позитивно відбивається на морально-психологічному стані особового складу, вивчення ін-дивідуально-психологічних якостей військовослужбовців необ-хідно проводити постійно, використовуючи всі методи та інстру-ментарії психології.

Застосування запропонованих заходів повинно бути твор-чим і поміркованим в діяльності кожного офіцера. Ця робота по-винна проводитись у організаційній єдності з бойовим навчан-ням, виконанням завдань бойової готовності.

Правильний підхід до профілактики самогубств військово-службовців націлює командирів, військових психологів і медиків на детальне вивчення всього комплексу психотравмуючих факто-рів, з якими стикається воїн, на розробку заходів для їхньої нейт-ралізації і на формування ефективних заходів зняття психологіч-ної кризи. Впевненість у можливості скорочення кількості само-губств серед військовослужбовців базується насамперед на тім, що вирішення цього завдання не вимагає будь-яких істотних ор-ганізаційних перебудов і матеріальних витрат. Уважний аналіз причин й умов самогубств переконує, що їм можна і треба запо-бігти.

Висновок

Таким чином, військова служба для значної частини особо-вого складу є початковим етапом трудової та професійної діяль-ності. Молоді люди, призвані на військову службу, в більшості своїй не мають трудової практики й життєвого досвіду. Оскільки військова діяльність потребує високого напруження фізичних і психічних сил, то молоде поповнення опиняється у важких умо-вах. Опинившись у соціумі з особливими відношеннями між лю-дьми, підвищеної владності, молодий солдат із нестійкою психі-кою опиняється у просторі та часі, де підвищується вірогідність морально-психологічного зриву. Такий зрив є причиною відхиль-ної поведінки, в тому числі і суїциду. 

Небезпечність суїцидальних дій походить від його джерел. Існування джерел небезпеки (одного чи декількох одночасно) створює небезпечні фактори. Прояв небезпечного фактора і віро-гідність виникнення пов'язаної з цим проявом небезпечної ситуа-ції формують загрозу здійснення суїцидальної дії. Спроба здійс-нити суїцидальну дію обумовлена впливом ряду небезпечних фа-кторів: 

1. Недостатня фізична готовність до несення військової служби. Джерело небезпеки - незадовільний стан здоров'я, наяв-ність захворювань. 

2. Низька трудова та психологічна готовність. Джерело не-безпеки - нестійкість психічного стану та якостей, набутих унас-лідок вікових особливостей, а також викривлених психологічних установок.

3. Слабка підготовленість молоді до виконання обов'язків військової служби. Джерело небезпеки - скорочення програм під-готовки призовної молоді та державної підтримки установ роботі з призовним складом. 

4. Цивільний період життя військовослужбовця, який про-ходив у несприятливому середовищі. Джерело небезпеки - шкід-ливі для життя та здоров'я звички, набуті в цивільному житті со-ціально-психологічні умови. 

5. Виконання обов'язків військової служби в деформовано-му соціальному середовищі. Джерело небезпеки - нестатутні вза-ємини. 

6. Слабка розвиненість позитивної мотивації на збереження та забезпечення особистої життєдіяльності. Джерело небезпеки - невірне уявлення про цінності життя та здоров'я в юнацькому ві-ці, недостатнє виховання для майбутнього періоду військової служби. 

Тепер, що стосується наявності “Системи роботи посадових осіб щодо профілактики суїцидальної поведінки військовослуж-бовців”.

Така система, і не одна(!), існує. Їх обсяг набагато більший від обсягу мого виступу. У них детально розписані обов’язки всіх посадових осіб щодо профілактики суїцидів. Практично будь-яка посадова особа при бажанні може створити таку систему для се-бе.

Головне, щоб система роботи щодо профілактики правопо-рушень, суїцидальних випадків, попередження конфліктних си-туацій у військовому колективі  чітко визначала:

-цілі і завдання роботи;

-планування напрямків роботи;

-хто, з ким і за якими напрямками проводить роботу;

-навчання практиці попереджувальної роботи;

-   вивчення і врахування індивідуальних особливостей військо-вослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів впливу;

- організацію оперативної інформації про настрої, інтереси, запи-ти підлеглих;

- аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль і корегування відповідної роботи.

Щодо методичних рекомендацій із підготовки та проведен-ня профілактичних заходів, то їх необхідність вимагає саме жит-тя. Від кожної посадової особи необхідно вимагати, що і до якого терміну він має зробити,