Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

З цією метою суворо дотримуватися вимог керівних доку-ментів з питань:

- зміцнення військової дисципліни та правопорядку;

- організації бойового чергування та вартової служби, їх морально-психологічного забезпечення;

- порядку зберігання зброї та боєприпасів;

- розпорядку дня;

- розподілу нарядів та робіт тощо;

- організації індивідуально-виховної роботи у вечірній час, вихідні та святкові дні;

- створення системи контролю за військовослужбовцями, що перебувають за межами частини.

Проведення психологічних та психопрофілактичних заходів у підрозділі здійснюється за трьома напрямками:

- формування у військовослужбовців переконаності у найвищій цінності людського життя і вміння долати перешкоди, які вини-кають перед ними (у ході проведення заходів виховної роботи);

- навчання особового складу навичкам психологічної саморегу-ляції (у процесі планової бойової та гуманітарної підготовки, ін-формування, підготовки і в ході виконання завдань вартової слу-жби);

- здійснення організаторського та психологічного впливу, спря-мованого на зняття емоційної напруженості та керування конфлі-ктами (в години культурно-просвітницької та спортивно-масової роботи, проведення дозвілля, індивідуально-виховної роботи та ін.).

3. Визначення та подолання суїцидальних ситуацій.

Можливо, виключно за умов глибокого і ретельного ви-вчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбов-ців, спостереження за їх поведінкою у повсякденному житті, їх звичайним станом, настроєм, думками, володіння відповідною інформацією, що надає реальну можливість виявити ситуації осо-бливої напруги, причини особистих та службових проблем підле-глих.

Індивідуальна бесіда з особою, що перебуває у суїцидоне-безпечній ситуації.

Мета бесіди:

- допомога в подоланні перешкод і протиріч;

- реконструкція спрямованості особи;

- виведення зі стресової ситуації, з “обстановки тупика”;

- встановлення обсягу мінімально необхідних заходів щодо попе-редження суїцидальної спроби.

Загальні рекомендації для проведення такої бесіди.

Підбирайте “ключі” до розгадки суїциду.

Запобігання самогубству складається не лише з турботи друзів, але й зі здатності розпізнати ознаки майбутньої небезпеки. Ваше знання принципів і прагнення мати цю інформацію може врятувати чиєсь життя. Поділившись ними з іншими, ви здатні зруйнувати міфи, через які не попереджається багато суїцидів.

Шукайте ознаки можливої небезпеки: суїцидальні погрози, що передують спробі самогубства, депресію, значні зміни поведі-нки чи особистості людини, а також підготовка до останнього волевиявлення. Вловіть прояв безпорадності і безнадійності і ви-значте, чи не є людина самотньою та ізольованою. Чим більше буде людей, що усвідомлюють ці застереження, тим збільшаться шанси, що самогубство дійсно коли-небудь зникне з переліку ос-новних причин смерті.

 Віднесіться до суїцидента як до особистісті.

Допустіть можливість, що військовослужбовець дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що він не здатний і не зможе зважитися на самогубство. Іноді спокусливо заперечувати можливість того, що будь-хто може втримати людину від суїци-ду. Саме тому тисячі людей — усіх віків, рас і соціальних груп — роблять самогубства. Не дозволяйте іншим вводити вас в оману щодо несерйозності конкретної суїцидальної ситуації. Якщо ви думаєте, що будь-кому загрожує небезпека самогубства, дійте у відповідності зі своїми власними переконаннями. Небезпека, що ви розгубитеся, перебільшивши потенційну погрозу, — ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути через ваше невтручан-ня.

 Встановіть турботливі взаємини.

Ви можете зробити гігантський крок уперед, якщо станете на позицію впевненого прийняття зневіреної людини. Надалі   багато чого залежить від якості ваших взаємин. Їх варто виражати не тільки словами, але й ділом; у цих обставинах є час не для мо-ралізування, а для підтримки.

Замість того, щоб страждати від самоосуду й інших пере-живань, тривожна особистість повинна спробувати зрозуміти свої почуття. Для того, хто почуває, що він нікому не потрібний, тур-бота й участь чуйної людини є могутніми підбадьорливими засо-бами. Саме у такий спосіб ви найкраще проникнете в ізольовану душу зневіреної людини.

 Будьте уважним слухачем.

Суїциденти страждають через сильного почуття відчужен-ня. У силу цього вони можуть бути не схильні прийняти ваші по-ради. Набагато більше вони мають потребу в обговоренні свого болю, фрустрації і того, про що кажуть: "У мене немає нічого та-кого, заради чого вартувало б жити". 

Якщо хтось признається вам, що думає про самогубство, не засуджуйте його за ці висловлення. Спробуйте, по можливості, залишитися спокійним і розуміючим. Ви можете сказати: "Я дуже ціную вашу відвертість, адже для того, щоб поділитися своїми почуттями, зараз від вас потрібно багато мужності". Ви можете надати неоціненну допомогу, вислухавши слова, що виражають почуття цієї людини: сум, провину, страх чи гнів. Іноді, якщо ви просто мовчки посидите з ним, це буде доказом вашого зацікав-леного і турботливого відношення.

Як психологи, так і неспеціалісти повинні розвивати в собі мистецтво "слухати третім вухом". Мається на увазі проникнення в те, що "висловлюється" невербально: поведінкою, апетитом, настроєм і мімікою, рухами, порушеннями сну, готовністю до імпульсивних вчинків у гострій кризовій ситуації. Незважаючи на те, що основні провісники самогубства часто завуальовані, проте вони можуть бути розпізнані сприйнятливим слухачем.

 

 Не сперечайтеся.

Зіштовхуючись із суїцидальною загрозою, друзі часто від-повідають: "Подумай, адже ти ж живеш набагато краще за інших людей; тобі слід