Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Таблиця 18.4.

КІЛЬКІСТЬ СУЇЦИДАЛЬНИХ СПРОБ ЗА ПРОЖИВАННЯМ

МісцевістьКількість суїцидаль-них спробУ % до загальної кількості

за 1998-2000 роки

Місто1165

Село635

Всього17100

Суїцидальна поведінка військовослужбовців є наслідком складної взаємодії різного виду соціальних, психологічних, пси-хофізіологічних та інших чинників. Вже сама військова служба, на думку багатьох вчених, належить до розряду суїцидонебезпе-чних.

Починаючи проходження військової служби, молоді люди стикаються з обмеженнями, які зумовлені специфікою військової служби, суворими вимогами військової дисципліни, субордина-ції, особистою відповідальністю за свою поведінку тощо. Не-спроможність знайти адекватне рішення при труднощах і про-блемах, що виникають, спонукає деяких військовослужбовців до фатального кроку.

Для частини юнаків, які призвані на військову службу та мають особисті відміни, сам призов і служба протягом перших   3-4 місяців є сильним психотравмуючим фактором, який веде до нервово-психічних перевантажень.

Виділяються декілька узагальнених факторів:

- перенапруження динамічного стереотипу (механізм нер-вово-психічної адаптації до навколишнього середовища), зумов-лене великою різницею життєвого устрою до служби;

- тривале розлучення з сім'єю при обов'язковому дефіциті інформації про родичів, що викликає почуття тривоги, пригніче-ного настрою;

- постійна готовність до можливості бойових дій, яка веде до формування у центральній нервовій системі сторожових пунк-тів, цілодобово готових до прийому команд, а також до роботи окремих приладів, механізмів, що призводять до перевантаження нервової системи;

- виконання службових обов'язків незалежно від метеоро-логічних умов і часу доби, часто у відриві від колективу, що по-рушує добовий біоритм і викликає втомленість із нервово-психічною напругою;

- недосконалість організаційної структури, яка дозволяє зловживання службовим становищем, нестатутні взаємовідноси-ни, що викликають почуття відчаю та беззахисності.

Встановлено, що дія психотравмуючих факторів, які зму-шують військовослужбовців до прийняття суїцидального рішен-ня, пов'язані як з особистими відмінами військовослужбовця, так і зі специфічними умовами армійського устрою, що діють інколи у комплексі.

На суїцидальний ризик наражається будь-хто. Але для різ-них категорій військовослужбовців причини цього явища мають свою специфічну форму. Так, побутова невпорядкованість, не-справедливість у рішенні службових питань і соціально-правова незахищеність військовослужбовців, безперспективність служби і невпевненість у завтрашньому дні, зниження авторитету армії і негативне відношення частини цивільного населення до військо-вих, невисокий рівень грошового забезпечення і проблеми, що виникають у сімейному житті, породжують самогубства офіцерів і прапорщиків.

Однак більша частина суїцидальних спроб здійснюється со-лдатами і сержантами. І пояснюється це ажніяк не кількісним складом даної категорії військовослужбовців. Основну роль тут відіграють особливості психологічного характеру, що роблять її найменш стійкою в боротьбі з життєвими труднощами.

По-перше, це – юнацький максималізм, завищена самооці-нка, нестійкість психіки, що виражається в зривах, неадекватних реакціях і вчинках, неврівноваженість, збудливість, інфантилізм, гостре сприйняття несправедливості. Зіштовхнувшись із трудно-щами військової служби, молоді люди гостро переживають свої невдачі, болісно реагують на брутальність і безтактність коман-дирів і товаришів по службі. У конфліктних ситуаціях деякі з них йдуть на самогубство навіть з незначних приводів. Не випадково саме на вік від 16 до 23 років приходиться один з основних піків самогубств. У суїцидології він одержав назву "пік молодості". Те, що для дорослої людини є повсякденною проблемою, для юнака може здаватися нездоланною перешкодою. Навіть через незначні, на перший погляд, неприємності в особистому житті, безтактні зауваження, глузування, необґрунтовані обвинувачення на свою адресу молода людина може опинитися у кризовому стані. Ось чому командиру важливо, спираючись на знання індивідуальних особливостей підлеглих, уміти прогнозувати можливі наслідки впливу на їхню психіку як несприятливих життєвих подій, так і застосованих до них заходів виховання.

По-друге, це – специфічні соціально-психологічні умови життєдіяльності військовослужбовців, що проходять службу за призовом (навчаються у ВВНЗі): неможливість вільної зміни ви-ду діяльності, чергування праці і відпочинку, зміна колективу і, отже, кола спілкування, певні обмеження духовних і матеріаль-них потреб і багато чого іншого. Для молодих воїнів положення посилюється відривом від родичів і відсутністю близьких друзів, страхом порушити традиції, норми, що затвердилися в колективі і піддатися, якщо можна так сказати, психологічним і фізичним "санкціям" за свідомий чи випадковий відступ від них. В армії молоді люди зіштовхуються з обмеженнями, обумовленими спе-цифікою військової служби, вони повинні підкорятися суворій військовій дисципліні, виявляти особисту відповідальність за свою поведінку. Деякі, особливо ті, хто має нестійку нервову сис-тему, не одержали відповідного виховання до призову на війсь-кову службу, можуть будь-які армійські труднощі сприйняти як катастрофу життєвих цілей. А це, у свою чергу, підвищує ступінь суїцидального ризику. Тому зусилля командирів, інших посадо-вих осіб і особливо військових психологів повинні бути спрямо-вані на те, щоб молоді воїни швидше адаптувалися в колективі; на створення обстановки доброзичливості, уваги до запитів і мо-рально-психологічного стану молодих солдатів; турботу про ор-ганізацію їхнього повноцінного відпочинку, що дозволяє знімати нервову напругу.

 

 

 

Висновки