Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Лікарі, психологи, соціологи в цих державах не можуть знайти однозначну причину цьому явищу. А в наших ЗС причину “знайшли” відразу – незадовільна виховна робота.

Наведені дані у таблиці свідчать про те, що більшість (46,6%) самогубств зумовлені специфікою особисто сімейних взаємовідносин військовослужбовця.

Таблиця 18.1.

ПРИЧИНИ СУЇЦИДУ

 

Найменування конфліктної

ситуаціїКількість суїцидаль-них

дійУ % до загальної кількості

за 1998-2000 роки

Індивідуальні та адаптаційні труд-нощі військової служби426,6

Конфлікти у родині746,6

Хвороба, психічні порушення320

Боязнь ганьби16,6

Всього15100

 

Як видно з таблиці 41% суїцидальних дій припадає на пері-од від 3-го до 4-го місяців, 59% - на період від 5-го до 8-го місяців.

Строк службиКількість суїцидаль-них дійУ % до загальної кіль-кості

за 1998-2000 роки

від 3-го до 4-го мі-сяців741

від 5-го до 8-го мі-сяців1059

Всього17100

Для того, щоб проводити попереджувальну роботу в цьому напрямі, необхідно уявляти, які саме фактори можуть впливати на самогубства в даній групі військових і які їх особливості.

На наш погляд, ці фактори можна поділити на дві групи:

 

І. Індивідуально-психологічні фактори

1.Вік. Вік військовослужбовців першого періоду служби охоп-лює інтервал від 18 до 20 років. Для цих осіб дуже велика ймовірність спроби самогубства, але вірогідність закінчених суїцидів значно менша. В осіб даної вікової категорії нерідко спостерігаються муніпулятивні суїцидні спроби, що ґрунту-ються на не бажанні вмерти, а включають “крик про допомогу”.

2.Стать. Потрібно врахувати, що чоловіки частіше за жінок здійснюють завершений суїцид.

3.Сімейне виховання. Один із найсерйозніших факторів. Хиби сімейного виховання призводять до появи у підлітків пере-живання самотності, безпорадності, поглиблення егоцентри-чних проявів та індивідуалізму. Тому такі потенційні суїци-денти частіше потрапляють у ситуації, які переживаються ними як стресові.

4.Сімейний стан. Більшість суїцидентів серед молодих солда-тів (курсантів) складають неодружені. Особливо ті з них, хто у себе на батьківщині залишив коханих, дівчат, що обіцяли чекати.

5.Втрата близьких людей. У цьому разі ризик самогубства збі-льшується. Ще більший відбиток на цей фактор накладає специфіка військової служби, тому що військовослужбовці проходять службу, як правило, далеко від рідного дому, і не-має ясної і правдивої інформації про те, що трапилось.

6.Відчуття неповноцінності. Великий відсоток суїцидентів складають військовослужбовці, які:

-відчувають свою фізичну неповноцінність у суто чоловічому колективі;

-відчувають неповноцінність у плані неспроможності на од-ному рівні з усіма виконувати службові обов’язки, продиктовані військовою службою;

-відчувають неповноцінність у плані емоційного спілкування у військовому колективі.

7.Наявність суїцидальних спроб у минулому. Даний фактор переконуючи вказує на велику вірогідність того, що в пода-льшому військовослужбовець може здійснити завершений суїцид.

 

ІІ. Зовнішні фактори

1.Кризи в суспільстві. Коли в суспільстві протікають пертур-бації (економічні, політичні, військові та інші), індивід втра-чає здатність пристосування до соціальних вимог і губить зв’язок із суспільством, серед якого він живе.

2.Специфіка військової служби. Призов молоді на строкову військову службу (вступ до ВВНЗ) пов’язаний, перш за все зі зміною звичного життєвого стереотипу. Військовослужбов-цям, для яких характерні несамостійність, комфортність, ни-зька стресова толерантність, тяжко буває впоратись із цією життєвою ситуацією.

Специфіка служби також і в тому, що для потенційних суї-цидентів відчиняється доступ до зброї, як засобу самознищення.

Усі суїцидальні дії здійснюються без свідків, а способи суї-циду у цих випадках вибираються найбільш "жорстокі": самопо-вішання та використання вогнепальної зброї.

У ряді випадків перед самогубством військовослужбовці залишають посмертні записки. У них, звичайно, містяться ідеї самозвинувачення і прохання про вибачення їх близькими людь-ми. Іноді у записках звинувачуються ті, хто став, на думку суїци-дента, винним у здійсненні такого вчинку.

За обставинами та місцем скоєння кількість самогубств ро-зподіляється таким чином (табл.. 18.2).

Таблиця 18.2.

ОБСТАВИНИ ТА МІСЦЕ СКОЄННЯ СУЇЦИДУ 

Обставини та місце суїцидуКількість суї-цидальних спробУ % до загальної кількості

за 1998-2000 роки

Несення вартової служ-би212

На території в/частини635

Знаходячись у самові-льній відлучці, за тери-торією в/ч318

Знаходячись у коротко-терміновій відпустці635

Всього17100

88% суїцидальних дій припадає на військовослужбовців, які мають середню та середню спеціальну освіту. Цей факт ще раз підтверджує думку, що в теперішній час у державі сформована вкрай напружена ситуація з підготовкою призовників до несення військової служби. Низька професійна, фізична та психологічна готовність є джерелом небезпеки. Спотворене уявлення про цін-нісні орієнтації та відсутність механізму їх корегування тільки загострюють цю небезпеку. Нівелювання у суспільстві багатьох понять, на які раніше спирався виховний процес з підготовки призовників, не сприяє реалізації вимог, які висуваються до воїна.

Таблиця 18.3.

РІВЕНЬ ОСВІТИ ПОСТРАЖДАЛИХ

ОсвітаКількість суї-цидальних дійв % до загально кіль-кості

за 1998-2000 роки, %

Неповна середня212

Середня, середня спеціальна1588

Всього17100

 

Лідерами за кількістю суїцидальних актів є представники міського контингенту призовників. Цей факт можна пояснити наступним чином. Еволюція ціннісних орієнтацій, яка відбува-ється сьогодні, охоплює всі соціальні верства суспільства, поки що не викликає негативних відхилень серед сільської частини молоді. Це, напевно, зумовлено великим