Морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Можна зустріти часто й інше знайоме зауваження: "Ти ро-зумієш, яке нещастя і ганьбу ти накличеш на свою родину". Але, можливо, за ним ховається саме те, що бажає здійснити суїци-дент. Ні в якому разі не виявляйте агресію, якщо ви присутні при розмові про самогубство, і постарайтеся не виражати потрясіння від того, що почули. Вступаючи в дискусію з пригніченою люди-ною, ви можете не тільки програти суперечку, але і втратити її саму.

Задавайте питання.

Якщо ви задаєте такі непрямі питання, як "Я сподіваюся, що ти не замишляєш самогубства?", то в них мається на увазі ві-дповідь, яку вам  хотілося б почути. Якщо людина відповість "Ні", то вам швидше за все не вдасться допомогти у вирішенні кризи.

Кращий спосіб втрутитися у кризу – це дбайливо поставити пряме запитання: "Ти думаєш про самогубство?". Воно не при-зведе до подібної думки, якщо в людини її не було, навпаки, коли він думає про самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому не-байдужі його переживання і хто згодний обговорити цю заборо-нену тему, то він часто почуває полегшення і йому дається мож-ливість зрозуміти свої почуття і досягти порозуміння.

Слід спокійно і дохідливо запитати про тривожну ситуацію, наприкладі, "Відколи ви вважаєте своє життя настільки безнадій-ним?", "Як ви думаєте, чому у вас з'явилися ці почуття?", "Чи є у вас конкретні думки про те, яким чином покінчити із собою?", "Якщо ви раніше міркували про самогубство, що вас зупиняло?". Щоб допомогти суїциденту розібратися у своїх думках, можна іноді перефразувати, повторити найбільш істотні його відповіді: "Іншими словами, ви кажете...". Ваша згода вислухати й обгово-рити те, чим хочуть поділитися з вами, буде великим полегшен-ням для зневіреної людини, що боїться , що ви її засудите.

 Не пропонуйте неможливого.

Одним з важливих механізмів психологічного захисту є ра-ціоналізація. Після того, що ви почули від когось про суїцидаль-ну погрозу, у вас може виникнути бажання сказати: „Ні, ви на-справді так не думаєте". Для цих висновків найчастіше немає ні-яких підстав, за винятком вашої особистої тривоги.

Причина, з якої суїцидент посвячує вас у свої думки, скла-дається з бажання викликати стурбованість його ситуацією. Якщо ви не виявите зацікавленості і чуйності, то депресивна людина може сприйняти судження типу: "Ви насправді так не думаєте", як прояв байдужості і недовір‘я. Якщо вести з ним бесіду з тур-ботою, то це значно знизить погрозу самогубства. У протилеж-ному випадку його можна довести до суїциду банальними розра-дами, саме тоді, коли він має потребу в щирій, турботливій і від-вертій зацікавленості в його долі.

Суїцидальні люди із презирством відносяться до зауважень типу: "Нічого, нічого, в усіх є такі ж проблеми, як у тебе" та ана-логічних кліше, оскільки вони різко контрастують із муками, які вони переживають. Ці висновки лише мінімізують, принижують їхні почуття і змушують відчувати себе ще більш непотрібними.

 

Запропонуйте конструктивні підходи.

Замість того, щоб говорити суїциденту: "Подумай, який біль принесе твоя смерть близьким", попросіть поміркувати про альтернативні рішення, що, можливо, ще не приходили йому в голову.

Якщо кризова ситуація й емоції виражені, то далі слід з'ясу-вати, як людина вирішувала подібні ситуації в минулому. Це на-зивається "оцінкою засобів, що можуть вирішити проблему". Во-на включає вислуховування опису попереднього досвіду в анало-гічній ситуації. Для ініціювання можна поставити запитання: «Чи не було у вас раніше подібних переживань?». У вас є унікальна можливість спільно розкрити способи, якими людина справляла-ся з кризою в минулому. Вони можуть бути корисними для вирі-шення і наявного конфлікту.

Постарайтеся з'ясувати, що залишається, принаймні, пози-тивно значимим для людини. Що він ще цінує? Відзначте ознаки емоційного пожвавлення, коли мова зайде про ''найкращий" час у житті. І тепер, коли життєва ситуація проаналізована, чи не вини-кло будь-яких альтернатив? Чи не з'явився промінь надії?

 Вселяйте суїциденту надію.

Психотерапевти давно дійшли висновку, що дуже важли-вим є зосередження на тому, що люди говорять чи почувають. Коли сховані думки виходять на поверхню, лихо здається менш фатальним і більш розв'язуваними. 

Надія допомагає людині позбавитись думок про самогубст-во. Надії повинні бути обґрунтованими: коли корабель розбива-ється об каміння, є різниця між надією доплисти до найближчого берега і досягти протилежного берега океану. 

 Оцініть ступінь ризику самогубства.

Крім надії в людині, постарайтеся визначити серйозність можливого самогубства. Адже наміри можуть відрізнятися, по-чинаючи зі скороминущих, розпливчастих думок про такі "мож-ливості" і закінчуючи розробленим планом суїциду шляхом отру-єння, стрибка з висоти, використання вогнепальної зброї чи моту-зки. Дуже важливо виявити й інші фактори, такі, як алкоголізм, вживання наркотиків, ступінь емоційних порушень і дезорганіза-ції поведінки, почуття безнадійності і безпорадності.

Незаперечним фактом є те, що чим більше розроблено ме-тодів самогубства, тим вище його потенційний ризик. Дуже мало сумнівів у серйозності ситуації залишається, наприклад, якщо депресивний юнак, не ховаючись, дарує комусь свій улюблений магнітофон, з яким він нізащо б не розлучився. У цьому випадку ліки, зброю чи ножі варто забрати подалі.

Не залишайте людину сам на