Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

Основні напрямки боротьби зі страхом:

Свідоме розуміння мети бойового завдання.

Цілеспрямована дія або бездіяльність призводить, навпаки, до перемоги страху.

Формування військової майстерності.

Особистий приклад командира.

Перебування воїнів у групі (не залишати воїна на самоті).

Добре психологічне самопочуття.

Добрий фізичний стан.

Знання сутності страху й прийомів боротьби з ним.

Виховання відваги, що становить наступний компонент психологічної готовності.

Вольовий компонент свідчить про здатність долати труднощі сучасного бою, сміливо діяти. 

Виходячи із змісту психологічної підготовки, необхідно виділити три її види:

•загальну;

•спеціальну;

•цільову.

Зміст і завдання кожного виду психологічної підготовки відрізняються. В ході загальної психологічної підготовки у воїнів формується усвідомлення необхідності виконання свого конституційного обов’язку, впевненість у своїх силах і бойовій техніці, правдиве уявлення про характер сучасної війни, засоби її ведення, труднощі, які необхідно подолати для перемоги. Загальна психологічна обстановка тісно пов’язана з гуманітарною підготовкою. Часто вона провадиться в межах того ж самого заняття. Завданнями загальної психологічної підготовки є:

•формування у воїнів психологічної готовності до початку війни, до першого бою;

•формування психологічної стійкості воїнів;

•виховання в особового складу віри в силу і надійність нашої зброї та бойової техніки;

•формування психологічної готовності військового підрозділу до активних та узгоджених дій;

•підготовка офіцерського складу до ефективного управління особовим складом в умовах сучасного бою;

•накопичення особистого досвіду напруженого стану психіки і поступове зняття цієї напруженості;

•функціональний розвиток психіки військовослужбовця і формування на цій основі особистості воїна тощо.

Специфіка діяльності різних видів збройних сил, родів військ потребує її врахування в здійсненні психологічної підготовки. Тому поряд із загальними завданнями психологічної підготовки вирішуються й специфічні.

Спеціальна психологічна підготовка повинна враховувати специфіку роду військ і бойової спеціальності. З цією метою на заняттях створюється обстановка, яка характеризується напруженістю, наявністю елементів ризику і раптовості, необхідністю прийняття нешаблонних рішень в умовах обмеженого часу та високої відповідальності за результати військової діяльності. Методичною основою для організації спеціальної психологічної підготовки є професіограми провідних військових спеціальностей, під якими розуміють системний опис професіональної діяльності спеціалістів. Вони дають опис професійно важливих рис і якостей, які повинні формуватися у процесі бойової та гуманітарної підготовки.

Цільова психологічна підготовка слугує для забезпечення вирішення конкретних завдань: маршу, бойового десантування, наступу тощо. Вона може бути розподілена на ряд етапів:

1 етап перед виконанням бойового завдання відбувається мобілізація особового складу на виконання завдання;

2 етап безпосередньо в ході виконання бойового завдання підтримання бойової готовності, бажання до прояву ініціативи, попередження негативних психічних станів;

3 етап після виконання бойового завдання зняття психічної напруженості, відновлення бойової готовності, підтримання пильності, попередження благодушності та розслабленості, мобілізація особового складу на виконання нових бойових завдань.

Психологічна підготовка особового складу поряд із іншими компонентами включає формування психології військового колективу. Позитивно спрямована психологія колективу активно впливає на поведінку воїна, характер сприйняття їм подій і умов обстановки, дисциплінує його. В той же час негативна спрямованість психології колективу може виражатися у хибному колективізмі, круговій поруки, у групових порушеннях військової дисципліни тощо.

Процес психологічної підготовки у загальному вигляді здійснюється таким чином. Спочатку воїнів докладно інформують про особливості й умови бойової діяльності, про труднощі виконання бойового завдання і про шляхи їх подолання. В ході бойової підготовки моделюється зовнішня картина бойових дій, динаміка виконання бойових завдань, тобто такі умови бойової обстановки, які, відображаючись у свідомості воїнів, викликали б психічні реакції, подібні до тих, які можуть виникнути в реальному бою. Воїни на практиці включаються в активну навчальнобойову діяльність подолання труднощів і перешкод, характерних для бою, і цим самим оволодівають своєю військовою спеціальністю. Насиченість занять і навчань психологічними факторами бою спочатку створює в особового складу значну психічну напруженість. При цьому пояснення воїнам необхідності подолання труднощів і виконання поставленого завдання формує в них стійкі мотиви успішного виконання своїх обов’язків у навчальному бою. Ці мотиви стають ще стійкішими, якщо воїни самостійно аналізують важливість виконання наказу, необхідність подолання перешкод сучасного бою. Формування мотивації бойової діяльності допомагає воїнам легше морально підготуватися та мобілізувати свої можливості, переборюючи при цьому психічну напруженість, та виконувати поставлене завдання.

Бойові дії проходитимуть в умовах проведення противником широкомасштабних психологічних операцій і будуть відрізнятись рішучим і високоманевреним характером, динамічністю і напруженістю, швидкими і різкими змінами обстановки, широким застосуванням різноманітних прийомів, способів і засобів збройної боротьби. Для них буде характерною обстановка надзвичайно високої інтенсивності інформаційнопсихологічного впливу на військовослужбовців і місцеве населення районів локальних конфліктів.

У бою люди поводяться порізному. В одних важка і небезпечна для життя обстановка бою викликає характерне бойове збудження, що призводить до загострення всіх органів почуттів, уваги, пам'яті і мислення, що сприяє цілеспрямованості й активності дій. В інших, навпаки, під впливом виникаючих у ході бою негативних почуттів і загального стану психіки може знижуватися чутливість, сповільнюватися реакція на зовнішні подразники, порушуватися координація і стійкість рухів і дій, послаблятися увага і пам'ять, що знижує чи ставить під загрозу результативність їхньої