Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

наявністю “втрат” у живій силі і техніці;

наочністю зовнішньої картини бойової дійсності (втрати, руйнування, пожежі тощо);

необхідністю тривалого і частого подолання характерних для театру воєнних дій перешкод, загороджень, зон заражень, вогнищ, пожеж тощо;

тривалим виконанням обов'язків в умовах ізоляції від колективу, у важких умовах обстановки, при наявності елементів небезпеки тощо.

Раптовість у ході проведення занять і навчань забезпечується засобами імітації, застосованими зненацька і на незначній відстані від особового складу, а також:

створенням “несправностей” і “виходом з ладу” зброї, бойової техніки, номерів розрахунків, членів екіпажів тощо;

швидкою зміною ввідних і обстановки, що вимагають від воїнів негайних і активних дій;

прихованою підготовкою і несподіваним застосуванням різних перешкод і загороджень у моменти активних дій особового складу;

активними зухвалими діями противника;

несподіваним проведенням бойових тривог;

проведенням занять і навчань на незнайомій місцевості й ін.

Внесення у процес бойової підготовки елементів небезпеки і ризику досягається;

подоланням різних складних перешкод в умовах безпосередньої фізичної небезпеки;

метанням бойових гранат в атаці на ходу, без зупинки;

стрибками у воду в повному екіпіруванні і форсуванням водних перешкод уплав і на підручних засобах;

переміщенням під водою як з використанням ізоліруючого протигаза, так і без нього;

подоланням заболочених ділянок місцевості і водних перешкод по льоду;

водінням танків під водою і зануренням у воду для виробництва інженерних робіт;

стрільбою штатним снарядом і проведенням стрільб у нічний час;

активним  захистом  від  пожеж;

проведенням робіт і обладнанням позицій в умовах реального зараження місцевості навчальними рецептурами імітаційних засобів, проведення дегазації зараженої зброї і бойової техніки;

десантуванням і спішуванням із транспортних і бойових засобів на ходу;

обкатуванням танками і пересуванням десантом на танках;

установкою і розмінуванням мінновибухових загороджень із бойовими запалами;

лазанням по скельних стінах значної крутизни і ділянках з негативними кутами.

Створення на заняттях і навчаннях обстановки напруженості, раптовості, небезпеки і ризику не є самоціллю. Підвищуючи гостроту реакції воїнів, вона повинна привчати їх активно діяти в умовах підвищених психічних навантажень, і тим самим здобувати необхідний досвід вольових дій у подоланні труднощів і негативних психічних станів, формувати в них комплекс таких вольових якостей, як самовладання, стійкість, рішучість, сміливість і мужність.

Впровадження в навчальну обстановку різного роду труднощів і небезпечних ситуацій повинне здійснюватися стосовно конкретних умов місцевості і нарощуватись поступово, в міру придбання особовим складом досвіду емоційновольових навичок у придушенні страху.

Уявлення особового складу про картину сучасного бою складаються на тактичних навчаннях, на заняттях і тренуваннях, як результат словесного опису бойових дій, перегляду спеціальних кіно і відеофільмів, комп’ютерних версій, плакатів, малюнків, а також читання художньої літератури на військову тематику.

Однак копіювання однієї зовнішньої картини бою не забезпечує створення психологічної обстановки, наближеної до бойової. Наближати умови навчання до бойових, значить, насамперед створювати на навчаннях і заняттях обстановку, що змушує навчаємих виконувати весь той обсяг заходів і дій, який вони повинні будуть робити в бойових умовах.

Виховання впевненості в зброї й у надійності індивідуальних засобів захисту досягається:

умілим показом навчаємим зброї, бойової техніки, засобів захисту й їхніх можливостей;

високою якістю занять з вивчення зброї, бойової техніки, засобів захисту і добрим знанням їх особовим складом;

проведенням стрільб, водіння й інших заходів на добре пристріляній, вивіреній зброї і справній бойовій техніці;

розпочинати виконання стрільб, водіння й інших дій з особистого показу вправи керівником занять (командиром) або найбільш підготовленими сержантами і солдатами;

систематичними заняттями і тренуваннями при зброї, бойовій техніці.

Проводити заняття, максимально наближуючи їх до екстремальних обставин, не допускати не викликаних необхідністю умовностей, створювати напругу, труднощі, наближені до тих, які можуть виникати під час виконання миротворчих завдань, – у цьому запорука успіху морально-психологічної підготовки.

Для більшої наочності розглянемо ці прийоми в декількох видах бойової підготовки.

У процесі занять із вогневої підготовки

Головне в психологічному загартуванні на заняттях з вогневої підготовки – прищеплення особовому складу впевненості у своїй зброї, виховання активності, рішучості і самостійності під час виконання миротворчих завдань.

З цією метою необхідно підвищувати інтерес особового складу до вивчення зброї і правил стрільби: демонструвати її можливості і ефективність вогню; організовувати змагання на правильність і швидкість виконання нормативів; навчати в обмежений час усувати несправності і затримки при стрільбі; тренувати в підготовці вихідних даних в корегуванні вогню в обмежений час, у складних умовах обстановки тощо.

Дії особового складу повинні обмежуватися за часом і обов'язково оцінюватися командиром на кожному занятті.

Впевненість у діях зі зброєю приходить у результаті багаторазових тренувань, ефективність яких значно підвищується, якщо особовий склад навчений навичкам самоконтролю.

Для розвитку навичок самоконтролю під час стрільби доцільно розміщати окремі мішені на великих фанерних щитах, що дозволяють навчаємим бачити усі свої пробоїни, самим визначати середню позначку влучення, помилку й її причину. Цей спосіб дає можливість наочно навчати особовий склад веденню влучного вогню.

Розвитку в особового складу звички до самоконтролю сприяють доповіді навчаємих по закінченні стрільби, в яких вони дають оцінку