Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

здатність до розслаблення і перепочинку в умовах важкої обстановки; основні способи, що рекомендуються для індивідуальної і групової профілактики психічних травм, відносяться до поведінкових аутогенних методів релаксації;

морально-психологічне самонавіювання і тренування шляхом повторної мислячої уяви всіх ситуацій бою і дій у цих умовах;

дотримання особовим складом здорового способу життя, відсутність або мінімальне поширення шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркоманія);

правильно збалансоване харчування;

систематична фізична підготовка. В осіб, що постійно займаються фізичними вправами, розвиваються позитивні зміни в організмі, в тому числі у функціональному стані систем, що зазнають найбільший вплив психогенних факторів.

На підставі узагальнених літературних даних пропонуються комплексні рекомендації щодо попередження впливу психогенних факторів до початку бойових дій:

1. Психологу частини разом із командуванням необхідно створити систему психологопедагогічного навчання командирів усіх ступенів і всього особового складу методам розпізнавання психічних порушень. У ході занять із бойової та гуманітарної підготовки необхідно викладати основи психології і тренуватись із використанням спрощених методик оцінки психічного стресу, щоб кожен військовослужбовець міг подолати стрес за допомогою неважких прийомів.

2. На заняттях із бойової підготовки психологу необхідно надавати поради командирам з проведення занять, наближуючи їх до бойових обставин настільки, наскільки це можливо в “сучасних” умовах.

3. Важлива роль у підвищенні стійкості до стресу відводиться фізичній підготовці.

4. Сюди же можна віднести пропаганду серед особового складу здорового способу життя і правильно збалансоване харчування.

5. Застосовування різних методів попередження психотравм: релаксація, медитація, обговорення й ін.

Завдання морально-психологічної підготовки ефективно вирішуються тоді, коли особовий склад у ході бойового навчання мусить долати труднощі, подібні до труднощів сучасного бою. В іншому випадку буде натаскування, малокорисна зовнішня активність людей без їх внутрішньої роботи над собою.

Декілька рекомендацій військовому психологу з профілактики і терапії БПТ у бою:

1. Чим тривалішим є вплив травмуючої ситуації, тим більша ймовірність розвитку БПТ. Доведено, що недоцільно тримати особовий склад на передовій більше 2530 діб.

2. Психологічно стійка поведінка офіцера породжує активну установку у солдатів на подолання страху, високих фізичних навантажень.

3. Організація нехай короткочасного, але ефективного відпочинку.

4. Особовий склад повинен вживати їжу, яка багата білками з великим змістом тирозину.

5. Необхідно вимагати, щоб особовий склад регулярно отримував комплекс полівітамінів і багато вітаміну С.

6. Застосовувати такі методи попередження БПТ, як обговорення й аналіз стресу.

7. Своєчасне моральне стимулювання військової праці.

Практичну допомогу психологу в діагностуванні психічного стану військовослужбовців на полі бою і вибору заходів психологічної підтримки надасть таблиця, що наводиться нижче.

Обсяг першої психологiчної допомоги

на полi бою у залежності від вираженостi психічної реакції

Тип психічної реакціїСимптомиЗаходи, що рекомендуються для допомогиЗаходи, що не рекомендуються

Нормальна Тремор, м’язове напруження, пітливість, нудота та незначна  діарея, часте дихання і серцебиття, стурбованість, занепокоєнняІндивідуальна психофізична підтримка, чітке керівництво з виділенням позитивних ситуаційних мотивів, спілкування з товаришами   Фіксувати надлишок уваги на цьому стані, виділяти серйозність положення, висміювати або залишатися безучасним

Знижена активність, депресіяВійськовослужбовці знаходяться в стоячому положенні або сидячи, без руху і розмов, з байдужими обличчямиМ’яко встановити з ними контакт, добиваючись того, щоб вони повідомили про те, що сталося. Виявити увагу і виразити солідарність. Запропонувати просту, рутинну роботу. Забезпечити теплою їжею і сигаретамиПроявляти надмірну жалість, призначати седативні засоби (за виключенням крайніх випадків), гіперболізувати почуття солідарності 

Індивідуальна панікаНерозсудливі спроби до втечі, неконтрольований плач, біг кругамиПроявити доброзичливу твердість. Дати з’їсти або випити щонебудь тепле. Запропонувати закурити. Ізолювати, якщо в тому є необхідність. Виявити співчуття Вживати грубих заходів при ізоляції, обливати водою, призначати седативні засоби (за виключенням крайніх випадків)

Гіперактивність Схильність до сперечань, швидка мова, виконання непотрібної роботи, перестрибування з однієї роботи на іншу, висловлювання нескінченних порад оточуючим Дати виговоритися, заставити виконувати фізичну роботу. Запропонувати з’їсти або випити щось тепле, дати закурити. Здійснювати контроль. Не проявляти інших почуттів  Акцентувати увагу на стані військовослужбовця, вступати з ним у суперечку, призначати седативні засоби

Реакція з перевантаженням фізичних компонентівНудота, рвота, функціональні паралічіПоказати свою зацікавленість, запропонувати просту, неважку роботу. Створити необхідні умови при евакуації в медичний пункт. Утриматися від прояву інших почуттів Говорити потерпілим, що з ними нічого серйозного не сталось, сварити і висміювати, акцентувати увагу на їх стані

В основі сучасної методики терапії психотравм лежать три принципи: своєчасність, наближення місця лікування до поля бою і максимальне скорочення строків лікування, які ми вважаємо можливим запропонувати в наступних рекомендаціях військовому психологу:

1. Розділити потерпілих на хворих із психотичними розладами й осіб, в яких психічні порушення не досягають психотичного рівня. Критерієм сортування є оцінка стану свідомості (порушенанепорушена), рухових розладів (психомоторне збудження ступор), особливостей емоційного стану (страх, тривога, депресія). Важливе значення  в цей період має своєчасне виявлення і евакуація охоплених страхом панікерів та істеричних осіб, які складають групу підвищеного ризику розвитку паніки.

2. Застосовувати безпосередньо на передовій під час тривалого відпочинку такі методи попередження психотравм, як:

релаксація;

самонавіювання;

медитація;

обговорення;

аналіз стресу;

метод зворотного зв’язку.

3. На полковому пункті психологічної реабілітації лікування уражених із БПТ,