Морально - психологічне забезпечення діяльності військ

Людина, що піддалася сильному впливу негативних почуттів, особливо страху, розгубленості, нерідко втрачає контроль над собою, не вживає заходів самозахисту, погано орієнтується в обстановці і може бути охоплена панікою. Характер сучасних збройних конфліктів і війн визначає особливі вимоги до психологічної підготовки особового складу і, насамперед, до його готовності до ведення бойових дій. Вона складається з впевненості в перемозі, готовності до самовідданих дій, правильних уявлень про характер майбутніх бойових дій, прийоми, способи і засоби їх ведення, впевненості в силі своєї зброї, ефективності засобів захисту від зброї противника, віри у свою військову майстерність і командирів. Виховання відповідних якостей у ході бойової підготовки сприяє формуванню у воїнів внутрішньої психологічної готовності до захисту державного суверенітету і територіальної недоторканності Батьківщини.

Найважливішою вимогою до психологічної підготовки є формування в особового складу емоційновольової стійкості – здатності протистояти небезпеці, витримувати негативний емоційний і фізичний вплив на психіку воїнів у бойовій обстановці, а також формування надійності психіки – її здатності зберігати активність і забезпечувати результативність діяльності воїна в складних умовах бойових дій.

У всього особового складу незалежно від спеціальності необхідно в процесі бойової підготовки виховувати високі моральні й естетичні почуття: любов до Батьківщини, честь і гідність, почуття обов’язку й особистої відповідальності, героїчного і піднесеного, колективізм і військове товариство; моральні і вольові якості: чесність і правдивість, самовладання, мужність, стійкість (моральну і фізичну витривалість), сміливість, хоробрість (відвагу), ініціативність, рішучість і активність у діях; розвивати інтелектуальні якості: допитливість, швидкість мислення, професійну пам'ять, спостережливість, а також розвивати функцію сприйняття органів почуттів, швидкість реакції, координацію і стійкість рухів тощо.

У сучасних умовах великого значення набуває підготовка психіки всього особового складу до бойових дій вночі, до виконання самостійних бойових завдань малими групами у відриві від основних сил частини. Це може створювати несприятливий вплив на психіку воїнів і вимагає значно більших витрат моральних і фізичних сил особового складу.

Психологічна стійкість до нічних дій ґрунтується на чітких уявленнях про нічний бій і формується в результаті вироблення в особового складу міцних навичок дій у нічних умовах. Широке проведення нічних тактичних навчань, особливо з бойовою стрільбою, занять і стрільб із приладами нічного бачення, нічні вправи з технікою, водіння, пересування за азимутом, а також спеціальні вправи дозволяють особовому складу придбати необхідні навички ведення бою в нічних умовах і сформувати психологічну стійкість до нічних дій.

Таким чином, формування високих психологічних якостей являє собою процес цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття і волю людини, на всю його психіку. Психологічні якості людини взаємопов'язані і формуються в єдності і взаємодії. Тому формування їх у ході бойової підготовки повинне здійснюватися як у комплексі, так і шляхом постановки конкретних завдань із розвитку окремих визначених якостей психіки воїнів у взаємодії з проведенням психопрофілактичних заходів.

 

2. Основні методи психологічної підготовки особового складу до бойових дій

 

Методи психологічної підготовки особового складу

Якісна психологічна підготовка й ефективне розв'язання її завдань досягаються умілим застосуванням різноманітних прийомів і способів впливу на психіку військовослужбовців у бойовій і гуманітарній підготовці. Ті прийоми і способи, які застосовують систематично і які дають позитивні результати, називаються методами психологічної підготовки. За характером застосування та впливу на психіку військовослужбовців дані методи поділяються на вербальні, практичні та методи емоційновольової саморегуляції.

До вербальних методів належать: переконання, навіювання, психологічна консультація. Головне призначення цих методів полягає у тому, щоб викликати бажані зміни у психіці воїнів і психології військового колективу, і на цій основі сформувати у них стійкі звички поведінки.

Переконання – основний метод психологічної підготовки, який забезпечує ефективність усіх інших методів психологічної підготовки, а також лежить в основі діяльності та поведінки військовослужбовця. Переконаннями є такі знання, які для військовослужбовця мають особистий смисл, тобто вони формують його свідомість і світогляд.

У процесі психологічної підготовки солдатів необхідно переконувати не лише словами, а й на власному прикладі, бо не даремно ж кажуть: "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути". З цієї точки зору дуже корисними є зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та сучасних локальних військових конфліктів: "афганцями", учасниками миротворчих операцій. Такі зустрічі, зазвичай, добре впливають на емоційновольову сферу особистості військовослужбовця.

У роботі з особовим складом офіцеру допомагає знання основних умов ефективності переконання:

його особиста переконаність і захопленість військовою справою;

всебічна та глибока професійна його підготовленість;

знання й вміле використання індивідуальних психологічних особливостей військовослужбовців та елементів психології військового колективу;

вміння контактувати з підлеглими, здобувати їх довіру; 

логіка, ясність і правдивість у викладанні матеріалу; 

відвертість, емоційність і власний оптимізм;

уміння доводити, заперечувати та пояснювати різноманітні твердження, вміло використовуючи факти та приклади; 

педагогічний такт тощо. 

Таким чином, психологічний механізм переконання полягає в тісному його зв'язку із світоглядом і волею воїна. Переконання безпосередньо впливають на зміст мотивів діяльності воїна та формують його настанову. Переконаність – основа таких вольових рис, як мужність, рішучість, вірність ідеалам, стійкість, які допомагають йому успішно оволодівати необхідними навичками, долати труднощі військової служби.

Навіювання. Воно спрямоване до підсвідомості військовослужбовця, розраховане на некритичне сприйняття інформації і має на меті сформувати