Наступність у змісті дошкільної та початкової шкільної освіти

Слід зауважити, що у дошкільній педагогіці та дидактиці початкової освіти поняття компетентність та компетенція трактуються, по суті, однаково, хоча конкретні визначення цих понять дещо різняться. Відрізняються і способи класифікувати, тобто виділити певні види компетенцій та компетентностей. Зокрема, у дошкільній педагогіці усталилося поняття життєвої компетентності (зміст цього поняття розглянуто вище). У початковій освіті компетентнісний підхід розглядається як спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, міжпредметна і предметна. Вчені, зокрема. О. Савченко у книзі «Дидактика початкової освіти», наводять такі визначення цих понять:

Компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Компетенція – суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.

Життєва компетентність – здатність особистості мобілізувати знання та досвід у реальній життєвій ситуації. Характеристики життєво компетентної особистості: знає, вміє, хоче, діє.

Визначення основних компетентностей дається у Державному стандарті початкової освіти.

Ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

Ключова компетенція – об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини. До ключових компетенцій молодшого школяра автори відносять вміння вчитися, загальнокультурну, громадянську, здоров’язбережувальну, соціальну компетентності та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій.

Міжпредметна компетентність – здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей.

Предметна компетентність – освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням.

Предметна компетенція – сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює.

Тут же знаходимо розкриття сутності деяких ключових та предметних компетентностей і компетенцій:

1) громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) комунікативна компетентність – здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

3) соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі;

4) міжпредметні естетичні компетентності – здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;

5) предметна математична компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

6) предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина – природа».

Зміст інших ключових компетентностей молодшого школяра можна обґрунтувати на основі аналізу змісту відповідних освітніх ліній Державного стандарту початкової освіти.

Загальнокультурна компетентність передбачає вміння:

• поважати традиції, звичаї України;
• володіти досягненнями національної культури;
• толерантно ставитись до культури і традицій інших народів;
• потреба в художньо-творчій самореалізації та духовному вдосконаленні;
• володіти загальнолюдськими цінностями, нормами гуманістичної моралі.

Компетентність саморозвитку і самоосвіти («уміння вчитися») виявляється в уміннях:

• володіти загальнонавчальними уміннями як основою самоосвітньої діяльності;
• уміння організувати свій час, керувати собою і своєю поведінкою;
• розвиненість пізнавальних психічних процесів: мислення, пам’яті, уваги;
• вміння переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв'язання проблеми;
• уміти виконувати диференційовані, творчі завдання, брати участь в інтелектуальних, розвивальних, пізнавальних іграх.

Здоров’язбережувальна компетентність передбачає:

• відповідальне ставлення до власного життя і здоров’я, уміння уникати небезпечних ситуацій;
• володіння навичками особистої гігієни і самообслуговування;
• зацікавленість у регулярних заняттях фізичними вправами;
• зміцнення здоров'я шляхом активного відпочинку;
• наявність початкових уявлень про згубні звички: алкоголізм, наркоманію, паління.

Інформаційна компетентність виявляється у:

• умінні працювати з підручниками, словниками, пам’ятками;
• умінні користуватися художньою літературою, енциклопедичною літературою, картами, таблицями, схемами, репродукціями тощо;
• умінні опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння;
• впевненому і критичному використанні інформаційно-комунікаційних технологій для навчання, дозвілля та спілкування;
• розвиненому алгоритмічному, логічному та критичному мисленні.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

На рис. 1 представлено модель компетентного випускника початкової школи, розроблену з врахуванням ключових компетентностей, які повинні сформуватися за період навчання у початковій школі.