Наступність у змісті дошкільної та початкової шкільної освіти

Забезпечення наступності між дошкільним закладом та початковою школою у змісті освіти, перш за все, пов’язане із розробкою стандартів освіти на різних її етапах. Тому після введення у дію в 2011 р. нового Державного стандарту початкової освіти постало питання про узгодження з його концептуальними засадами стандарту дошкільної освіти. Саме тому у 2012 р. було розроблено нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти, у якому уточнено засади впровадження у дошкільну освіту компетентнісного підходу та визначено основні компетентності, які мають бути сформовані у випускника дошкільного закладу (майбутнього першокласника).

Компетентнісний підхід, на думку авторів нової редакції Базового компоненту (БК), передбачає спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, навченості та вихованості дитини), що зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх ліній (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Увага педагога має спрямовуватися на головні лінії розвитку фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини.

Життєво компетентний дошкільник, як вказується у БК, поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях.

Було також змінено структуру Базового компоненту, зокрема, зміст дошкільної освіти визначено не за сферами життєдіяльності, а, так як і у Державному стандарті початкової освіти, за освітніми лініями. Кожна із освітніх ліній спрямована на формування у дитини певних складових життєвої компетентності. Структура Базового компоненту представлена на рис. 2. (див. сторінку 16).

Чи можна стверджувати, що після введення у дію нових стандартів дошкільної та початкової шкільної освіти встановлено наступність у змісті освіти на цих етапах? Порівнявши структуру БК та Державного стандарту початкової освіти, можна відзначити, що вони побудовані на однакових принципах. Зокрема, у обох документах визначено інваріантну та варіативну складові. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти також формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров’я і фізична культура», «Технології» та «Мистецтво». Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. У БК підкреслюється, що виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

Варіативна складова змісту дошкільної освіти визначається дошкільним навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів дітей та (або) побажань батьків або осіб, які їх замінюють. Варіативна складова змісту дошкільної освіти у БК представлена 4 освітніми лініями («Комп’ютерна грамота». «Іноземна мова». «Хореографія» та «Шахи»). В той же час підкреслено, що варіативна складова освітньої діяльності навчального закладу може бути розширена іншими видами дитячої діяльності відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників. У початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.

Звичайно, певні відмінності у структурах БК та Державного стандарту початкової освіти наявні, адже наступність не означає їх повної тотожності. Так, до прикладу, іноземна мова у змісті початкової освіти входить уже не до варіативної, як у дошкільній освіті, а до інваріантної складової змісту (освітня галузь «Мови і літератури»).

Для прикладу наведемо визначені у стандартах дошкільної та початкової шкільної освіти мету і завдання освітньої роботи з дітьми по одній з освітніх ліній (природознавство).

У БК відзначається, що зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.

У Державному стандарті початкової освіти визначено, що метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

• виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
• формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
• розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
• забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
• засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
• оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.
• Можемо зробити висновок, що у початковій школі робота з формування у дітей екологічної культури має продовжуватися, набувати нового, вищого рівня, домірного інтелектуальним та емоційно-вольовим можливостям молодших школярів.

У той же час, не можна стверджувати, що у встановленні наступності між дошкільним закладом та початковою школою у змісті освіти немає проблем. Дослідники відзначають, що хоча на сьогодні стандарти дошкільної та початкової шкільної освіти окреслені, реальна практика вражає різноманітністю. Особливо це притаманно дошкільній ланці: у різних типах дошкільних закладів дітей навчають та розвивають за різними програмами, причому маються на увазі на лише рекомендовані Міністерством освіти та науки України та апробовані часом відомі програми («Я у Світі», «Впевнений старт», «Дитина в дошкільні роки», «Українське дошкілля», «Дитина» тощо), а й чималу кількість різноманітних «авторських» програм, не всі з яких пройшли бодай найелементарнішу науково-методичну експертизу. Додаймо до цього захоплення практиків зарубіжними педагогічними системами, які далеко не завжди відповідають державному стандарту освіти. У школі ситуація видається трохи кращою, проте й тут, як свідчить аналіз педагогічної преси, вчителі мають деякий вибір.

Зрозуміло, що при такій різноманітності програм та технологій про справжню наступність між дошкільною та початковою шкільною освітою у змісті навчання говорити важко. Проте деякі загальні висновки зробити можна. Головний з них – явне звуження змісту освітньої роботи з дітьми при переході з дитячого садка до школи. У першому класі (яку б із програм ми не взяли) втрачаються чимало змістових ліній у ознайомленні дітей з природою, художньою культурою, формуванні історико-географічних уявлень. Це звужує пізнавальні інтереси дітей, збіднює загальний кругозір. Залишаються незадіяними творчі можливості учнів, розвиткові яких надавалося значної уваги в дошкільні роки (самостійне експериментування, творче конструювання, художня діяльність тощо).