Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов)

Київський нацiональний лiнгвiстичний унiверситет

 

Кислицина Наталiя Миколаївна

 

УДК 811. 161. 1: 811. 161. 2: 811. 111

 

 

Спецiальнiсть 10. 02. 17 – порiвняльно-iсторичне i типологiчне мовознавство

 

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата фiлологiчних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана на кафедрi української мови Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Мiнiстерство освiти i науки України.

Науковий керiвник доктор фiлологiчних наук, професор Соколовська Жанна Павлiвна, Таврійський національний університетiм. В. І. Вернадського, кафедра української мови, професор.

Офiцiйнi опоненти: доктор фiлологiчних наук, професор Манакiн Володимир Миколайович, Кiровоградський державний педагогiчний університет iменi Володимира Винниченка кафедра загального та росiйського мовознавства, завiдувач кафедри, проректор з наукової роботи кандидат фiлологiчних наук, доцент Бистров Якiв Володимирович, Прикарпатський університет iменi Василя Стефаника, кафедра англiйської фiлологiї, доцент.

 

 

Застосування міждисциплінарного підходу в сучасних порівняльних дослідженнях із лексичної семантики надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок. Урахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об'єднання слів як невід'ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. Контрастивне дослiдження лексико-семантичних об'єднань слів різних мов сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів.

У цьому плані на особливу увагу заслуговує вивчення оцінки як мовної категорії. В сучасних дослідженнях семантики оцінки спостерігається зміщення інтересу від вивчення оцінних значень одиниць однієї мови (С. С. Грiгорян, С. В. Сiмакова, М. С. Ретунська) до зіставлення даного явища в різних мовах (О. М. Вольф, В. М. Телія, Н. Д. Арутюнова, О. Л. Безсонова, Т. А. Космеда). Такий підхід передбачає реконструкцію фрагментів мовної картини свiту (МКС), виявлення спільного й відмінного в семантиці лексичних одиниць, що мають оцінне значення.

Реферована дисертація присвячена зіставленню якісних прикметників, що виражають узагальнену позитивну оцінку (хороший, добрий, good), у російській, українській та англійській мовах. Під узагальненою позитивною оцінкою загальнооцінних прикметників (О. М. Вольф, Н. Д. Арутюнова) в роботі розуміється холістична оцінка, що характеризується комплексністю змісту. Для загальнооцінних прикметників (ЗП) основною є не ознакова, дескриптивна семантика, характерна для частковооцінних прикметників, що виражають конкретну оцінку (старанний, охайний), а саме оцінна, що дозволяє висловити відношення суб'єкта до об'єкта і є властивою для об'єкта на основі сукупності його ознак і якостей.

Дослiдження оцiнних значень ЗП базується на положеннi про семантичну структуру слова Ж. П. Соколовської, згiдно з яким основною граничною одиницею лексико-семантичного ярусу є семема – окреме значення слова чи лексико-семантичний варiант. Семема, у свою чергу, має складну структуру, одним iз компонентiв якої є смисл. Пiд смислом у проведеному дослiдженнi розумiється предметно-логiчна частина семеми. Для позначення компонентiв смислу застосовується термiн “сема”.

Для виявлення й пояснення подібного та специфічного, що існує між фрагментами МКС і відповідає за вираження узагальненої позитивної оцінки в російській, українській та англійській мовах, була сформульована така робоча гіпотеза: оцінка як частина загальної аксiологiчної настанови i як компонент лексичного значення слова (ЛЗС) має безпосередню лінгвістичну релевантність i може бути досліджена на конкретному мовному матеріалі.

Контрастивне вивчення оцінних значень одиниць рiзних мов сприяє виявленню семантичних особливостей вираження узагальненої позитивної оцiнки цими мовами та виступає як лiнгвiстична основа для реконструкцiї фрагментів МКС.

Актуальність дослiдження визначається зростанням інтересу до вивчення мовної картини світу і способів її експлікації в різних мовах. На сучасному етапі розвитку мовознавства питання про відмінності у способах мовного відображення дійсності належить до числа найбільш важливих. Тенденції до самовизначення націй зумовлюють пріоритетну спрямованiсть уваги вчених до національної самобутності, до виявлення відмінностей у способі життя, культурі, мовній ментальності лінгвосоціумів. Вирiшення цiєї проблеми та її окремих моментiв допомагає виявити специфiку сприйняття етносом дiйсностi; рiзного, за словами Вiльгельма фон Гумбольдта, “бачення” людиною оточуючого її свiту.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконувалася у межах наукової теми “Лексична і граматична семантика у функціонально-стилістичному аспекті” згідно з планом науково-дослідної роботи, що здійснюється на кафедрі української мови Таврійського національного університету iм. В. I. Вернадського (тема затверджена вченою радою ТНУ, протокол № 6 від 20 грудня 2000 року).

Метою дисертаційного дослідження є виявлення спільного й особливого в семантиці загальнооцінних позитивних прикметників як подiбностей і відмінностей ділянок фрагмента МКС зі смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена' в російській, українській та англійській мовах, а також визначення закономірностей семантичнiх розходжень i встановлення їхніх причин.

Для досягнення поставленої в роботі мети і підтвердження сформульованої гіпотези необхiдно було виконати такі завдання:

уточнити зміст основних понять і термінів, що використовуються при дослідженні оцінної семантики;

зібрати мовний матеріал (оцінні прикметники, що виражають узагальнену позитивну оцінку (УПО)) у російській, українській та англійській мовах, на основi чого уточнити набiр суттєвих елементiв смислу;

розглянути лексико-семантичну пiдгрупу прикметників зi смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена' як системне утворення, як фрагмент мовної картини світу та визначити її типологiчнi ознаки;

визначити місце фрагмента мовної картини світу серед