Загальноосвітня школа України в контексті суспільно-політичного життя (1943-1953 рр.)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

На правах рукопису

 

КРАСНОЖОН НЕОНІЛА ГРИГОРІВНА

 

УДК 94 (477) : 373

 

 

07. 00. 01 – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

КИЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та культури України історичного факультету Переяслав-Хмельницького університету імені Григорія Сковороди.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор ШЕВЧУК ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ, професор кафедри історії Київського славістичного університету.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор КУЗЬМИНЕЦЬ Олександр Васильович, начальник кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ України кандидат історичних наук, доцент КУЗНЄЦОВА Людмила Василівна, доцент кафедри історії України Київського національного університету культури і мистецтв.

Провідна установа: Інститут історії України НАН України, відділ історії культури українського народу.

 

 

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Обсяг дисертації 210 сторінок. Вона складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел і літератури (16 сторінок, 198 позицій), 13-ти додатків (на 13 сторінках).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Суспільно-політичні процеси 1943-1953 рр., займаючи особливе місце в новітній історії України, безпосередньо впливали на діяльність загальноосвітньої школи. Сфера освіти невід’ємна від духовних цінностей народу, а її успішний розвиток – вирішальний чинник економічного та соціального зростання держави. У системі освіти загальноосвітня школа є найціннішим скарбом кожного народу. Вона складає фундамент освіченості нації і багато в чому визначає ефективність і наступних сходинок освіти, перш за все вищої. Ступінь розвитку національної культури визначається перш за все змістом діяльності школи. Тому важливо з’ясувати взаємозалежність розвитку загальноосвітньої школи від суспільно-політичних процесів.

Без всебічного і об’єктивного дослідження історії шкільництва не можна відтворити цілісну історичну картину повоєнних років. Відновлення загальноосвітньої школи, загальна спрямованість її діяльності відобразили не лише наявні на той час політичні, соціальні, національні суперечності, але й рівень національної свідомості вчителів та учнів, а також цілий ряд процесів та закономірностей розвитку українського суспільства. Висвітлення цих сюжетів допоможе заповнити істотні прогалини в історіографії загальноосвітньої школи повоєнного періоду.

Актуальність даної теми посилюється тим, що в історичній науці ще існують упереджені оцінки багатьох аспектів загальноосвітньої школи повоєнного періоду. Це стосується шляхів та темпів відродження шкільної освіти, матеріально-технічного забезпечення шкіл, організації навчання та виховання учнів, забезпечення школи вчителями в умовах партійно-ідеологічного тиску.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми “Київська філософська школа в українському державотворенні та культурі” (державний реєстраційний номер 0100U003739), яка включена до тематичного плану Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

Об’єктом дисертаційного дослідження є шкільна освітня система України повоєнних років, специфіка її функціонування в контексті суспільно-політичного життя республіки.

Предметом дослідження є процеси відновлення та функціонування загальноосвітньої школи в повоєнні роки, зокрема, матеріально-виробнича база школи, забезпечення її вчителями, організація навчально-виховного процесу, соціальне становище учнів і вчителів. Складові компоненти загальноосвітньої школи, їх специфічні особливості цілком залежали від спрямованості соціальної, етнонаціональної і культурної політики держави, від її пріоритетів в галузі освіти повоєнного часу. Тому в дисертації також розкриваються наслідки голоду, партійно-державного тиску на вчителів та їх суспільно-політичні позиції.

Мета роботи – на основі вивчення та узагальнення архівних і опублікованих джерел, дослідити та комплексно висвітлити відновлення та становище шкільної освіти України в суспільно-політичних умовах повоєнних років.

Реалізація мети визначає завдання дослідження:

проаналізувати стан висвітлення проблеми і визначити рівень її наукового осмислення, узагальнити історіографічні надбання, оцінити джерельну базу;

з’ясувати фінансове забезпечення, особливості відновлення матеріально-виробничої бази загальноосвітньої школи;

дослідити вплив етнонаціональної і соціальної політики партійно-державного керівництва на функціонування загальноосвітньої школи;

висвітлити організацію навчання та виховання учнів, звернувши увагу на зміст гуманітарної освіти;

дослідити напрямки забезпечення загальноосвітньої школи вчителями, показати їх залежність від тогочасного суспільно-політичного життя;

проаналізувати соціальне становище вчителів;

визначити характер та спрямування партійно-державного контролю за вчителями і учнями та карально-репресивних заходів проти них.

Хронологічні межі роботи охоплюють період від початку звільнення України від німецько-фашистських загарбників до 1953 р. – початку хрущовської “відлиги”. Нижня хронологічна межа визначається початком відбудови зруйнованого в ході війни шкільництва. Верхня хронологічна межа визначена початком складних і суперечливих спроб реформування суспільно-політичного життя освітянської сфери, що розпочалися після смерті Сталіна.

Територіальні межі дослідження окреслюються територією Української РСР відповідно до адміністративно-територіального поділу досліджуваного періоду. Використання у роботі назви “Україна” стосується лише території УРСР у складі СРСР.

Методологічною основою дисертації є загальні наукові принципи об’єктивності та історизму, які дозволяють вивчати суспільні явища, конкретні події і факти в їх динаміці та взаємозалежності. В основу роботи покладені методи загальнонаукові (логічний метод та метод систематизації) та історичні (структурно-логічний, порівняльно-історичний, статистичний).

Наукова новизна дисертації полягає у постановці та розробці проблеми, яка не отримала всебічного і об’єктивного висвітлення в історичних дослідженнях, у встановленні залежності функціонування загальноосвітньої школи від суспільно-політичних процесів. Ряд джерел до наукового обігу залучено вперше. По-новому дається комплексний аналіз