Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА 

 

ЛЄБЄДЄВА ТЕТЯНА БОРИСІВНА

 

УДК 811. 112. 2’ 373. 46

 

 

Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор Пророченко Ольга Петрівна, кафедра німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, професор.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Денисенко Софія Никифорівна, кафедра іноземних мов Українського державного лісотехнічного університету, м. Львів, професор кандидат філологічних наук, доцент Безугла Лілія Ростиславівна, кафедра німецької філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доцент.

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра германської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

 

 

Дослідження закономірностей динаміки розвитку словникового складу мови належить до центральних, магістральних проблем сучасної вітчизняної та зарубіжної лінгвістичної науки, свідченням чого є широке висвітлення цих проблем у працях мовознавців (Будагов Р. О., Гак В. Г., Дешерієв Ю. Д., Домашнєв А. І., Журавльов В. К., Крючкова Т. Б., Розен Є. В., Серебренніков Б. О., Friedhelm D., Keller R., Motsch W., Wilhelm Th., Zimmer D. E. та ін.).

Реферована робота присвячена вивченню динамічних процесів у німецькій військовій лексиці, яка функціонує на території сучасної Німеччини та хронологічно пов’язана з періодом, що починається з 1990 року.

Вибір лексики військової галузі як об’єкта дослідження обумовлений низкою інтра- та екстралінгвальних детермінантів, які дають змогу припустити суттєві зміни цієї лексичної підсистеми німецької мови на сучасному етапі її розвитку. До них, зокрема, можна віднести те, що у лінгвокультурній спільноті Німеччини сформувався новий концептуальний простір внаслідок зміни військової політики та державної воєнної доктрини після об’єднання НДР та ФРН; військова сфера посідає важливе місце у суспільно-політичному житті об’єднаної німецької держави; характер галузевої лексики військової справи передбачає її швидке реагування на динаміку зовнішніх чинників та інтеграцію в інші сфери життя суспільства.

Актуальність обраної теми зумовлена загальною тенденцією в сучасному мовознавстві до дослідження проблеми динамізму мови, а також тим, що, незважаючи на наявність праць, в яких порушуються окремі аспекти динаміки розвитку військової лексичної підсистеми у сучасній німецькій мові (Михайленко Т. Д., Burkhardt A., Buschmann M., Gram A., Grewenig A., Heise I. S.), ще недостатніми є лінгвістична інтерпретація мовних зрушень у даній сфері та осмислення ролі у цих процесах екстра- та інтралінгвальних чинників у нових історичних умовах. Виникає необхідність дослідження динамічних процесів, які мають місце у військовій лексиці в умовах сучасного конвергентного розвитку мови. Проведення цих досліджень має сприяти більш глибокому пізнанню та осмисленню багатогранних процесів взаємодії мови та суспільства.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється у КНЛУ (тема затверджена до виконання Вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Метою дослідження є встановлення основних тенденцій та напрямів розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови, особливостей динамічних процесів, що відбуваються у досліджуваній підсистемі мови за нових історичних умов шляхом з’ясування механізмів дії магістральних екстра- та інтралінгвальних чинників, а також експлікація антропологічного виміру утворення мовних одиниць.

Окреслена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань:

- визначити екстралінгвальні детермінанти, які стимулюють розвиток військової лексики, та проаналізувати факти їх впливу на динамічні процеси у досліджуваній підсистемі, враховуючи їх взаємодію з внутрішньосистемними чинниками;

- виявити основні номінативні процеси, які характеризують досліджувану підсистему мови, та з’ясувати їх характер;

- виокремити основні шари та сфери функціонування військової лексики, яка зазнає історичної мінливості з точки зору застаріння;

- встановити і проаналізувати засоби нової категоризації в картині світу сучасної німецької лінгвокультурної спільноти у сферах, пов’язаних з військовою галуззю;

- розглянути механізми адаптації окремих елементів мовної системи до нових умов їх функціонування, окресливши їх функціональну переорієнтацію;

- вивчити роль та значення англоамериканізмів у становленні та подальшому розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови;

- виділити і охарактеризувати типи англоамериканізмів, що функціонують у досліджуваній лексичній підсистемі німецької мови, визначивши тематичні сфери, які вони обслуговують.

Об’єктом аналізу є німецька військова лексика, яка функціонує на території сучасної Німеччини.

Предметом дослідження є динамічні процеси у військовій лексичній підсистемі німецької мови в межах мовного простору на території сучасної Німеччини, які відбувалися у зазначений період і були обумовлені докорінними суспільно-політичними змінами в житті німецькомовної лінгвокультурної спільноти та мали своїм наслідком кількісні і якісні зміни у військовій лексиці.

Матеріалом дослідження слугували 2500 лексичних одиниць – неологізми, лексеми, що зазнали процесу архаїзації та функціональної переорієнтації, евфемізми, запозичення. Вони були виокремлені із суцільної вибірки