Систематичні методи вивчення взаємозв’язків

Вступ

РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ СТАТИСТИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1 Предмет та завдання статистики сільськогосподарського виробництва

1.2 Система показників статистики сільськогосподарського виробництва

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВАРІАЦІЇ

2.1 Характеристика центру розподілу

2.2 Статистичне вивчення реалізації та форми

2.3 Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного ряду

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ

3.1 Аналітичне групування

3.2 Просто множинна кореляція

3.3 Множинна кореляція

3.4 Непараметрична кореляція

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Проектне завдання з статистики студента 3 курсу групи 

Факультету аграрного менеджменту

Статистичне вивчення ефективності сільськогосподарського виробництва

№

з/п Окупність витрат (вихід валової продукції на 100грн. Витрат), грн., ц/га, Y Рівень спецілізації, % Х1 Фондозабезпеченість господарств, грн.  Х2

1 462 75, 9 1658

2 140 36, 1 898

3 407 70, 5 1524

4 224 41, 2 1145

5 270 62, 5 1055

6 356 62, 7 845

7 204 63, 2 1289

8 395 73, 7 1035

9 215 21 875

10 411 70, 8 1423

11 248 56, 2 996

12 375 58, 2 1629

13 123 12, 2 951

14 103 44, 7 1047

15 182 48, 3 1004

16 155 27, 2 872

17 202 40, 1 1105

18 149 26, 8 863

19 175 38, 4 962

20 110 19, 3 875

  

 

Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і інш. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи. Що ж представляє собою специфічний предмет статистики?

Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність, статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу. Об'єктивні статистичні показники як особливі об'єктивні ознаки характеризуються такими якостями.

Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого. піддаючи спеціальному вивченню суттєві ознаки, виділяючи показники, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв'язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.

Але сам процес суспільного відтворення, який проходить різні присутні йому стадії (виробництво, звернення, споживання і т. п.), відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об'єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об'єктивних ознак, об'єктивних показників суспільного відтворення на різних його стадіях і етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах (суспільних, галузевих, регіональних і т. п.).

Разом з тим, кожний статистичний показник як об'єктивний статистичний факт, об'єктивна риса дійсності отримує відображення в процесі пізнання в статистичному показнику як в особливому розумінні, особливій категорії. Найважливіше завдання статистики – забезпечити достовірність цього відображення.

Ознак і відповідно показників того чи іншого явища дуже багато. Серед них є суттєві, які розкривають важливе, докорінне у явищі, і несуттєві, які виражають короткочасне, зовнішнє, поверхневе, другорядне. Неіснуючі ознаки часто відіграють роль своєрідного кривого дзеркала, затушовує, ховає головні риси явища, створює хибне, перекручене уявлення про характер процесу.

Отже, метою даної курсової роботи є розглянути основні аспекти статистики сільськогосподарського виробництва. На основі проектного завдання визначити систему показників, їх оцінку та кореляційно-регресійний аналіз виробництва льоноволокна.

 

 

Сільське господарство нашої країни – це складний різноманітний об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.

Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки досліджують як економічні, так і соціальні явища і процеси, які відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається при цьому як одна із галузей народного господарства.

При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі матеріального виробництва в літературі по різному трактується зміст галузі і визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства зводять до оброблення сільськогосподарських культур і розведення тварин для отримання продукції рослинництва і тваринництва та первинної переробки рослинної і тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих продуктів рослинного і тваринного походження, які використовуються для харчування населення і промислової переробки.

Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального виробництва, в якому праця людини направлена на розширення відтворення у великих масштабах культурних рослин і тварин, а також