Ознайомлення дітей з корисними копалинами рідного краю у гуртках туристсько–краєзнавчого напрямку (з досвіду роботи)

УКРАЇНА

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ГОРЛІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ М. ГОРЛІВКИ

 

 

Горлівка, 2009 р.

 

Ознайомлення дітей з корисними копалинами рідного краю у гуртках туристсько – краєзнавчого напрямку (з досвіду роботи) : Методичні рекомендації / Укл. О. О. Бульбенко. – Горлівка, 2009 –

Методичні рекомендації керівникам гуртків туристсько – краєзнавчого профілю. Методичні рекомендації містять основні відомості про корисні копалини Донеччини, дві форми проведення занять для гуртківців різного віку та цікаві відомості про гірські породи та мінерали, що можна використовувати при проведенні занять. Методичні рекомендації можуть бути використані у навчальному процесі середніх навчальних закладів та у позашкільній освіті.

Рецензент:

Крайнова Л. В. – кандидат педагогічних наук, доцент Слов’янського державного педагогічного університету

Відповідальний за випуск:

Михайловський М. І.

Директор ЦТКЕ м. Горлівки

Адреса: вул. Нестерова, 111, м. Горлівка-27, Донецька обл., 84627, тел. – факс 8 (0624556132)

 

 

 

Життя сучасної людини не можна уявити без промисловості, транспорту, сільського господарства. А все це не існувало би, коли б не було природних копалин. За невеликим виключенням вони зустрічаються у природі у формі різних сполучень – мінералів та гірських порід. Ретельно оберігає Земля свої таємниці та неохоче розкриває перед людьми двері своїх комор.

Лише щоденна наполеглива праця, помножена на глибоке знання законів геологічного розвитку Землі та утворення різних гірських порід і мінералів, приводить геологів до бажаної мети – відкриттю великих сховищ корисних копалин.

Поняття “гірська порода” і “мінерал” відносяться до основних у геології. Вся товща земної кори складається з різних за якостями, складом та походженням гірських порід. У свою чергу гірська порода побудована із мінералів. Склад та якості гірської породи визначаються складом та властивостями мінералів, з яких вона складається, їх розміром, формою, взаємним розташуванням і силою зціплення між ними.

У спекотний літній день, лежачи на березі річки, ми пересипаємо з руки в руку нагрітий пісок. Це гірська порода. Податлива, слухняна в руках скульптора інша, вже в’язка гірська порода – глина, якій легко можна придати будь – яку форму. Та як не схожий на них базальт – каміння вічності, як його називали у давнину за виняткову міцність. На ньому висікали “ на віковічний час” записи про важливіші події.

Малюючи, ми залишаємо на папері чорний слід м’якого мінералу графіту, з якого зроблений грифель олівця. Маленькі лусочки графіту, залишені на папері, складаються з чистого вуглецю. А ось прозорий з гарними гранями кристалик алмазу – твердішого з твердих на Землі – також складається з чистого вуглецю. Але ж як він не схожий на свого м’якого, аналогічного за складом чорного брата!

Чому такі різні мінерали та гірські породи? Коли ми знаємо умови, в яких утворилися ці чи інші гірські породи та мінерали, то можемо відповісти на ці запитання. Кожна гірська порода, кожний мінерал зберігає в собі свідоцтва тих умов, в яких вони утворилися. Хімічний склад, температура, тиск – ось що розуміється, коли говорять про умови утворення гірських порід та мінералів.

Вивчають мінерали та гірські породи дві самостійні, але близькі геологічні науки: мінералогія та петрографія.

У цьому виданні надані приклади проведення занять для дітей, які займаються у гуртках туристсько – краєзнавчої спрямованості. Перше заняття розраховане на дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням елементів дослідницької та образотворчої діяльності. Друга розробка розрахована на цикл занять з дітьми середнього шкільного віку інтерактивними методами.

 

 

 

Мінерали – поняття дуже широке. Мінералами називаються однорідні за складом та будовою частини гірських порід і руд. Це природні хімічні сполуки, що утворилися в результаті різних геологічних процесів. Мінералів у природі велика кількість. Для вивчення та пошуку їх об’єднують в однорідні групи за хімічним складом та фізичними властивостями.

Більшість мінералів зустрічаються у земній корі у твердому стані. Але є рідкі (самородна ртуть) і навіть газоподібні мінерали (вуглекислий газ, сірководень). Вражаючи різноподібні зовнішні ознаки, за якими мінерали вирізняються один від одного. Перші з них прозорі, інші каламутні, напівпрозорі або зовсім не пропускають світло.

Важливою особливістю багатьох мінералів є їх колір. Так, кіновар завжди яскраво – червона, а малахіт ярко – зелений, за металево – золотистим кольором легко впізнають кубічні кристалики піриту. Дуже важлива зовнішня ознака мінералів – їх форма. Частіше вона кристалічна, але для одних це форма кубу (пірит), для інших – шестигранної призми (берил), для третіх – багатогранника (гранат) тощо. Багато мінералів утворюють напливні маси чудернацької форми, що не мають нічого спільного з кристалами. Наприклад, брунькоподібні виділення малахіту та сталактитоподібні нарости лимоніту.

Одні мінерали настільки міцні, що легко залишають подряпини на склі (кварц, польові шпати, гранат). Інші самі дряпаються уламками скла або лезом ножа (кальцит). Треті м’які, на них можна