Розробка науково-методичних і практичних рекомендацій по розробці та реалізації стратегічного потенціалу ЗАТ «Геркулес»

 

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується як позитивними, так і негативними процесами. З одного боку, протягом декількох останніх років спостерігається ріст промислового виробництва, позитивна динаміка основних макроекономічних показників, підвищення рівня життя населення. З іншого – середньострокові та довгострокові перспективи збереження незначних темпів економічного росту в промисловості залишаються нестійкими і залежать від рівня цін на природні ресурси.

Діяльність підприємств промисловості характеризується низьким рівнем продуктивності праці, відсутністю планування, наявністю складних управлінських проблем. На багатьох вітчизняних підприємствах промисловості вже більше десяти років не впроваджувались нові види продукції , не здійснювалась модифікація, що значно зменшило їхню конкурентоспроможність, були втрачені постійні ринки збуту, а відсутність коштів на маркетингову діяльність значно сповільнює пошук нових споживачів. Тому для відповідності сучасному рівню ринкових відносин на промисловому виробництві необхідна корінна реструктуризація, переорієнтація стереотипів виробничо-господарського механізму і системи управління.

Динамічне довгострокове покрашення позицій підприємств промисловості на ринку неможливе в сучасних умовах без цілеспрямованих усвідомлених дій, що піддаються програмуванню. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба в формуванні стратегії життєздатності. При цьому необхідно врахувати, що діяльність промислових підприємств здійснюється в умовах невизначеності відносно майбутнього впливу несприятливих факторів. Їх дія може суттєво впливати на прибуток суб ’єктів господарювання і навіть призвести до банкрутства. Тому моделювання поведінки промислових систем в гіпотетичних умовах, які формуються зовнішнім середовищем, є важливою науково-практичною проблемою.

Оскільки в Україні з переходом до ринку об ’єктивно склалися умови порушення діяльності промислових підприємств і питання їх виживання у нестійкому ринковому середовище стоїть надто гостро, саме стратегічні аспекти промислового виробництва виходять на перший план. В рамках цієї глобальної проблеми важливо сформулювати чітке уявлення про стратегію життєздатності підприємств промисловості, необхідно встановити економічну природу, принципи, компоненти стратегії та рівні її реалізації.

 Аналіз існуючих підходів до визначення поняття „стратегічного потенціалу” надає підстави до розробки його узагальненого визначення як сукупності обмежених наявних ресурсів та компетенцій підприємства по досягненню глобальних й стратегічних цілей в майбутньому з урахуванням відповідних умов зовнішнього середовища.

Метою даної курсової роботи є розробка науково-методичних і практичних рекомендацій по розробці та реалізації стратегічного потенціалу підприємства як основи діяльності підприємства.

Виходячи з поставленої мети в роботі вирішені наступні задачі:

•розкрита сутність стратегічного потенціалу підприємства;

•розглянуті види та методи оцінки потенціалу підприємства;

•складений стратегічний портрет об’єкту дослідження;

• проведений аналіз привабливості галузі та зовнішнього середовища підприємства з метою визначення можливостей та погроз в його діяльності;

•проведена діагностика внутрішнього середовища підприємства;

•проведений аналіз та оцінка стратегічного потенціалу;

•сформований стратегічний набір підприємства;

•розроблен план розвитку стратегічного потенціалу

Об’єктом дослідження для написання курсової роботи виступає закрите акціонерне товариство «Геркулес»- одне із лідерів виробництва морозива та напівфабрикатів в Україні та Донецькому регіоні.

Предметом дослідження курсової роботи є процес розробки стратегічного потенціалу як основи діяльності підприємства. 

Методологічною та інформаційною основою проведених у курсовій роботі досліджень є спеціальна й методична література зарубіжних і вітчизняних авторів, статистичні дані Міністерства статистики України, періодична та довідкова література, бухгалтерська, статистична й оперативна звітність й інші документи, що стосуються діяльності підприємства, а також, закони та нормативні акти України.

В процесі дослідження були застосовані наступні методи: методи стратегічного планування, методи економіко-математичного і економіко-статистичного аналізу, зокрема методи динамічного і порівняльного аналізу, метод графічного аналізу, методи моделювання і прогнозування, методи оптимізації.

 

 

 

Для забезпечення довготривалого стабільного ефективного господарювання, тобто ефективного використання ресурсів та обміну продуктів, підприємство, в рамках своєї економіки як системи забезпечення раціонального господарювання повинно формувати та використовувати певну інформаційну систему прийняття перспективних рішень. Ця система прийняття рішень, а у подальшому здійснення відповідних заходів та дій, стосується вибору:

•перспективно ефективних, з точки зору майбутнього успіху,напрямів бізнесу;

•типів конкурентної поведінки щодо протидії конкурентам на ринках та в галузях діяльності і щодо здобуття достаньо сильної ринкової позиції в обраних сферах і секторах бізнесу;

•напрямів розвитку бізнесу в цілому та окремих його секторів;

•принципової форми організації (конфігурації) бізнесу в цілому, яка б дозволила підприємству, враховуючи його можливості, ефективно працювати в перспективі, незважаючи на непередбачені події, сильну конкуренцію і внутрішні проблеми.

Тобто, підприємству для успішного тривалого господарювання і розвитку необхідно навчитися визначати лінію довгострокової поведінки і розробляти певний загальний сценарій довгострокового розвитку та діяльності : спрямований на перспективу системний план рішень і дій концептуального характеру щодо вибору сфери (галузі) та напрямів бізнесу, місця (позиції) на ринках дяльності, технологій (задоволення потреб і виробництва), конкурентної поведінки (способів протидії конккурентам та забезпечення конкурентної переваги) на ринках (ресурсів і продуктів) і в галузі (галузях) обраного бізнесу підприємства. Як показує господарська практика малих, середніх і, тим більше, великих підприємств (переважно закордонних), в динамічних конкурентних умовах ринкового середовища без окреслення і оцінки перспективних ніш в бізнесі (перспективних з точки зору успіху, сфер, зон господарювання), без визначення і використання потенціальних переваг, без визначення і запобігання потенційних загроз в бізнесі, без вироблення і дотримання цілісного комплексного концептуального (що стосується лише життєвого важливих для