Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математики

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

 

УДК 517 (07) : 371. 13

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

 

Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математики

 

13. 00. 02 – теорія та методика навчання математики

 

Томащук Олексій Петрович

 

Київ-1999

 

 

Актуальність дослідження. Наприкінці ХХ століття середня загальноосвітня та професійна школи вступили в принципово новий етап свого розвитку, характерними рисами якого є розбудова освіти на нових прогресивних концепціях, запровадження у навчально-виховний процес сучасних педагогічних та інформаційних технологій, науково-методичних досягнень. Поряд із збереженням шкіл загального профілю, значного поширення в Україні набуває процес створення шкіл нового типу (профільні школи, гімназії, ліцеї), широкого розповсюдження набули профільні класи різного спрямування. У зв’язку із змінами, які відбуваються на ниві шкільництва, особливо актуальною постає проблема вдосконалення професійної підготовки вчителів математики. Адже впровадження нових прогресивних тенденцій в шкільний навчальний процес, викладання математики у школах і класах різного профілю потребує відповідної підготовки вчителів математики.

Вища педагогічна школа накопичила значний досвід у справі підготовки вчителів. Однак на сьогодні рівень підготовки вчителів математики, на жаль, не відповідає вимогам сучасної середньої школи.

Аналіз відвіданих уроків математики, бесіди з учителями, вивчення матеріалів різних нарад з проблем підготовки вчителів математики, результати державних екзаменів дозволяють зробити висновок про те, що випускники фізико-математичних факультетів педагогічних вузів мають ряд істотних недоліків у професійній підготовці:

- невідповідність вимогам сучасної школи знань студентами-випускниками шкільного курсу математики (ШКМ), методів його викладання, його зв’язків із вузівськими математичними курсами;

- формальність математичних знань, невисокий рівень математичної культури і математичного мислення;

- рецептурність методичних знань, недостатній рівень сформованості методичних та загальнопедагогічних умінь;

- невміння самостійно працювати в нових умовах навчання тощо.

Однією з основних причин існування вказаних недоліків у професійній підготовці вчителів математики є недостатня професійно-педагогічна спрямованість навчання спеціальних математичних дисциплін у педагогічних вузах. Цим і пояснюється значний інтерес науковців до проблеми професійної спрямованості навчання студентів педагогічних вузів спеціальних математичних дисциплін.

Питання навчання спеціальних математичних дисциплін із урахуванням їх професійної спрямованості розглядалося в працях Є. С. Айдарової, Л. Я. Бондаренко, В. Е. Гейта, В. А. Тубуєвої, М. В. Бородіної, Е. К. Брейтігама, Б. Є. Вейца, Н. Я. Віленкіна, С. С. Дравкіної, К. Г. Керімова, С. В. Коржакової, В. І. Левіна, А. Г. Мордковича, Г. Є. Перевалова, М. В. Потоцького, Б. Є. Рабіновича, Г. І. Саранцева, З. А. Скопеця, З. Ф. Шибасової і Л. П. Шибасова, І. Є. Шиманського, Р. С. Черкасова, І. М. Яглома та інших.

Проблемі професійної спрямованості навчання математичних дисциплін присвячено окремі дисертаційні дослідження. Грунтовне дослідження цієї проблеми здійснене в докторській дисертації А. Г. Мордковича. Ним розроблена концепція професійно-педагогічної спрямованості навчання спеціальних математичних дисциплін, яка грунтується на чотирьох принципах: раціональної фундаментальності, бінарності, провідної ідеї, неперервності. На основі цієї концепції створена методична модель математичного курсу педагогічного вузу. У докторській дисертації Т. Р. Талаганова розроблені дидактичні і методичні основи взаємозв’язку і наступності структур математичної освіти в педвузі і в загальноосвітній та професійній школах.

Проблема професійної спрямованості навчання грунтовно досліджувалася і з окремих спеціальних математичних дисциплін. Тут доречно відзначити дисертаційні дослідження: П. І. Кибалка (викладання математичного аналізу), А. М. Сазонової (викладання геометрії), В. С. Дуванової (проведення занять практикуму з розв’язуваня математичних задач).

Важливе місце у професійні підготовці вчителів математики відводиться курсу математичного аналізу. Окремі дисертаційні дослідження присвячені професійно спрямованому викладанню деяких тем з цього курсу. Так, наприклад, Т. А. Корєшкова досліджує шляхи формування професійно значущих знань і вмінь у вчителя математики при викладанні розділу “Інтегральне числення функції однієї змінної”. У дисертаційному дослідженні Х. А. Гербекова виявлені можливості і резерви курсу диференціальних рівнянь у здійсненні професійно спрямованого навчання майбутніх учителів математики і на їх основі розроблені конкретні рекомендації з викладання цього курсу.

А. Є. Мухін досліджує проблему реалізації професійно спрямованого навчання шляхом розробки та використання на практичних заняттях з математичного аналізу системи вправ із тих розділів цього курсу, які вивчаються в школі.

Незважаючи на наявність значної кількості публікацій, окремих дисертаційних досліджень, в яких у тій чи іншій мірі розглядалася проблема професійної спрямованості викладання математичного аналізу майбутнім учителям математики, необхідно зазначити, що ряд аспектів цієї проблеми виявилися не повністю розкритими, окремі аспекти потребують подальшої розробки з урахуванням змін, які відбуваються в сучасній школі, та більш високих вимог до професійної підготовки вчителів. Так, наприклад, не розкриті ще в повній мірі можливості курсу математичного аналізу у формуванні в студентів методичних та загальнопедагогічних знань і вмінь, не розроблена методика їх формування в процесі навчання цієї дисципліни; не створені підручники і навчальні посібники з математичного аналізу, які б відзначалися професійною орієнтацією викладених в них тем. На сучасному етапі навчання у вищій педагогічній школі здійснюється в умовах підготовки вчителів математики до викладання в різних типах навчальних закладів, у класах різного спрямування, тобто в умовах диференційованої підготовки. Тому виникає також потреба в розкритті можливостей математичного