розрахунків забруднення автодоріг, розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки, оцінку екологічного стану басейну малої річки за КПАН, а також результати якості води. Аналіз екологічної ситуації, що склалася на досліджуваній території, здійснювали за «Методикою розрахунку антропогенного навантаження і класифікації стану басейнів малих річок України».
Пошук
Оцінка екологічного стану басейну річки Лютиця за рівнем антропогенного навантаження
Предмет:
Тип роботи:
Магістерська робота
К-сть сторінок:
67
Мова:
Українська
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН ЕКОСИСТЕМИ РІЧКИ ЛЮТИЦЯ
4.1. Вплив господарської діяльності на екологічний стан поверхні водозбору
Значний вплив на навколишнє середовище здійснює сільське господарство. Так як у даному басейні розташовані тваринницькі ферми, то забруднення є не лише від мінеральних добрив, пестицидів, засобів захисту рослин, але й органічне забруднення, оскільки сільськогосподарські угіддя доходять аж до урізу води. З талими снігами або дощовими водами проходить змив з території і забруднюючі речовини потрапляють у поверхневі води.
Актуальною на даний час є проблема утилізації сміття. В межах басейну р. Лютиця розміщене сміттєзвалище. Сюди звозять сміття побутових і промислових відходів від м. Рожище і сільських населених пунктів. Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання.
Забруднення поверхневих та підземних вод відбувається внаслідок скидання неочищених або не доочищених стічних вод, а також під час повеней або паводків коли річка виходить з берегів, змиву із поверхневим стоком.
Під впливом господарської діяльності у басейні р. Лютиця відбувається зміна рівнів підземних вод водоносних горизонтів (f II, a III) на 0. 3-0. 7 м. Причиною зміни рівнів підземних вод є вплив каналів меліоративних систем на відстані до 500 м. Також із несприятливих процесів, які проявляються під впливом поверхневих і підземних вод є замулення русел річок і підтоплення території. [4, 13]
4.2. Вплив господарської діяльності на хімічний склад води в річці
Оскільки в басейні р. Лютиця немає розміщених великих промислових об’єктів, то основними джерелами забруднень поверхневих і підземних вод будуть виступати тваринницькі ферми та літні табори тварин, відстійники промислових та комунально-побутових підприємств, сміттєзвалища.
Основними забруднюючими речовинами тваринницьких ферм є різні сполуки азоту, які присутні у випарах, до того ж вони мають високу концентрацію і токсичність. Літні табори – це спеціальні випаси на яких перебуває худоба, їх розміщують на луках, а періодичні дощі змивають забруднення із пасовищ і все це потрапляє у річку або у підземні води.
Актуальною на даний час є проблема утилізації сміття. У басейні р. Лютиця знаходиться сміттєзвалище, основними забруднюючими речовинами тут є аміак та завислі речовини, які впливають на грунтові води і річку.
У стічних водах органічна речовина складає 58%, мінеральні речовини 42%. Мінеральні речовини – це пісок, глинисті частинки, які потрапляють у воду після миття овочів. Органічні речовини поділяються на рослинні та тваринні. Рослинні органічні забруднення – це залишки рослин, плодів, овочів та злаків, олії, тощо. Забруднення тваринного походження – клейкові речовини, залишки тканин тварин, фекалії.
Забруднення поверхневих вод відбувається також через змив з території. Річний об’єм поверхневого стоку становить 819 тис. м³. основними забруднюючими речовинами тут є завислі речовини, БПК5, нафтопродукти, аміак, фосфор, пестициди. [13, 14]
4.3. Використання земельних ресурсів в басейні річки
Сільськогосподарська освоєність басейну велика і складає 87, 6%, що на 21, 6 вище освоєності області в цілому.
Сільськогосподарські угіддя басейну складають 18, 21 тис. га або 87, 6% від його загальної площі. Орні землі займають 12, 58 тис. га або 69, 1% від всіх сільгоспугідь. На території басейну розміщено 8 колективних сільськогосподарських підприємств і одна агрофірма.
Таблиця 4. 1
Розподіл Земельного фонду
Як видно по даним таблиці 4. 2., заплава осушується, ведеться інтенсивне сільськогосподарське господарство, те саме відбувається і прибережній зоні річки, це все призводить до порушення екосисиетми річки, деградації рослиного покриву та грунтів, і загалом водотоку.
З метою охорони водності малих річок забороняється:
– змінювати рельєф басейну річки;
– руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
– випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
– зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
– розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
-проводити осушні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок;
– надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва. [10]
4.4. Деградаційні процеси меліорованих ґрунтів в басейні річки
Під впливом осушення (зрошення) у ґрунтовому покриві басейну малої річки спостерігається ряд деградаційних процесів, основні з яких представлені в таблиці 4. 2.
Таблиця 4. 2.
Показники деградаційних явищ в ґрунтах під впливом осушення
Отже, такі показники як дегуміфікація мінерального грунту, декальцінація і підкислення та забруднення радіонуклідами мають незадовільний рівень деградації. Спрацювання торфовищ і вторинне заболочення – нормальний рівень деградації, а такий показник, як переосушення земель має покращений рівень деградації. [15]
4.5. Використання водних ресурсів