Оцінка екологічного стану басейну річки Лютиця за рівнем антропогенного навантаження

 2.1. Фізико-географічні умови розташування

 2.2. Кліматичні умови

 2.3. Особливості рослинного світу

 2.4. Гідрологічні та гідрографічні характеристики річки Лютиці

 2.5. Грунтово – меліоративні умови

 2.6. Соціальний стан населення в межах району

 4.1. Вплив господарської діяльності на екологічний стан поверхні водозбору

 4.2. Вплив господарської діяльності на хімічний склад води річки

 4.3. Використання земельних ресурсів в басейні річки

 4.4. Деградаційні процеси меліорованих ґрунтів в басейні річки

 4.5. Використання водних ресурсів

 4.6. Джерела забруднення поверхневих вод в басейні річки

 4.7. Основні проблеми та негативні фактори в басейні річки

 5.1. Визначення площі поверхні водозбору річкового басейну

 5.2. Розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки

 5.3. Розрахунок винесення забруднюючих речовин з басейну річки

 5.4. Оцінка якості поверхневих вод в сучасних умовах використання

 5.5. Розрахунок і оцінка рівня забруднення ґрунтів вздовж автодоріг

6.1. Компенсаційні технічні природоохоронні заходи

6.2. Компенсаційні гідротехнічні природоохоронні заходи

6.3. Охорона водних ресурсів від забруднення. Заходи з охорони підземних вод

6.4. Управління стану річкових екосистем

6.4.1. Прийняття технічних рішень 

6.4.2. Визначення напрямку оздоровлення річкових екосистем

7.1. Організація охорони праці на підприємстві

7.2. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства з охорони праці

7.3. Інструктажі з питань охорони праці: характер інструктажів, час, періодичність та місце проведення

7.4. Пожежна безпека на підприємстві

 

 

Сьогодення вимагає від нас бути відкритими й зацікавленими людьми. Все, що відбувається довкола, і зокрема з природою, стосується нас безпосередньо, виявляє наші людські якості, зрештою, зміна мислення від обмежених власних інтересів людства до проблем глобального довкілля мусить привести нас до думки, що наша пасивність – ще один крок до подальшого погіршення стану природного середовища й до винищення багатьох форм життя.

Кожній людині відомо, що здоров’я за гроші не купиш, тому здоров’я – найцінніше, чим ми володіємо. Здоров’я людини залежить від навколишнього середовища: чистого повітря, чистої води, чистих ґрунтів тощо. Тому, думаючи про своє здоров’я, ми перш за все повинні думати про природу, яка нас оточує, піклуватися про неї, берегти її.

Ще порівняно недавно вважалось, що водні ресурси – безмежний і безплатний дар природи. Сьогодні майже немає країн, які б не відчували труднощі з водою.

Чому ж з’явилась проблема «водного голоду»? Адже вода – найбільш поширена речовина на Землі. І справді, із загальної площі поверхні, майже ¾ вкрито водою земної кулі, яка становить 510 млн. км океанами, морями, річками, озерами, льодовиками. Кількість води на Землі (за деякими даними вимірюється гігантською цифрою – 1, 38 млрд. км 1, 45 млрд.), з яких 96, 5% сконцентровано у світовому океані. Якщо цією водою рівномірно вкрити всю земну кулю, то її шар становив би 3700 м. У середньому на кожного жителя нашої планети припадає 274 млн. м води.

За наявності практично необмеженої кількості води розвиток життя на Землі залежить від кількості прісної води, якої лише 35 млн. км. Але переважна частина 2, 5%. На кожного її жителя припадає 7 млн. м цього багатства важкодоступна для людини, бо майже 69% прісної води акумульовано у льодовиках Арктики, Антарктики, Гренландії і на гірських хребтах.

Актуальність роботи. В останні десятиріччя все більше уваги приділяється дослідженню проблем малих річок. Це пов’язано не тільки з необхідністю реалізації загальної природозберігаючої стратегії використання водних ресурсів, але й усвідомленням ролі малих водних об’єктів у функціонуванні середніх і великих річок.

Річки є важливими джерелами прісної води, без якої людству не обійтись. На сьогодні проблема збереження малих річок у всьому світі набула великих масштабів і вимагає негайного вирішення. Подальше забруднення водних артерій може призвести до незворотних наслідків та екологічних катастроф. Не треба думати, що розв’язання таких глобальних проблем під силу лише урядам держав та офіційним установам. Кожен з нас може зробити свій маленький, але дуже вагомий внесок у покращення ситуації. Повернути річці її природний вигляд – це означає створити умови для найефективнішого виконання усіх функцій, у тому числі й водоочисної. Найкраще з цим справляється річка у її первісному (природному) вигляді. Саме тому і будь-які заходи щодо благоустрою річки мають спрямовуватися на відтворення її природних комплексів.

Питання охорони навколишнього середовища, в зв’язку з інтенсивним антропогенним навантаженням на нього, набули досить актуального значення, враховуючи, що в окремих регіонах екологічна ситуація оцінюється як