Оцінка екологічного стану басейну річки Лютиця за рівнем антропогенного навантаження

Детальна характеристика окремих процесів і явищ, які впливають на екологічний стан та заходи по їх покращенню наведені в даній роботі.

Басейн р. Лютиця розташований у Волинській області. Стан окремих факторів природного середовища і направленість діючих в ньому процесів обумовлюють, в цілому, не дуже сприятливу екологічну ситуацію в басейні річки.

Об’єктом дослідження у даному проекті є басейн р. Лютиця.

Предметом дослідження є кількісна і якісна оцінка стану басейну річки з метою управління екологічним станом.

Метою дослідження було вивчення сучасного антропогенного навантаження на територію басейну річки Лютиця та обґрунтування шляхів екологічного оздоровлення їх водних ресурсів.

Завдання: розглянути природні умови функціонування басейну річки Лютиця, вивчити вплив господарської діяльності на стан екосистеми річки Лютиця, визначити рівень антропогенного навантаження на басейн річки.

У даній роботі передбачається проведення низки заходів направлених на покращення показників, які знаходяться в найбільш загрозливому стані. Тому передбачено ряд гідротехнічних, водоохоронних та природоохоронних заходів.

Наукова новизна: на основі загальних та гідрографічних характеристик, рельєфних та інших показників річок, даних про використання водних, земельних ресурсів та їх забруднення проведено аналіз антропогенного впливу на басейн річки Лютиця; виконано розрахунок і оцінку рівня забруднення ґрунтів вздовж автодоріг; розроблено природоохоронні заходи щодо досліджуваного басейну річки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в отриманні нових даних про сучасний стан річки та обґрунтуванні можливостей їх раціональнішого використання й охорони. Результати досліджень можуть бути використані при обґрунтуванні та розробці природоохоронних заходів.

Особистий внесок. Магістерська робота є особистим науковим доробком здобувача, що полягає у виконанні впродовж 2015-2017 років наукових досліджень: проведенні теоретичного аналізу отриманих результатів, вивченні систематизації архівних матеріалів, здійсненні оцінювання екологічного стану репрезентативної річки Лютиця в сучасний період та в обґрунтуванні і розробці заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річки.

 

 

Значне, багатостороннє і довготривале використання річок України у різних сферах людської діяльності спричинило те, що вони зазнали істотних змін. У багатьох випадках їх стан наближається до кризового або навіть набув його.

Ця ситуація зумовлена багатьма чинниками. Зокрема, водозабезпеченість України на одного мешканця є істотно меншою, ніж у середньому в Європі. Окрім того, матеріальне виробництво в Україні відзначається енерго- та матеріалоємністю, а отже, й водоємністю. Наслідком цього є великі обсяги водоспоживання і відведення, що співвідносні з річковим стоком.

Значні потреби у воді, передусім у теплу пору року, спричинили необхідність здійснення масштабних робіт із зарегулювання стоку. Акумульований у ставах і водосховищах об’єм води перевищує середній річний стік Дніпра або стік, що формується на території країни. Негативними наслідками створення водосховищ стало зменшення водообміну, “цвітіння води”, підтоплення прилеглих територій.

Помітні зміни стану річок зумовило і природокористування на водозборі. Зокрема, сільськогосподарська діяльність, яка супроводжується посиленням ерозії, спричинила замулення багатьох річок, скорочення їх довжини і навіть повне зникнення.

Дуже великим є вплив людини на якість річкової води. Результатом надходження у річки мільйонів тонн різноманітних забруднюючих речовин є істотні зміни гідрохімічних характеристик. Це позначилося і на можливості господарського використання річок.

Економічна криза 1990-х років призвела до істотного погіршення стану багатьох водогосподарських об’єктів, ускладнення їх експлуатаційного режиму. Зокрема, погіршення експлуатації осушуваних земель призвело до їх підтоплення і вторинного заболочування. Водночас у країні збільшилася повторюваність техногенних аварій, в тому числі пов’язаних із річками.

В останні десятиріччя все чіткіше проявляється вплив на річки глобальних чинників. У цьому разі найважливішими є зміни клімату – підвищення середньорічної та особливо зимової температури повітря.

Наведені дані свідчать про те, що результати досліджень річок, виконаних ще 10-15 років тому, вже не відображають їх сучасного стану. У зв’язку з цим нагальним завданням сучасної географічної науки є вивчення річок України з конструктивно-географічних позицій та вирішення проблем, пов’язаних із впливом на них об’єктів господарського (насамперед водогосподарського) комплексу.

Інтенсивна господарська діяльність в басейні будь-якої річки значно впливає на кількісні та якісні показники її стану та призводить до певних антропогенних навантажень. Основними проблемами, що виникають в результаті такої діяльності та нераціонального використання водних і земельних ресурсів у басейнах середніх та малих річок є їх забруднення, руйнування природних ландшафтних комплексів річкових долин та прилеглих територій, інженерної перебудови русел та заплав унаслідок меліоративних робіт. Ситуація ускладнюється ще й тим, що в останні роки простежується тенденція до активного відведення берегів та заплав річок під дачне будівництво, садівництво й огородництво.

Усі ці зміни в басейнах річок, у тому числі і басейну р. Лютиця, потребують чіткого, оперативного контролю та реагування, що можливе лише за наявності реальної оцінки рівня антропогенного навантаження на басейн річки і визначення меж допустимого господарського втручання в екосистему річок.

Однією із найважливіших проблем сьогодення є мінімізація негативного впливу людини на природу, зокрема, на водне середовище. Оскільки господарська діяльність людини традиційно тяжіє до джерел води, річки й інші водні об’єкти зазнають найбільшого антропогенного навантаження. Зарегулювання стоку та забруднення водойм спричинює зміни їх водного режиму та якості води. Не оминає людська діяльність і береги, на яких зводяться господарські об’єкти, випасається худоба та ін. Водні об’єкти найчастіше служать артеріями розповсюдження забруднень та