Оцінка впливу податкової політики на економічні процеси

Але, як показало дисертаційне дослідження, економічні умови в Україні суттєво відрізняються від умов в розвинутих країнах та в більшості країн з перехідною економікою, тому для більш точного моделювання впливу податкової політики на економічні процеси в Україні в дисертації розроблено нову модель, яка враховує особливості сучасного етапу розвитку економіки країни. Модель побудована на принципах маржиналістської теорії та дозволяє проаналізувати вплив податкової політики на поведінку економічних суб’єктів через зміну стимулів до праці і, як слідство, на таки показники як обсяги суспільного виробництва і податкових надходжень та рівень суспільного добробуту.

У межах розробленої моделі розглядається суспільство, яке складається з двох типів економічних суб’єктів. Перший тип являє собою найманого робітника, другий – підприємця. Частка осіб першого типу в загальному їх числі –  . Економічні суб’єкти надають різноманітні типи робочої сили. В економіці виробляється один товар  , що споживається індивідами і використовується для виробництва суспільного продукту  . Виробничий процес визначається відомою функцією Кобба-Дугласа, яка стосовно до побудованої в дисертацій моделі записана у вигляді:

 

 , (1)

 

де   – загальна кількість виробленого товару;  , 1- -, ,   – показники ступеня та константа у функції Кобба-Дугласа відповідно; l1 та l2 – обсяг робочого часу найманого працівника та підприємця відповідно; gp – частина державних витрат, яка бере участь у виробничому процесі.

Слід зазначити, що в загальному випадку виробничим ресурсом з боку підприємця є не тільки робоча сила, але й капітал. Однак в рамках статичної моделі фактор накопичення капіталу відсутній, а сам капітал, як відомо, може бути розглянутий як накопичена праця. Крім того, капітал підприємця, також як і час, може бути використаний як на виробництво, так і на споживання та відпочинок. Тому здається виправданим розгляд виробничого ресурсу підприємця як обсягу його робочого часу.

Для того, щоб оцінити вплив податків на добробут громадян держави в дисертації розглянуто математичну модель дій економічних суб’єктів, які максимізують свої функції корисності U*1 і U*2. Для робітника оптимізаційна задача приймає вигляд:

 

  (2)

при обмеженні

 . (3)

 

Для підприємця оптимізаційна задача приймає вигляд:

 

  (4)

при обмеженні

 , (5)

 

де с визначається виразом (1) ;  і   – кількість приватного товару, спожитого економічними суб’єктами першого та другого типів відповідно;   – загальний обсяг часу кожного з економічних суб’єктів, який може бути використаний як вільний або робочий час;   – реальна заробітна плата;   і   – ставки податків на заробітну плату та прибуток відповідно.

Аналіз впливу податків на поведінку економічних суб'єктів проведено шляхом аналізу змін пропозицій робочого часу найманого робітника і підприємця при зміні рівня оподаткування.

В якості функції корисності економічних суб'єктів використано адитивну статичну функцію, однакову для обох типів економічних суб'єктів, а в якості суспільної функції корисності – адитивну лінійну. Доцільно розглядати модель податкової політики саме з використанням адитивної ступеневої функції корисності і аналізуючи поведінку двох типових індивідів, перший із яких – одержує доход тільки від найманої праці, а другий – отримує прибуток підприємств. Таким чином можна врахувати вплив податків на пропозицію робочої сили й існуючі розбіжності в джерелах прибутків українського суспільства.

Адитивна ступенева функція відповідає усім вимогам до функції корисності й на відміну від мультиплікативної і логарифмічної функцій, що відповідають класичній школі економічної теорії, дозволяє врахувати вплив податків на схильність економічних суб'єктів до збільшення або зменшення робочого часу.

Для оцінки загального рівня добробуту у суспільстві введено функцію суспільного добробуту у вигляді:

 

 . (6)

 

U1 та U2 при використанні адитивної ступеневої функції корисності приймають вигляд:

  (7)

 

де  – показник ступеня, що характеризує переваги індивіда щодо споживання приватного товару у порівнянні зі споживанням суспільного товару і вільного часу;  і   – кількість суспільного товару, спожитого економічними суб’єктами першого та другого типів відповідно;  – показник ступеня, що характеризує переваги індивіда щодо споживання суспільного товару у порівнянні зі споживанням приватного товару і вільного часу.

Рівняння (1) – (7) описують модель, яка дозволяє розрахувати зміни в кількості робочого часу економічних суб’єктів під впливом змін рівня оподаткування. Зміни обсягу робочого часу призводять до змін об’єму суспільного виробництва та, відповідно, рівня суспільного добробуту. Таким чином можна проаналізувати вплив рівня податків на об’єм суспільного виробництва та рівень суспільного добробуту з урахуванням зниження стимулів до праці економічних суб’єктів, що пов’язано зі збільшенням податкових ставок, та визначити оптимальний рівень загального оподаткування, приймаючи у якості критерію оптимальності податкової політики максимальний рівень суспільного добробуту.

Поставлена задача звелася до задачі умовної оптимізації функцій індивідуальної корисності економічних суб’єктів в умовах