Оцінка впливу податкової політики на економічні процеси

При проведенні розрахунків розглядалися три напрямку використання коштів, що збираються в якості податків. У першому випадку передбачалося, що всі зібрані кошти витрачаються на споживання. При цьому одержані результати відповідають звичайному припущенню про те, що підвищення податків знижує стимули до праці і, тим самим, зменшує обсяг виробництва, що підтверджує достовірність моделі.

При проведенні другої серії розрахунків передбачалося, що кошти, зібрані в якості податків, не споживаються, а використовуються тільки для виробництва приватного товару. В результаті розрахунків одержані результати, які свідчать про те, що суттєве збільшення податкових ставок до рівня 70% дозволяє домогтися значного зростання сукупного виробництва, але при цьому рівень суспільного добробуту суттєво зменшується у порівнянні з максимальним значенням, яке відповідає податковим ставкам у 30-40%.

У третьої серії розрахунків передбачалося, що кошти, зібрані урядом у якості податків, використовуються як для виробництва приватного товару, так і для споживання індивідами. Такий підхід найбільшою мірою відповідає реальної ситуації в економіці.

У результаті чисельної оптимізації розглянутої моделі для різноманітних значень податкових ставок одержано результати, які приведені в табл. 3 та на рис. 1.

 

Таблиця 3

Залежність економічних показників у безрозмірному вигляді від середньої податкової ставки

Ставка податків 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% 

Сума податків 0, 00 0, 05 0, 13 0, 22 0, 33 0, 42 0, 49 0, 56 0, 61 0, 55 0, 00

Суспільне виробництво 0, 00 0, 46 0, 63 0, 74 0, 82 0, 83 0, 82 0, 80 0, 76 0, 61 0, 00

Суспільний добробут 1, 00 1, 99 2, 16 2, 20 2, 20 2, 17 2, 14 2, 09 2, 00 1, 85 1, 00

 

 

Рис. 1. Залежність економічних показників у безрозмірному вигляді від середньої податкової ставки: 1 – суспільний добробут; 2 – суспільне виробництво; 3 – податкові надходження.

 

Як видно з рис. 1 і табл. 3, максимальний рівень добробуту досягається при ставці податку між 30% та 40%. Максимум рівня суспільного виробництва відповідає ставці податків на рівні 50%. Максимум суми податкових платежів – 80%. Таким чином, ставка податків, що відповідає максимальному значенню рівня суспільного добробуту менше, ніж ставка, що відповідає максимальному обсягу суспільного виробництва.

Відповідно до принципів “економіки пропозиції”, оптимальною вважається така податкова ставка, що забезпечує найбільший рівень податкових надходжень. Проте, у результаті аналізу розглянутої моделі зроблено висновок про те, що з погляду рівня добробуту населення недоцільно прагнути до податкової системи, яка забезпечує максимальні суми податкових надходжень. Крім того, забезпечення максимальних податкових зборів недоцільно і з погляду суспільного виробництва навіть тоді, коли кошти, зібрані в якості податків, використовуються у виробництві.

Таким чином, за результатами аналізу зроблено висновок, що оптимальним рівнем оподаткування з точки зору суспільного добробуту та забезпечення відносно високого рівня суспільного виробництва є загальний рівень у 35-40% від сукупного доходу платників податків.

У третьому розділі “Рекомендації щодо формування податкової політики, спрямованої на активізацію економічного зростання в Україні” проаналізовано рівень податкового навантаження на підприємства України в умовах сучасної податкової політики, а також наведені рекомендації щодо вдосконалення податкової системи України.

На підставі зіставлення результатів, отриманих при аналізі моделі впливу податкової політики на економічних суб'єктів, що розглядаються в другому розділі, і результатів аналізу податкової політики в Україні на сучасному етапі, в роботі зроблено висновок, що основним напрямком удосконалення податкової політики повинно стати зниження податкового тиску на сумлінних платників податків. Однак, просте зменшення ставок основних податків буде неефективним на даному етапі реформування економіки України. Воно призведе до скорочення податкових надходжень у бюджет, принаймні, у короткостроковій перспективі, а це неприпустимо. Скорочення бюджетних витрат призведе до серйозних криз у таких соціально спрямованих галузях як охорона здоров'я, освіта, підтримка суспільного порядку, житло, комунальне господарство та інших.

За результатами розрахункового аналізу рівня податкового навантаження на економічних суб’єктів в умовах сучасної податкової політики України з’ясовано, що податкове навантаження на виробничі підприємства, які мають значну частку доданої вартості в ціні продукції, за умов використання стандартної системи оподаткування значно перевищують оптимальний рівень, який визначено у другому розділі дисертації. Рівень оподаткування таких підприємств становить 55-60% доходів. Рівень оподаткування високорентабельних підприємств з незначною часткою доданої вартості, тобто у першу чергу торгових та посередницьких підприємств, є значно нижчим та дорівнює 30-40%. В той же час спрощена система оподаткування дозволяє зменшити податкове навантаження на підприємства, які виробляють трудо- та наукомістку продукцію до рівня у 30-35%, що є доцільним не тільки з точки зору забезпечення максимального рівня суспільного добробуту, але й з точки зору стимулювання найважливіших для народного господарства галузей.

На грунті проведеної оцінки впливу податкової політики на економічні процеси зроблено висновок про необхідність забезпечення цілеспрямованого розвитку податкової політики в Україні з метою забезпечення рівномірного розподілу податкового тиску між суб’єктами господарювання. Наступним кроком повинна стати стабілізація податкової політики. Саме податкова система, що постійно змінюється, призводить до