Опорний конспект лекцій з дисципліни «Філософія» для денної форми навчання

Порівняння – вимірювання об’єкта, коли його порівнюють з еталоном (стандартом), нормою.

Експеримент.

Теоретичний – рівень логічного мислення.
До методів теоретичного пізнання відносять:

• Аналіз – розчленовування цілісного об’єкта на частини (в думках), з метою всебічного вивчення.
• Синтез – поєднання раніше виділених частин об’єкта, з метою його загального сприйняття і осмислення.

Індукція.

Дедукція.

Абстрагування (узагальнення).

Ідеалізація – абстрактне конструювання понять про об’єкти, що не існують самі в реальності, але для них існують прообрази у реальному світі.

Формалізація – відображення результатів пізнання у знаковому вираженні чи у формалізованій мові.

3. Загально філософський діалектичний метод.

Діалектика – це вчення про всезагальний взаємозв’язок та розвиток. Діалектичний метод, розроблений у філософії, може бути корисним для наукового пізнання, тому що

а). вказує на те, що все в світі є змінюваним;

б). вказує на те, що все є пов’язане між собою, і тому необхідно завжди підходити конкретно, історично до об’єкту пізнання.

Діалектика націлює вченого на дослідження внутрішніх протиріч, властивих об’єкту, вивчення яких висвітлює причини саморуху, само змін об’єкту.

 

План

1. Специфіка суспільства. Його основні ознаки.
2. Джерела розвитку суспільства.
3. Глобальні проблеми сучасності.

1. Суспільство – сукупність або система відносин, які виникають у процесі спільної життєдіяльності людей і утворюються та трансформуються у кожному новому поколінні.

Суспільство є особливим способом співіснування людей, головними чинниками якого є свідомість, діяльність, спілкування, генетичний зв’язок якого спричиняє створення духовно – предметного світу культури, що відрізняє суспільство від природи.

В процесі спілкування та загальної діяльності відбувається взаємовпевненість та взаємна дія індивідів, досягається згуртованість і солідарність, єдність обов’язкових цінностей, норм і поглядів, а від так – інтегрованість та цілісність. Підкреслюючи специфіку суспільного способу життя, слід підкреслити його спадкоємний історичний характер.

Суспільство завжди багате досвідом попередніх поколінь, успадковуючи практичний та духовний матеріал їх діяльності, знань і культури.

Суспільство розглядається, як об’єднання людей, що мають певні кордони, загальну систему і мають національну і соціокультурну діяльність.

Важливими системними ознаками суспільства, які забезпечують його цілісність і стабільність, є такі:

Територія, або географічний простір, який може істотно впливати на характер господарської діяльності, види занять, політичне життя, різноманітні відносини між людьми, на їх традиції та ментальність.

• Наявність власної назви та ідентифікація.
• Стійкість та можливість відтворювати внутрішні зв’язки та взаємодії.
• Автономність, що означає – життєдіяльність суспільства регулюється тими інститутами, принципами і нормами, які продукуються всередині самого суспільства.
• Значна інтегративна сила.

Досліджуючи основні параметри та фактори суспільних трансформацій, дослідники вбачають одну із головних детермінант розвитку суспільства у вдосконаленні технологічної бази. Технологія матеріального виробництва, продуктивних сил, здатність освоювати виробничі цикли, запроваджувати новітні технології, досягнення НТП.

Марксистська теорія пов’язує розвиток суспільства з радикальною зміною способу виробництва матеріальних благ, домінуючим чинником якого визначаються продуктивні сили – засоби виробництва і сили людини.

Принцип домінування технологічного фактора використовується і в періодизації американських науковців Д. Бейсіла, Д. Гелбрейта, які відокремлювали традиційне або аграрне, індустріальне та постіндустріальне суспільство.

2. Важливим джерелом розвитку суспільства завжди виступали протиріччя між природою та культурною організацією людства, навіть з першого погляду очевидно, що густина населення, рівень виробництва, політичні відносини та характер світогляду, культура суспільства великою мірою залежать від особливостей, клімату, рельєфу, водних ресурсів та природних копалин. Проте, природна обумовленість суспільства не є фатальною, адже воно не просто адаптується до природи, а створює свій власний світ «другої природи», тобто світ культури, тому і специфіка задоволення інших потреб залежить від певних знакових символічних, культурних особливостей, які визначаються соціальними статусами, особистими уподобаннями та смаками індивіда.

Важливим джерелом розвитку суспільства виступають багатовимірні відносини між людьми, що виникають в процесі спільної діяльності, зокрема виробничої, трудової. Труд, виконуючи функції підтримки фізичного існування людини, а також реалізації здібностей, що надає відчуття радості і повноти буття часто спричиняє серйозні соціальні проблеми, в тому числі це проблеми власності, справедливого розподілу матеріальних і духовних цінностей та благ; тому відносини власності можуть бути експлуататорські, тобто форми соціального паразитизму, коли деякі люди або групи живуть за рахунок інших. Наприкінці ХІХ ст. ця проблема експлуатації людини людиною ускладнюється новою формою, а саме експлуатацією людини державою або суспільством. Потужний бюрократичний апарат стає способом відчуження людей від власності та влади, що призводить до дегуманізації сучасного суспільства, знеособлення суб’єкта. Тому подолання різних форм відчуження – головна причина, єдина перспектива оптимального розвитку суспільства. Його основою можуть бути тільки реалізовані економічні, соціально – політичні та духовні інтереси людей.

3. Сучасне людство розвивається сьогодні під загрозою тотальної катастрофи, спричиненої багатьма факторами, які сьогодні називають глобальними проблемами сучасності.

Вперше привернули увагу до складних проблем сучасного людства науковці Римського клубу, що виник у 1968 р. за ініціативи італійського вченого А. Печчеї.

Відомі десять доповідей Римського клубу.

Одна з перших називалась «Людство на поворотному рубежі», зроблена американським вченим Дж. Меддоуз та Дж. Форестером.

Цей проект – розрахунки у вигляді математичної моделі розвитку людства викликала культурний шок, адже там зазначені численні факти та цифри, які свідчать про реальну загрозу фізичному