Опорний конспект лекцій з дисципліни «Філософія» для денної форми навчання

Екологічна криза є глобальною проблемою людства.

Вона проявляється в наступному:

• Відбувається забруднення навколишнього середовища (при переробці корисних копалин на вільні землі, на воду 86-90% з того об’єму, що було видобуто викидається як відходи; в містах і селах України щороку нагромаджується 40 млн. м3 лише побутового сміття, яке вивозиться на 771 міське звалище, з яких 80% не відповідають санітарним нормам) ;
• Вичерпність природних ресурсів;
• Зростання народонаселення і проблема забезпечення його продуктами харчування;
• Індустріалізм, індустріальна раціональність, як хижатське ставлення до природи в людській свідомості і діяльності.

Шляхи подолання екологічної кризи:

• Перехід до екологічно безпечних технологій;
• Подолання хижатського ставлення людини до природи. У 1992 році Всесвітній екологічний форум ухвалив «Порядок денний на ХХІст. « в якому вперше була викладена концепція сталого (збалансованого) розвитку світу, коли задовольняються потреби нинішнього покоління, і в той же час не зменшуються природні можливості для наступних поколінь;
• Екологічне виховання, новий гуманізм, нова етика природного відношення, що орієнтується на принципи благоговіння перед життям. Цей принцип запропонував А. Швейцар. Життя – це прояв духовного внутрішнього зв’язку людини зі світом. Людина повинна відчувати свою близькість з будь-якою формою життя, тому Добро полягає в тому, щоб зберігати життя, а все те, що його руйнує, перешкоджає йому є Злом.

Основною сучасного екологічного мислення є «Вчення про ноосферу» В. І. Вернадського.

Поняття «ноосфера» має два основні значення:

• Ноосфера – це сфера виникнення та існування розуму;
• Ноосфера – це сфера взаємодії суспільства і природи, у якій домінуюча роль належить розуму, діяльності людини, озброєній розумом

«В наш час, – писав Вернадський, – розум, праця, діяльність людини перетворюються на найбільш потужну геологічну силу, тому людство своїми діями так впливає на біосферу, що може зашкодити їй, а значить і собі. Подальший розвиток нашої планети або буде підтриманий інтелектом людини, або цивілізація зникне з планети.

Отже, природокористування сьогодні потребує того, щоб обов’язково прораховувати і передбачати наслідки людських впливів на природу.

3. Екологічна проблема щільно пов’язана з іншими глобальними проблемами. Глобальними вони називаються тому, що зачіпають інтереси людства вцілому, кожної країни, кожної людини; ці проблеми мають об’єктивний характер, є взаємопов’язаними між собою і загрожують майбутньому людства. Ці проблеми потребують спеціальних зусиль для свого вирішення з боку всіх країн, усіх верств населення.

Можна поділити глобальні проблеми на такі групи:

«природа – суспільство»;

Проблеми у зв’язку з протиріччями між державами, які можуть у наш час, для розв’язання протиріч, застосувати зброю масового ураження. Це проблема розповзання ядерної зброї, подальше відставання у рівнях економічного розвитку між так званим «Золотим мільярдом» і рештою людства

Проблеми, пов’язані з протиріччями в системі

«людина – суспільство». Демографічна проблема – це стихійне зростання чисельності населення планети. За останнє тисячоліття населення планети збільшилося у 15 разів. Демографічна проблема найбільш гостро торкається відсталих країн, де відбувається перенаселеність. Водночас, у розвинених країнах спостерігається суттєве зменшення народжуваності. По-новому, у зв’язку з демографічною проблемою, сприймається

«Закон народонаселення», сформульований у ХVІІІ ст.. англійським мислителем Мальтусом. Згідно з цим законом, можливості сільського господарства щодо підвищення продуктивності збільшуються в арифметичній прогресії, а народонаселення – в геометричній.

Глобальним викликом часу є проблема охорони здоров’я. У 1993 році Всесвітня організація з охорони здоров’я назвала туберкульоз першою глобальною проблемою охорони здоров’я.

Іншою глобальною проблемою охорони здоров’я є СНІД.

Для свого вирішення всі глобальні проблеми потребують комплексного підходу, відповідного ставлення і надійної системи соціального прогнозування, як безпосереднього передбачення (20 – 30 років наперед), так і оглядового (50 – 70 років), і віддаленого (100 років і більше).

Основними методами соціального прогнозування є:

• Комп’ютерне моделювання;
• Експертні оцінки;
• Розробки сценаріїв майбутнього;
• Метод екстраполяції.
• Види прогнозів:
• Науковий;
• Нормативно-орієнтаційний;
• Аналітичний.

 

1. Бичко А. К. та ін. Історія філософії. / А. К. Бичко, В. Г. Табачковський/- К. : Либідь, 2001.
2. Горохов В. Г., Розин В.. М. Введение в философию техники. /В. Г. Горохов, В. М. Розин/. – М. 1998.
3. Горський В. С. Історія української філософії. /В. С. Горський/ – К. : ПАРАПАН, 1996.
4. Григор’єв В. Й. Філософія. Навчальний посібник. /В. Й. Григор’єв/ – К., 2004.
5. Кармин А. С., Бернацкий Г. Г. Философия. / А. С. Кармин, Г. Г. Бернацький/ – СПб, 2001.
6. Кремінь В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. /В. Г. Кремінь/ – К., 2005.
7. Новейший философский словарь: 3-е изд. – Мн., 2003.
8. Петрушенко В. Л. Філософія. /В. Л. Петрушенко/ – Львів, 2005.
9. Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії: Навчальний посібник. /Є. А. Подольська/ – К., 2006.
10. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія. /Є. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль/- К., 2005.
11. Соціальна філософія: Посібник/За ред. В. П. Андрущенко. / – К. -Х., 2002.
12. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. -К., 1996.
13. Философский словарь/И. В. Андрущенко и др. /. – К., 2006.
14. Філософія. Підручник для вузів/ За ред. Г. А. Заїченка /- К. : Вища шк., 1995.
15. Філософія. Навчальний посібник/За ред. І. Ф. Надольного/ – К. : Вікар, 2005.
16. Філософія: світ людини. Курс лекцій/ В. Г. Табачковський та ін. / – К. : Либідь, 2003.

ПЕРЕДМОВА

МОДУЛЬ 1. Філософія як специфічний тип знання

Тема: Проблема людини у філософії

Тема: Світогляд

МОДУЛЬ 2. Історія філософської думки.

Тема: Філософія стародавнього світу

Тема: Філософія V – XIX ст.

Тема: Сучасна світова та українська філософія

МОДУЛЬ 3. Систематична філософія

Тема: Філософія уявлення про світ

Тема: Буття і матерія. Основні онтологічні категорії.

Тема: Свідомість

Тема: Пізнання

Тема: Наукове пізнання

Тема: Суспільство

Тема: Філософський аналіз науки і техніки

Культура і цивілізація

Тема: Суспільство, природа, майбутнє.

ЛІТЕРАТУРА