Організація анімаційної діяльності

 

Основними формами сучасної музичної анімації є:

• музичний фестиваль;
• фестиваль авторської пісні;
• фестиваль самодіяльної творчості;
• концерт;
• концерти народної музики;
• музичні конкурси;
• салон;
• клубні заходи.

Музичний фестиваль – це комплексна анімаційна програма, основним засобом виразності якої є музика.

Однією з важливих функцій фестивалю є залучення до регіону або країни туристів. Ті ж «Таврійські Ігри» збирали шанувальників популярної музики не лише з України, а й з Роси і Білорусі. Інтернаціональний склад має аудиторія фестивалів «Слов’янський базар», що у білоруському Вітебську, та фестиваль «Нова хвиля» у латвійському місті Юрмала.

Музичні фестивалі розподіляються за віковим цензом (дитячі, молодіжні, фестивалі майстрів (відомих виконавців), за жанром музики (симфонічна, камерна, джазова, народна, авторська), за рівнем професійності виконавців (аматорські або професійні).

Фестивалі авторської пісні сміливо можна назвати пісенно-туристичними акціями. Починаючи з 1960-х рр., з так званого «періоду відлиги» в СРСР, переважно представники технічної інтелігенції почали писати «вільні», ідеологічно не заангажовані вірші і класти їх на просту мелодію Ці вільнодумні пісні відразу ставали популярними серед народу, а оскільки страх вільно висловлювати свої думки залишився, виконувались вони в лісі на галявині біля наметів Активні форми туризму створювали своєрідне романтичне підгрунття для народження туристичних пісень, а лісові галявини з вечірнім вогнищем біля наметів ставали найкращими сценічними майданчиками для їх виконавців.

Практика анімаційної діяльності передбачає організацію концертів авторської пісні і в межах туристично-рекреаційних закладів. Вони можуть бути самодостатніми, а можуть входити до складу фестивалів самодіяльної творчості, де туристи демонструють свої здібності у різних видах творчої діяльності образотворчій, танцювальній, музичній, театральній, вербальній.

Фестиваль самодіяльної творчості – це одна з демократичних форм активізації відпочинку туриста. У ньому можуть брати участь не лише ті люди, для яких володіння інструментом – не проблема Для того, щоб виступити зі сцени такого фестивалю, не обов’язково мати визначні музичні здібності, достатньо бажання. Аніматори можуть виступити як акомпаніатори, співвиконавці пісні. Навіть якщо людина не грає на музичних інструментах, не знає слів пісні, вона може реалізувати своє бажання співати за допомогою караоке.

Натепер караоке як форма музичної анімації дуже розповсюджена у сфері відпочинку. За допомогою цього пристрою можна влаштувати фестиваль караоке для рекреантів, які відпочивають у курортному готелі чи лікуються в санаторії, відпочивають у дитячому оздоровчому таборі чи розважаються в ресторані.

Ще одна поширена форма туристичної анімації – концерт (від лат сопсегто – змагаються). Сьогодні концерт – це публічне виконання музичних та вокальних творів, а також естрадних, драматичних та хореографічних номерів за певною програмою.

З метою ознайомлення туристів з традиційною культурою регіону анімаційна служба влаштовує концерти народної музики, запрошуючи місцеві фольклорні колективи. Це додає різноманітності всій програмі концертних заходів, розширяє кругозір туристів і, що дуже важливо, підтримує і морально і матеріально некомерційні напрями мистецтва, до яких належить автентична музика.

Чільне місце у практиці анімаційної діяльності займають музичні конкурси. Вони розподіляються на два види.

• професійні і напівпрофесійні конкурси музикантів і співаків;
• музично-ігрові конкурси в межах туристично-рекреаційного закладу.

Професійні музичні конкурси можуть бути однією зі складових фестивальних програм, а можуть виступати як самодостатні заходи, що приваблюють туристів.

У випадку, коли передбачається «змішана» аудиторія, яку складають люди різного віку, доцільно використовувати принцип комплексної побудови програми.

Скажімо, у закладі сімейного відпочинку можна створити 2-3 команди, до яких входили б діти, молодь, люди середнього і старшого віку Відповідними до складу команд повинні бути й ігрові завдання, наприклад:

• конкурс на виконання пісень з мультфільмів;
• конкурс «Знімається кліп», де команди обігрують відомі пісні у відповідному стилі;
• конкурс на знання пісень з репертуару відомого виконавця;
• конкурсна гра «Оркестр», за умовами якої учасники, використовуючи заздалегідь підготовлений реквізит, створюють оркестр з певного жанру музики;
• конкурс вболівальників, в якому ті по черзі співають пісні на задану тему.

Наведений приклад компонування завдань є лише одним з варіантів сценарного плану конкурсно-ігрової програми музичного спрямування.

Ще однією формою музичної анімації є салонні музичні заходи, що відбуваються в музичних салонах і вітальнях.

Салон – це затишне приміщення, облаштоване для елітного відпочинку Він повинен бути обладнаний музичними інструментами – гітарою, роялем або фортепіано. Інтерєр салону розробляється спеціально, з урахуванням особливостей рекреаційної культури (пастельні кольори, м’які меблі, зелений куточок, акваріум тощо). При потребі в салоні встановлюються відеопроекційна або звуковідтворювальна апаратура.

Салон відвідують, як правило, регулярно одні і ті ж люди, що створюють ситуативну спільність Це шанувальники музичного мистецтва, яким до снаги самостійно, без втручання аніматорів, організовувати своє дозвілля, використовуючи матеріальну базу салону. Аніматори лише допомагають ініціаторам у тих випадках, коли рекреанти потребують такої допомоги.

Під час проведення аматорського концерту не повинно бути виконавців і споглядальників Зрозуміло, що рівень самодіяльних виконавців нижчий за рівень професіоналів, що може призвести до зниження глядацького інтересу до концерту. Щоб цього не сталось, аніматор повинен застосувати прийоми активізації публіки.

В умовах концерту вони можуть бути такі:

• запрошення публіки до спільного виконання пісні чи її приспіву;
• створення ефекту залу, що рухається, коли публіка робить синхронні рухи, імітуючи вітер, хвилі, світлову ілюмінацію