Організація анімаційної діяльності

4. На сприйняття музики людиною впливають акустика залу, температура повітря у приміщенні, якість звуку тощо.

5. Звукотехнічні засоби дозволяють досягти високоякісного звучання музики при значній потужності відтворення.

6. Процес сприйняття не є однаковим для усіх слухачів.

7. У залежності від теми заходу, його форми обираються певні засоби управління сприйняттям.

Образність. Якщо розуміти мову музики, то з її допомогою можна спілкуватись не лише в площині емоцій, а й в площині намальованих нею образів і предметів. Для аніматора-режисера театралізованих програм значущою є:

Емоційна виразність музики. За її допомогою він може досягати високого емоційного накалу вистави, а може знизити його до мінімуму. Зрозуміло, що аніматор, який сподівається на успіх музичного заходу у аудитори, повинен розумітися на особливостях сприйняття музики.

Глибина сприйняття – гармонійна структура твору. Варто їй ускладнитися, відійти від звичного стереотипу, і увага слухача слабшає, він не в змозі слідкувати за її розвитком. Проте незалежно від форми анімаційного заходу треба враховувати фактори, що впливають на сприйняття музики людиною: акустику залу, температуру повітря у приміщенні, якість звуку тощо. Слухаючи академічну музику, ми концентруємося на самій музиці. Будь-який сторонній шум порушить гармонію цього процесу.

Анімаційно-розважальні комплекси туристично-рекреаційних закладів мають звукотехнічні засоби, що дозволяють досягти високоякісного звучання музики при значній потужності відтворення (у цих умовах поняття «фізичний вплив» робиться майже матеріальним). Виникає незвичне відчуття «пружності повітря», звукової щільності.

Саме такий психофізіологічний вплив активно використовується аніматорами для активізації моторно-рухового апарату та варіювання емоційним станом Короткочасні зміни позитивних емоцій підвищують ефективність рекреаційного процесу.

Процес сприйняття не є однаковим для усіх слухачів і в будь-яких умовах. Науковці визначають чотири типи сприйняття:

• насолода фізичною красою звучання;
• реакція на емоційний ряд музичного твору;
• створення паралельного ряду зорових уявлень;
• слідування за формою, ритмом, аранжуванням, інтонацією.

Знаючи, що існують різні типи сприйняття музики, можна керувати процесом прослуховування в залежності від загальної мети заходу або переключаючи режими сприйняття у процесі програми.

Плануючи програму музичного заходу, необхідно врахувати її орієнтацію на конкретні музичні запити аудиторії. Це може бути інтерес до певного жанру музики, конкретних творів, самостійної участі у музичному творчому процесі.

Крім того, музична анімація, як і всі інші види анімації, передбачає диференційований підхід аніматорів до організації та проведення музичних заходів. У залежності від теми заходу, його форми обираються певні засоби управління сприйняттям. При цьому треба враховувати дані про потенційну аудиторію вік, освіту, соціальне становище, географічні національні особливості формувати професійний склад анімаційної команди за принципом вузької спеціалізації. Наприклад, ді-джеі, співаки, музиканти, музичні аніматори-ігровики повинні пройти тестування на професійну придатність ще до початку туристичного сезону. Претенденти на посаду музичного аніматора повинні продемонструвати свої природні здібності до музики (слух, відчуття ритму, вокальні дані) і набуті вміння і навички (рівень музичних знань, володіння інструментом, володіння методикою організації музичних заходів). Так як і більшість представників публічних, творчих професій аніматор повинен бути психологом, знати особливості впливу музики на психіку людини, володіти здатністю відчувати аудиторію, її настрої і потреби.

 

10. 3. Форми музичної анімації. Прийоми активізації публіки.

 

Музична анімація має свої форми. Становлення музичних форм анімації відбувалося протягом тисячоліть. Однією з перших був концерт. Спочатку люди демонстрували своє вміння грати на барабанах, потім до них додалися духові інструменти, зроблені з дерева (дудки, сопілки, флейти) Наступним етапом становлення концертного інструментарію була поява струнних інструментів (ліри, кіфари, арфи).

Паралельно розвивалось мистецтво співу. Спочатку це був набір гортанних звуків, що народжувались емоціями людини. Потім це були духовні співи «а капела», тобто співи без супроводу інструмента. І, нарешті, інструментальна музика і спів об єдналися Люди почали співати під супровід музичних інструментів, а деякі при цьому ще й танцювали.

У Стародавній Греції зародилася традиція об’єднувати ці три види мистецтв музику, спів і танець В результаті з явилась триєдина хорея, без якої не могло обійтися жодне свято.

Саме в Греції зародилася більшість форм використання триєдиної хореї у дозвіллєвій діяльності, хоча автентична музика і спів зароджувались переважно у сфері повсякденної пращ хлібороба, скотаря, ремісника. Під музику працювали раби (підвищувалась продуктивність праці), гребли гребці на галерах (досягалась злагодженість рухів), місили глину чи тісто жінки, вичавлювали сік з винограду винороби (останній процес призвів до появи всесвітньо відомого танцю «сиртакі»). В армії під звуки рогу, а інколи і флейти воїни тримали стрій, йдучи в атаку. Та все ж таки саме у сфері дозвілля триєдина хорея досягла свого апогею. Вважалося, що на творчість музикантів, співаків і танцюристів надихав покровитель мистецтв і муз Аполлон Мусагет Світозарного бога зображували з лірою в руках. Саме завдячуючи міфам про Аполлона, ми дізнаємося про іншу форму музичної анімації – конкурси. Міфи розповідають, що бог нерідко змагався у грі на музичних інструментах навіть зі смертними Але горе тому, хто не оцінить його переваги. Досить згадати про вуха віслюка, що виросли на голові царя Мідаса, який насмілився віддати перемогу в музичному конкурсі іншому.

На сучасну музичну анімацію найбільше вплинула світська, народна, розважальна музика Навіть великі композитори нового часу писали розважальну і танцювальну музику